«Зелені» неформали: хто стояв біля витоків екологічного бізнесу

38
Shutterstock
Про те, як готовність підприємців минулого мислити нестандартно заклала основи бачення майбутнього – у книзі професора Гарвардської школи бізнесу

Книга спеціаліста з історії підприємництва Джеффрі Джонса «Прибуток і сталий розвиток: історія «зеленого» підприємництва» (Oxford University Press, 2017) розповідає про людей, які турбувалися насамперед про якість життя людини і стан довкілля. Вони були переконані, що успіх справи вимірюється не лише масштабом прибутку.

Тому сучасні адепти дружнього до навколишнього середовища бізнесу завдячують ідеями проповідникам, патріотам та ексцентричним інтелектуалам ХІХ століття, упевнений Джонс.


Духовні наставники

Глава пресвітеріанської церкви в Бостоні Сильвестр Грехем проповідував простий раціон, був войовничим борцем за тверезість, а також співзасновником Американського товариства вегетаріанців. У 1829 році він винайшов печиво на основі цільного зерна і борошна вищого сорту як альтернативу білому хлібу. Святий отець переконував свою паству, мовляв, речовини у складі останнього мали гріховну природу. І хоча наукового підтвердження ця версія не знайшла, люди таки замислилися про те, чим саме вони насичують свою плоть.

Крекер Грехема: «у здоровому тілі – здоровий дух». Фото say7.info

Грехем завдяки своєму печиву не розбагатів. Проте воно стало поштовхом для наступних стартапів із виробництва здорової їжі, пише Джонс.

Австрійський мислитель і засновник езотеричного культу Рудольф Штайнер, як і Грехем, теж кинув виклик мейнстріму. Його погляди на ґрунт як на живий організм, що змінюється завдяки «креативним космічним силам», на початку ХХ століття  популярними не були. Аграрії дедалі частіше стали застосовувати мінеральні добрива та пестициди – і їхні врожаї були значно соліднішими.

Штайнер однак попереджав: це ненадовго

За підтримки німецьких фермерів він читав лекції про необхідність уникати хімікатів у землеробстві і пропонував використовувати замість них суміші компосту і гною. Прихильникам такого стилю ведення сільського господарства, який отримав назву біодинамічного – на відміну від прихильників інтенсивного, – вдалося зберегти родючість своєї землі. Зібрані на полях Штайнера рослини стали інгредієнтами продукції заснованої ним у Швейцарії медичної компанії Weleda.

Натуральна косметика з’явилася завдяки компанії Weleda. Фото weleda.com

Саме ця фірма, переконаний Джонс, стала попередницею сучасної натуральної індустрії краси.

Приборкувач вітру

Данський фізик Поль Ла Кур під впливом ідей фундатора данського націоналізму Н.Ф.С. Грундтвіга був стурбований масштабами урбанізації і вирішив зробити так, щоб жителі сіл не покидали свою малу батьківщину.

Учений розумів: одним із ключових факторів розвитку місцевості є доступ до електрики, що було привілеєм мегаполісів. Оскільки Данія не мала ані густих лісів, ані достатньої кількості корисних копалин, він застосував те, що було під рукою.

Одним із ключових факторів розвитку місцевості є доступ до електрики, що було привілеєм мегаполісів

У 1891 році у невеликому містечку Асков за його ініціативою звели вітрогенератор, який забезпечив світлом місцеву школу і кілька розташованих поблизу житлових будинків.

Ла Кур запатентував свої розробки. Щоб поділитися ними, він створив Товариство вітроелектрики, яке популяризувало технологію. Коли почалася Перша світова війна і поставки вугілля у Данію здійснювалися із серйозними перебоями, уряд країни зробив ставку саме на вітроенергетику.

Ла Кур, якого називають «данським Едісоном». Фото geni.com

Зелений – новий чорний?

Упродовж десятиліть «зелене» підприємництво було чимось маргінальним, справою неформалів, мрійників і диваків. Повільно, але впевнено воно стало поширюватися світом лише з 80-х років ХХ століття, зазначає Джонс.

Цьому сприяли наукові дослідження та численні розслідування журналістів.

Вони вказали на згубність безпринципності міжнародних корпорацій, що орієнтуються виключно на нарощування свого прибутку.

«Прибуток і сталий розвиток: історія «зеленого» підприємництва», на відміну від багатьох книг на цю тематику, – не про найжадібніших і найбільш нещадних, а про неформалів, чиї непопулярні колись переконання і спроби змінити ситуацію здаються дедалі менш дивакуватими і дедалі більш доречними на тлі виснаження природних ресурсів і різкого скорочення біорізноманіття. Боротьба з екологічною кризою на порядку денному ООН і урядів 196 держав. Бути «зеленим» тепер навіть якось нормально.

Поділитися: