Зоряна команда: 5 уроків із книги «Франческа. Повелителька траєкторій» Доржа Бату

159
Shutterstock
Про важливе для роботи колективу на прикладі Центру управління польотами NASA
Франческа. Повелителька траєкторій

Андрій Васильєв, відомий в Україні під псевдонімом Дорж Бату, в минулому український тележурналіст, кілька років тому переїхав до США і кардинально змінив життя. Тепер він – оператор корекції траєкторій Центру управління польотами в NASA. Вражає? Нове місце роботи Доржа – військова база в Новій Англії, де він та сицилійка Франческа керують рухом космічних апаратів.

Саме Франчесці та іншим колегам Васильєв присвятив спочатку свій україномовний блог, а згодом і книгу «Франческа. Повелителька траєкторій», яка стала справжнім хітом серед книголюбів. Видана 2018 року «Видавництвом Старого Лева» робота Доржа – не просто розважальне чтиво.


Відкриваючи книгу, ми опиняємося на сторінках щоденника автора, в якому він у живій і вельми дотепній манері розповідає, що відбувається за броньованими дверима командного центру. Це забавні та підчас зворушливі історії про пригоди на роботі, відносини в колективі, любов, відданість своїй справі.

Але крім цього, з книги можна чимало дізнатися про суть роботи Центру. Доступна мова автора дає змогу досить легко зрозуміти навіть розділи з розрахунками і технічними подробицями.

K.Fund Media виніс із книги кілька уроків про важливе для успішної роботи команди і кожного її учасника.

Урок 1. Немає нічого неможливого

Наприклад, навіть якщо ти 20 років займався телерепортажами, а не розрахунками, то почати роботу в NASA – аж ніяк не фантастичне завдання. Також реально бути геніальним математиком і при цьому справжньою ходячою катастрофою. За півроку спільної роботи Доржа з Франческою остання примудрилася розбити бейсбольним м’ячем скло в апаратній, написати на авто суворого командира бази полковника Вескотта «cutie» («милашка»), зустрітися зі скунсом дорогою на роботу (не без наслідків), «знести» з комп’ютера звітність за місяць і багато іншого.

Андрій Васильєв (Дорж Бату). starylev.com.ua
Андрій Васильєв (Дорж Бату). starylev.com.ua

Попри неуважність і «талан», Франческа – практично незамінний співробітник. Швидкість її розрахунків просто космічна, як і точність, звісно.

Урок 2. Серед рівних немає «рівніших»

Дуже важливим уроком, який книга може дати українському читачеві, є абсолютно однакове ставлення до всіх, незалежно від раси, соціального стану, сексуальних уподобань і навіть… непереносимості глютену.

Права рука полковника Вескотта сержант Сара МакМарті якось помітила, що деякі військові (а на базі в рази більше військових, ніж цивільних), незважаючи на безкоштовну їжу в їдальні, беруть із собою «судочки» з дому. З’ясувалося, що у шістьох на базі аутоімунне захворювання – непереносимість глютену, який був практично в усїх стравах. Так в NASA з’явилося спеціальне безглютенове меню, тому що всі мають бути в рівних умовах. Це ж і є демократія.

Урок 3. Командна робота – все

Андрій Васильєв запевняє, що командний дух – це те, чого нам варто передусім повчитися в американців. Безліч разів він прикривав Франческу, брав гнів полковника на себе. А Чессіна (таке прізвисько Васильєв придумав для своєї напарниці), в свою чергу, підстраховувала його.

Підстрахувати напарника – обов'язок кожного
Підстрахувати напарника – обов'язок кожного. Shutterstock

Одного разу вона навіть сама зробила все розрахунки, поки її колега намагався позбутися шолома для американського футболу, в якому (не питайте як) застряг його вказівний палець.

Шукати кращого місця – нормально.  Однак, отримавши пропозицію роботи в Чикаго з чудовими умовами, Франческа залишилася в NASA. Адже вони з Доржем – справжня команда, а всі співробітники Центру управління польотами – велика сім’я.

Урок 4. Теорія – ніщо без практики

У NASA вважають, що без постійного підкріплення теорії практикою навчитися чогось просто неможливо. Буквально з порогу екс-журналіста посадили за пульт управління і сказали «вперед!». І попри те що Дорж волів би почати свою нову кар’єру на симуляторі, не ризикуючи дорогою апаратурою, йому довелося знайомитися з керуванням супутниками наживо.

Страх у таких ситуаціях – абсолютно нормальна реакція організму

Згодом сильні емоції минуть, а навик назавжди залишиться з вами.

Урок 5. Навчатися ніколи не пізно

У житті кожного з нас щось завжди відбувається вперше. І вчитися, як доводить досвід Доржа Бату, ніколи не пізно – не важливо, п’ятнадцять тобі чи тридцять дев’ять.

У перші півроку роботи в NASA йому довелося вперше в житті взяти участь у виведенні супутника Inmarsat-5 F4 (того самого, якого до проміжної орбіти доніс Falcon-9 від Space X) з проміжною орбіти на геостаціонарну.

Усі співробітники Центру управління польотами велика сім'я
Усі співробітники Центру управління польотами велика сім'я. Shutterstock

Також «кадетові Васильєву» (як його називає Вескотт) довелося навчитися управляти «кульгавим» супутником на ім’я «Містер Щасливчик». Напевно, це не останні «вперше» в життя напарників, попереду ще безліч відкриттів.

 

Читайте також, що дасть освоєння супутників і планет та як розбагатіти на полюванні на астероїди

Поділитися: