Зміна роботи: 4 основних складнощі та як їх подолати

Засновник психологічного центру «Selena Group»
Що заважає зважитися на зміни і як впоратися із внутрішніми бар'єрами, розповідає засновник психологічного центру «Selena Group» Надія Маньковська

При зміні роботи або навіть на етапі пошуку нової роботи в цілому у кожної людини виникають складнощі. Нижче ви дізнаєтеся, як проявляються найпоширеніші з них і що можна зробити, щоби процес переходу був максимально комфортним.

1. Страх невідомості

Багатьом із нас в дитинстві було страшно зайти до темної кімнати. Чому? Тому що незрозуміло, що там знаходиться. І ще існує ризик зустріти там монстра. Щось схоже ми можемо переживати при зміні роботи. Особливо якщо ми йдемо в повністю незнайоме нам місце або лише туманно розуміємо свої майбутні обов’язки. У такому випадку за звичкою наш мозок вже домальовує ті ж питання і образи, які були у нас за часів страху темряви. І страшна невідомість – незрозуміла структура компанії, і монстри – колеги/начальник. Цей страх може бути настільки сильним і паралізуючим, що людина може роками залишатися на нелюбій та виснажливій ​​роботі тільки тому, що там все зрозуміло та очікувано.

Що з цим робити?
Як і в дитинстві, давайте візьмемо в руки ліхтарика або покличемо когось на допомогу. Ми можемо дізнатися необхідну нам інформацію ще на співбесіді, щоби бодай частково висвітлити те, що для нас важливо. Також ми можемо пошукати інформацію в мережі про цю компанію і цим також підготувати себе. Запитуйте і про команду, і про завдання, і про начальника. Не соромтеся. Співбесіда – це щось на зразок першого побачення, після якого стане зрозуміло, разом пара чи ні. І тут мета не догодити, а підійти одне одному. Тому що тільки на чесній основі можна будувати довгострокові стосунки.

2. Невіра у власні сили

«А що я можу запропонувати?», «Я ж особливо нічого не вмію», «Це можуть всі» …

Часто в процесі зміни роботи або старту пошуку нової роботи може зіграти злий жарт простий факт невпевненості в собі. Пошук нової роботи або новий старт – це своєрідна спроба заявити про себе. На співбесіді варто показати, що я вмію і чого вартий. Але як це зробити, якщо я сам не особливо впевнений, що чогось вартий? А ще страшно, що в процесі розмови мене будуть оцінювати і можуть (о, боже!) сказати, що я якийсь не такий і не підходжу!

Що з цим робити?
У даній ситуації хочеться нагадати, що ідеального кандидата не існує. Незалежно від вимог до посади завдання рекрутера – знайти людину, що максимально підходить під потрібний профіль. Це означає, що можуть бути розбіжності, і вони, звичайно ж, будуть. Але тут важливою є не їх наявність, а те, які вони і їх ступінь. Також варто пам’ятати, що те, що для вас здається простим, не завжди таким є для інших.

Не забувайте оновлювати резюме. Часто в рутині ми забуваємо, як виконали унікальну за складністю роботу, що працювали над нестандартним проектом кілька місяців або вивчили щось нове. Регулярне оновлення резюме дозволить вам зберегти цю інформацію, а також побачити, що ви не стоїте на місці.

3. Пошук ідеалу

Часто у претендента можна також побачити завищені вимоги і очікування від майбутньої або нової роботи. Хочеться всього більше і краще. Кожен формує свої очікування, несвідомо ґрунтуючись на своїх найсильніших мотивах. І часто, розчаровуючись у новому місці роботи, поспішає змінити її, навіть не давши їй шансу закохати в себе.

Що з цим робити?
Почнемо, мабуть, з того, що немає ідеального місця роботи. Якщо говорити просто, то фактично працюючи на компанію, ви (кожен) забезпечуєте свої мінімальні потреби. Компанії важливо, щоби ви приносили прибуток своєю працею, а вам важливо мати дохід за свою роботу. Так, є ще ваша самореалізація і розвиток, але в якій би компанії ви не працювали, вашим розвитком будуть займатися і забезпечувати його фінансово тільки якщо він принесе компанії прибуток. Тому робота – це взаємовигідний процес.

У кожній організації будуть недоліки або якісь слабкі сторони. Але це чимось нагадує стосунки з людьми. Ідеальних немає – і ми обираємо тих, хто нам приємний і чиї слабкі сторони для нас не є критичними. Також важливо пам’ятати, що рідко можна відразу сказати, хороша нова посада чи ні. Адаптаційний період триває (з точки зору психіки) від 6 до 9 (іноді до 12) місяців. Людям потрібен час, щоби отримати, обробити, засвоїти і навчитися працювати із величезною кількістю нової інформації. І в такому активному процесі складно відразу побачити повну картину робочого процесу. Тому, перш ніж приймати рішення міняти роботу, слід спочатку вникнути, сприйняти все, що вас оточує і зі спокійним серцем та холодним розумом приймати рішення. І точно не слід це робити в момент інформаційного перевантаження і стресу адаптації.

4. Я хочу як (Вася/Петя/Таня), або «Пізно щось міняти»

Часто успішна кар’єра або професійна самореалізація наших знайомих може викликати у нас бажання побудувати подібну кар’єру. У таких випадках ми не звертаємо уваги на себе, свої потреби і таланти. Ми радше прагнемо під кальку скопіювати чужий успіх. Зворотний бік цієї медалі – навпаки, ігнорування своїх поривів щось міняти в професійній діяльності. В обох випадках ми не слухаємо себе, а орієнтуємося на інших людей та обставини.

Що з цим робити?
Справжній успіх може принести тільки та справа, яка вам дуже подобається і в якій ви здатні проявити всю свою унікальність. Не варто намагатися повторювати чужий успіх. У вас є свій шлях і свої здібності. Не варто боятися поміняти професію або рід діяльності – це зробити ніколи не пізно. І якщо це вам до душі – пробуйте і не зупиняйтеся. Слухайте себе, вірте в себе і цінуйте те, що вам дано. Тільки в такому випадку ви зможете розкритися і багато чого досягти.

Поділитися: