Як нездатність зрозуміти власних дітей призводить до краху всієї країни

Зрозуміти власних дітей
І чому бізнесу треба навчитися виявляти та вирішувати справжні проблеми мільйонів людей

Одна з наших найбільших проблем – це «ресурсна економіка» України. Наш великий бізнес, за великим рахунком, ресурсо-орієнтований. Ми «аутсорсингова» країна, яка експортує тонну сталі приблизно за $500 й імпортує тонну BMW за $15 тис. Експортуємо години наших розробників за $30, а потім імпортуємо новий iPhone з застосунками, які вони розробили, за $1 тис. Аналогічна ситуація скрізь: з експортом деревини та імпортом дорогих меблів, з експортом аграрної продукції та імпортом продуктів харчування.

Така ресурсна економіка не може бути інноваційною. Вона – на дні створення доданої вартості й завжди під тиском конкуренції на глобальних ресурсних ринках. Завжди в боргах та в хронічному дефіциті торгового балансу. Одним словом, у нас довгострокові великі проблеми. І якщо ми не перетворимо економіку на інноваційну, продуктову – ту, що створює додаткову, масштабовану цінність, так і будемо постійно звинувачувати корупцію та олігархів у всіх наших проблемах. Хоча насправді все в наших руках: хочете стати мільйонерами – вирішіть проблеми мільйонів людей. Таких проблем в Україні вдосталь.

Два глибинних «чому?» аутсорсингової проблеми України

Перша причина застарілого ресурсного мислення в бізнесі – це спадщина Радянського Союзу. Після його розпаду в активах України залишилися старі заводи та родючі землі, а на чолі цих активів постали радянські бізнесмени. Вони ніколи не мислили і не будуть мислити категоріями додаткової цінності. Адже ніколи не вели бізнес і не брали на себе ризики за умов ринкової економіки. Такої економіки в Союзі просто не було, тому продуктове та підприємницьке мислення пострадянським бізнесменам нізвідки було взяти.

Друга і головна причина – нестача довіри, дефіцит емпатії в суспільстві

Неможливо створити класний інноваційний продукт для людей, коли думаєш, що краще за них знаєш, що їм потрібно. Коли ти їх слухаєш, але не чуєш, коли спостерігаєш за ними, але не помічаєш поведінкові тренди. Коли «бізнес-его» не дає побачити власні помилки і забирає можливість розвиватися. Коли не знаєш глибинних потреб навіть своїх дітей – не можеш створити цінність для своїх клієнтів. І, відповідно, побудувати класний продукт і сталий бізнес у сучасному технологічному світі. Цей дефіцит полягає, знову ж таки, в радянському минулому.

Ми не вміємо відчувати та розуміти проблеми інших, оскільки наші проблеми ніхто ніколи не намагався зрозуміти й вирішити. В наших родинах не будували емпатію до дітей, бо так не було прийнято. А діти виростають і не знають, як це робити в своєму колі спілкування. Як результат, відсутність емпатії в суспільстві стає глибинною причиною відсутності продуктового, ціннісного мислення у створенні нових бізнесів.

Зараз в українських компаніях настає переломний момент. У них уже працює достатньо молоді, фахівці нового покоління, яких емпірично не зачепило радянське минуле. Які отримали сучасні знання, по-іншому будують взаємини в своїх родинах. Вміють бачити проблеми клієнтів і працювати в команді. Володіють сучасними інструментами створення цінності (lean, design, менеджмент продуктів) і готові брати на себе ризики підприємництва. Ці люди готові сфокусуватися на клієнтах, створювати для них круті інноваційні продукти. І хочуть разом з продуктовою командою отримувати дивіденди від цієї цінності. Чи готовий до цього менеджмент українських компаній – питання риторичне. Поки що такі команди сприймаються як конкуренти. Хоча насправді тільки в співпраці з ними на партнерських умовах пролягає шлях до конструктивного розвитку.

Як створити підприємців всередині українських компаній

Коли готовність співробітників ризикувати та будувати власний бізнес дорівнює нулю, добуток інновацій теж дорівнює нулю. Звісно, корпоративне підприємництво – нова поведінкова модель для бізнесу, і її треба впроваджувати поступово. Як і кожна нова звичка у людини, вона може бути засвоєною лише за наявності трьох основних елементів: поштовх, можливості та мотивації.

У корпорації має бути щось, що підштовхує співробітників до підприємництва та експериментів. Для цього також треба розбудити ризик-апетит. У когось він природний, у когось його можна створити, даючи людям впевненість, що вони теж здатні бути підприємцями. Окрім самих знань, людям треба дати час на їхнє отримання та практичне застосування. Якщо цього часу та інвестицій у бюджеті вашої організації немає – відповідно, відсутня можливість розвитку підприємництва.

Надважливий елемент – мотивація, бажання людей прогресувати

У випадку корпоративного підприємництва людям має бути цікаво брати на себе ризики і створювати нові продукти. Зацікавити їх можуть дві сили. Перша – немонетарна. Жага нових знань, цікавих проектів, свобода прийняття рішень, нові професійні горизонти та знайомства, видима цінність продукту, який ти створюєш. Друга – монетарна. Саме тому всі сучасні технологічні компанії на кшталт Amazon, Google, Facebook дають своїм співробітникам, окрім гідних зарплат, ще й акції компанії. Примножувати капітал компанії через збільшення власного доходу – суперпотужний мотиватор.

Корпоративні інновації – це насправді система та процес. Якщо ви як лідер хочете перетворити власну компанію на інноваційний та довготривалий бізнес – продемонструйте на власному прикладі, як працюють інновації як новий спосіб світосприйняття. А головне, дайте співробітникам можливість міняти компанію разом з вами. Експериментуйте, не бійтеся копіювати найкращі практики технологічних компаній, адаптуйте їх до своїх реалій.

Поділитися: