Андрій Васильєв, відомий в Україні під псевдонімом Дорж Бату, в минулому український тележурналіст, кілька років тому переїхав до США і кардинально змінив життя. Тепер він – оператор корекції траєкторій Центру управління польотами в NASA. Вражає? Нове місце роботи Доржа – військова база в Новій Англії, де він та сицилійка Франческа керують рухом космічних апаратів.
Саме Франчесці та іншим колегам Васильєв присвятив спочатку свій україномовний блог, а згодом і книгу «Франческа. Повелителька траєкторій», яка стала справжнім хітом серед книголюбів. Видана 2018 року «Видавництвом Старого Лева» робота Доржа – не просто розважальне чтиво.
Відкриваючи книгу, ми опиняємося на сторінках щоденника автора, в якому він у живій і вельми дотепній манері розповідає, що відбувається за броньованими дверима командного центру. Це забавні та підчас зворушливі історії про пригоди на роботі, відносини в колективі, любов, відданість своїй справі.
Але крім цього, з книги можна чимало дізнатися про суть роботи Центру. Доступна мова автора дає змогу досить легко зрозуміти навіть розділи з розрахунками і технічними подробицями.
K.Fund Media виніс із книги кілька уроків про важливе для успішної роботи команди і кожного її учасника.
Урок 1. Немає нічого неможливого
Наприклад, навіть якщо ти 20 років займався телерепортажами, а не розрахунками, то почати роботу в NASA – аж ніяк не фантастичне завдання. Також реально бути геніальним математиком і при цьому справжньою ходячою катастрофою. За півроку спільної роботи Доржа з Франческою остання примудрилася розбити бейсбольним м’ячем скло в апаратній, написати на авто суворого командира бази полковника Вескотта «cutie» («милашка»), зустрітися зі скунсом дорогою на роботу (не без наслідків), «знести» з комп’ютера звітність за місяць і багато іншого.
Попри неуважність і «талан», Франческа – практично незамінний співробітник. Швидкість її розрахунків просто космічна, як і точність, звісно.
Урок 2. Серед рівних немає «рівніших»
Дуже важливим уроком, який книга може дати українському читачеві, є абсолютно однакове ставлення до всіх, незалежно від раси, соціального стану, сексуальних уподобань і навіть… непереносимості глютену.
Права рука полковника Вескотта сержант Сара МакМарті якось помітила, що деякі військові (а на базі в рази більше військових, ніж цивільних), незважаючи на безкоштовну їжу в їдальні, беруть із собою «судочки» з дому. З’ясувалося, що у шістьох на базі аутоімунне захворювання – непереносимість глютену, який був практично в усїх стравах. Так в NASA з’явилося спеціальне безглютенове меню, тому що всі мають бути в рівних умовах. Це ж і є демократія.
Урок 3. Командна робота – все
Андрій Васильєв запевняє, що командний дух – це те, чого нам варто передусім повчитися в американців. Безліч разів він прикривав Франческу, брав гнів полковника на себе. А Чессіна (таке прізвисько Васильєв придумав для своєї напарниці), в свою чергу, підстраховувала його.
Одного разу вона навіть сама зробила все розрахунки, поки її колега намагався позбутися шолома для американського футболу, в якому (не питайте як) застряг його вказівний палець.
Шукати кращого місця – нормально. Однак, отримавши пропозицію роботи в Чикаго з чудовими умовами, Франческа залишилася в NASA. Адже вони з Доржем – справжня команда, а всі співробітники Центру управління польотами – велика сім’я.
Урок 4. Теорія – ніщо без практики
У NASA вважають, що без постійного підкріплення теорії практикою навчитися чогось просто неможливо. Буквально з порогу екс-журналіста посадили за пульт управління і сказали «вперед!». І попри те що Дорж волів би почати свою нову кар’єру на симуляторі, не ризикуючи дорогою апаратурою, йому довелося знайомитися з керуванням супутниками наживо.
Страх у таких ситуаціях – абсолютно нормальна реакція організму
Згодом сильні емоції минуть, а навик назавжди залишиться з вами.
Урок 5. Навчатися ніколи не пізно
У житті кожного з нас щось завжди відбувається вперше. І вчитися, як доводить досвід Доржа Бату, ніколи не пізно – не важливо, п’ятнадцять тобі чи тридцять дев’ять.
У перші півроку роботи в NASA йому довелося вперше в житті взяти участь у виведенні супутника Inmarsat-5 F4 (того самого, якого до проміжної орбіти доніс Falcon-9 від Space X) з проміжною орбіти на геостаціонарну.
Також «кадетові Васильєву» (як його називає Вескотт) довелося навчитися управляти «кульгавим» супутником на ім’я «Містер Щасливчик». Напевно, це не останні «вперше» в життя напарників, попереду ще безліч відкриттів.
Читайте також, що дасть освоєння супутників і планет та як розбагатіти на полюванні на астероїди
