Зброя проти невігластва: «Світ, повний демонів» Карла Сагана

321
Shutterstock
Як науковий спосіб пізнання не дає з’їхати з глузду і стати обдуреним
Світ, повний демонів

Карл Саган – американський астроном і астрофізик, співавтор концепції ядерної зими і один з найвідоміших популяризаторів науки. «Світ, повний демонів. Наука як свічка у пітьмі» – остання з написаних ним книг: вчений пішов з життя в 1996 році (український переклад в 2018 році випустило видавництво« Клуб Сімейного Дозвілля»).

Книга присвячена насамперед боротьбі зі усілякими забобонами: інопланетяни, які викрадають людей; відьми й чаклуни; спірити й медіуми; астрологія; привиди, інкуби й суккуби; Атлантида й Лемурия – усім перепало. Іноді навіть здається, що автор перегинає палицю – надто багато уваги приділяє «зеленим чоловічкам» і «міжпланетному сексу».


Але судячи з наведених ним цифр, «майже половина американців вірить у духовне або психічне зцілення» і «кожен четвертий американець вірить в астрологію». Проблема аж ніяк не дрібна – як зауважує сам Саган, «Америка тупішає» (утім, не лише вона).

Примітно, що автор брав участь у проекті SETI з пошуку позаземного розуму під егідою NASA,  тож ідею існування розумних істот поза межами Землі він не відкидає.

Більше того, він наводить і приклади поганих спроб пояснити появу НЛО: «Пенсіонери повідомляли, що над їхнім містечком у Нью-Гемпширі понад годину зависали в небі якісь яскраві об’єкти, і одразу йшло пояснення: пролітали стратегічні бомбардувальники із сусідньої військової бази. Бомбардувальникам знадобилася година, щоб пролетіти над містом? Навряд чи. Якісь навчання проводилися в той день, коли пенсіонери бачили НЛО? Не проводилися».

Локшина з вух

Одна з глав називається «Тонке мистецтво знімати локшину з вух». Можливо, вона найважливіша в книзі, бо вчить критичного мислення – з теорією і прикладами.

Скажімо, в рекламі аспірину «актори, що зображують лікарів, заявляють, що у конкурента в пігулці замало знеболюючої речовини, яку наполегливо рекомендують лікарі (якого саме речовини, не розкривається), а ось в їхньому продукті цієї речовини більше (на 20%, а то і вдвічі)».

Карл Саган
Карл Саган. wikimedia.org

Тут же читачеві пропонують подумати: може, краще прийняти вдвічі більшу дозу не їхнього аспірину? Або пошукати анальгетик, який працює краще?

Головні інструменти критичного мислення:
– потрібне незалежне підтвердження будь-яких фактів;
– слід заохочувати широке обговорення наявних даних за участю прихильників усіх точок зору;
– посилання на авторитет не має аж такої ваги: «авторитети» наробили в минулому чимало помилок і припустяться їх в майбутньому;
– рахуйте: коли є кількісні параметри, коли аргумент вдається підкріпити обчисленнями, вибір між конкуруючими гіпотезами зробити набагато легше.

Насправді інструментів у книзі більше – є і «множинність гіпотез» (до речі, нею, згідно із Саганом, не люблять послуговуватися присяжні), і класична «бритва Оккама», і ще багато чого.

Як не треба

Представлена ​​в книзі і «зворотна задача» – прийоми, за допомогою яких науковий спір підміняють псевдонауковим. Це може бути перехід на особистості («Пані Сміт стоїть на позиціях християнського фундаменталізму, а тому її заперечення проти теорії еволюції не можна сприймати серйозно»), посилання на авторитети; несприятливі висновки з контраргументу («Відповідача в гучній справі про вбивство слід визнати винним, інакше всі чоловіки почнуть безкарно вбивати своїх дружин») та інше.

Критичне мислення – найкращий захист від обману
Критичне мислення – найкращий захист від обману. Shutterstock

А ще там є цікаві і повчальні байки з історії науки (наприклад, про «ботана» Джеймса Максвелла, який створив електродинаміку), з нещодавнього економічного минулого (коли виробники тютюну ставили завдання «позбавити уми мільйонів людей помилкового переконання, ніби куріння сигарет викликає рак легенів та інші захворювання») або навіть приклади того, як скептицизм втрачає свою користь після досягнення певних меж.

 

Читайте також Наукові концепції, які мають померти

Поділитися: