Завдяки грязі – в князі: як кілька сіл Катару перетворилися на столицю

413
Shutterstock
І чим Доха вже зараз намагається замінити нафтодолари

Доха – не Сінгапур.Кілька рибальських сіл стали столицею найбагатшої держави в світі (якщо рахувати ВВП за ПКС на душу населення) завдяки не менеджменту, а виграшу в лотерею. Просто в дуже маленькій і бідній країні знайшли одні з найбільших у світі родовищ газу та нафти.

Повністю відійти від очманілості від золотого дощу, що пролився на неї, країна, що є абсолютною монархією, не може досі – Катар разом з Саудівською Аравією займають найнижчі позиції у світовому рейтингу ефективності використання державних коштів. А падіння цін на нафту призвело до того, що у 2016 році дефіцит держбюджету в Катарі склав 4,9% ВВП, а у 2017 – 3,7%. Не дивно, враховуючи те, що тут для корінних жителів діє маса безкоштовних або частково субсидованих державою послуг.

Але для позбавлення від газової та нафтової залежності вже виконується крок за кроком загальнодержавна програма «Бачення Катару – 2030». Це видно на прикладі Дохи, в міській агломерації  якої проживає 90% населення  розташованої в пустелі країни.

Дуже жарко і не дуже дорого

Для іноземця перша прикмета Дохи це не її футуристичний пейзаж з десятками хмарочосів, а дика, за європейськими мірками спека. Звичайно, жарко і в Сінгапурі, і у Гонкогу. Проте такого, щоб в травні-жовтні середній температурний максимум тримався на рівні 40 градусів за Цельсієм, а стовпчик термометра іноді заходив за позначку 50 градусів в тіні, там немає. Відчувши це на собі, іноземний турист в Досі розуміє, чому там майже немає тротуарів: перехожі просто ризикують отримати тепловий удар.

Деякі квартали Дохи цілком європейські
Деякі квартали Дохи цілком європейські. Shutterstock

Корінні катарці проводять денний час в кондиціонованих будинках, автомобілях (95-й бензин коштує 27 американських центів за літр) і торгових центрах.

А працюють приїжджі – в Досі навіть ті іноземці, що постійно проживають там, складають більшість населення, не кажучи вже про тимчасових іммігрантів. Багато в чому через цих іммігрантів середня зарплата в багатющій країні світу знаходиться на хоч і високому, але порівнюваному з кращим європейським рівнем – $3,3 тис. Це трохи вище, ніж у Норвегії і Данії, але значно нижче, ніж у Швейцарії. Втім, такий показник нагадує радше середню температуру по лікарні – в офісних працівників зарплата починається від $1,1 тис. на місяць, а у офіціантів і хостес не перевищує $800.

Тому ціни у масмаркеті, що розраховані в першу чергу на небагатих іммігрантів, цілком демократичні

Молоко коштує $1,4 за літр, огірки, помідори та зелень – $1,1 за кілограм. Зате м’ясо – в середньому $11 доларів за кілограм. Сільське господарство Катару дає тільки 10% споживаного населенням продовольства, решта привозять з-за кордону. Серед точок громадського харчування багато недорогих закладів індійської та арабської кухні. Алкоголь в магазинах не продається, але його можна купити (не на винос) в барах деяких готелів. Кажуть, що деякі жителі Дохи знімають там номер на добу лише для того, щоб напитися, встигнути проспатися та протверезіти.

Оренда дорога. Кімната у віллі, де житлові кімнати розташовані на другому поверсі, а загальні кухня та  вітальня на першому, обійдеться приблизно в $1,1 тис. на місяць, а квартира-студія  в центрі – близько $1,4 тис. Тому за іммігрантів, найнятих  на роботу, житлоплощу іноді оплачує роботодавець. До речі, іноземцям дозволили купувати житло в Досі лише нещодавно – і у найдорожчих районах.

Не газом єдиним

Загалом, життя в Досі, якщо не брати до уваги спеку, відсутність алкоголю і певні обмеження щодо одягу для жінок, традиційне для багатьох міст світу. Цікаво інше: як Доха витрачає вуглеводневі гроші в державному масштабі та намагається зменшити свою залежність від них.

В першу чергу це створення інфраструктури. Примітно, що у єдиного катарського мільярдера зі списку Forbes шейха Фейсала бен Кассима немає сировинних активів. Свої $2 млрд він заробив на будівництві. Причому йдеться не тільки про офісний або житловий будівельні буми.

Катарський мільярдери активно вкладають в будівництво
Катарський мільярдери активно вкладають в будівництво. Shutterstock

Багато інфраструктурних проектів  прив’язані в столиці Катару до масштабних міжнародних подій і трендів, за головну роль у яких країна активно бореться.

Наприклад, це чемпіонат світу з футболу, який пройде у Катарі 2022 року. Для нього побудують сім нових стадіонів, обладнаних системою охолодження. Оскільки проектували їх провідні світові архітектурні бюро, серед  яких студії Нормана Фостера і Захи Хадід, дизайнерські рішення будуть відповідними. Один стадіон будують у формі бедуїнського шатра, другий – рибальського човна і т.д. На Доху припадають дві футбольні новобудови на додачу до реконструйованого стадіону «Халіфа» – стадіони Фонду Катару і «Аль-Тумама», який буде схожий на традиційний катарський чоловічий головний убір і вже отримав міжнародну архітектурну премію MIPIM.

Нафтові гроші дали можливість не тільки завестися суперсучасною архітектурою, але і почати відновлювати своє минуле

Стадіон «Аль-Тумама» побудують недалеко від нового аеропорту «Хамад» та всього в 5 км від аеропорту «Доха». Столиця Катару стала другим за величиною в регіоні після Дубая хабом пасажирських авіаперевезень.

Туди переведені всі літаки Qatar Airways, яка в четвертий раз визнана кращою авіакомпанією у світі. Якщо час пересадки перевищує певну кількість годин, авіакомпанія безкоштовно надає готель у Досі та трансфер – а це заодно і розкрутка готельного сектора столиці Катару.

До чемпіонату світу з футболу в Досі приурочене спорудження метро. Перша черга (37 станцій і 80 км шляхів, які обійдуться в $40 млрд) почне працювати в 2019 році. Проект планується завершити до 2026 року, коли будуть відкриті 98 станцій на шляхах  довжиною близько 300 км.

У Катару і його столиці вже є досвід проведення великих спортивних змагань – там щорічно проводиться міжнародний тенісний турнір і етап легкоатлетичної Діамантової ліги, розігрується Гран-прі в престижних мотогонках Moto GP, проходив чемпіонат світу з гандболу тощо.

Старовинний ринок Souq Waqif в центрі Дохи відреставрований в 2006 році
Старовинний ринок Souq Waqif в центрі Дохи відреставрований в 2006 році. wikimedia.org

Також в Досі в рамках програми «Бачення Катару – 2030» здійснюються інвестиції в освіту і культурну сферу, збудовані або будуються світового масштабу проекти релігійної та культурної інфраструктури, зокрема музеї.

Як тільки на світовому арт-ринку з’являються унікальні твори мистецтва, сім’я еміра Катару тут як тут. Досить згадати, наприклад, покупку в 2012 році серію картин «Гравці в карти» Поля Сезанна за рекордні тоді $250 млн. А який аеропорт у світі, крім «Хамада», може похвалитися інсталяцією за $6,8 млн доларів – перевезеним туди з Нью-Йорка величезним «Ведмедем з лампою» Урса Фішера?

Так що на той час, коли потоки газу і нафти почнуть вичерпуватися, у Дохи є всі шанси стати однією зі світових столиць культурного туризму.

Зокрема – мистецтва ісламу. Нафтові і газові гроші дали можливість столиці Катару не тільки завестися суперсучасною архітектурою, але і почати відновлювати своє минуле. Наприклад – заново відбудований в 2006 році старовинний ринок Souq Waqif в центрі Дохи з усіма його лавками, магазинчиками, ресторанами і кафе, що пропонують страви місцевої кухні. Тут же можна придбати (а туристам – побачити) все, що потрібно для соколиного полювання, дуже популярною серед катарських багатіїв. Увечері, коли спадає спека, Souq Waqif стає одним з головних місць дозвілля в Досі. При цьому багато хто з туристів навіть не підозрюють, що гуляють по «новоробу» – настільки дбайливо тут відновлені традиційні катарські архітектура і предмети побуту.

Доха - одна зі столиць ісламського туризму
Доха - одна зі столиць ісламського туризму. Shutterstock

Лише мечетей у столиці Катару – 120, а один з головних музеїв в Досі – музей ісламського мистецтва. Так що на той час, коли потоки газу і нафти почнуть вичерпуватися, Доха все одно залишиться однією зі столиць ісламського туризму, потенційний обсяг світового ринку якого – оцінюється сьогодні в $300 млрд.

Поділитися: