Хосе Борґіно називає себе захисною парасолькою над видавцями світу. Він генеральний секретар Міжнародної асоціації видавців, що об’єднує понад 70 країн. Серед головних завдань асоціації – робота з книговидавництвами та аналіз світових літературних процесів.
У рамках фестивалю «Книжковий Арсенал» Борґіно вперше відвідав Україну.
«Я хочу почати досліджувати ваш ринок» – пояснив він K.Fund Media
Під час зустрічі з українськими книговидавцями він розповів, як популяризувати українські твори на інших ринках та поділився головними літературними тенденціями сьогодення.
K.Fund Media обрав шість найцікавіших тез з його виступу.
1
Владна підтримка
Книговидавництву та літературі потрібно допомагати. У цьому я переконався, коли працював у команді, що займалась лобіюванням та популяризацією літератури Австралії у всьому світі. І це давало свій результат. Потрібно, щоб на найвищих владних рівнях були люди, які щиро люблять літературу своє країни і зацікавлені у її масштабному експорті до інших країн. Та це лише частина справи. Мотивувати та зацікавлювати владу повинні видавці. Їхня активна співпраця разом із державною допомогою – шлях до літературного успіху країни.
2
Персональні взаємини
Один у полі воїн. Людські стосунки у літературному світі вирішують дуже багато питань. Наприклад, моя колега з Міжнародної асоціації видавців захопилась сучасною літературою Об’єднаних Арабських Еміратів.
Тепер завдяки її допомозі щороку 20 найпопулярніших арабських книг перекладається англійською. Така ж ситуація і з західними бестселерами: 20 найкращих книг щороку перекладаються арабською. Щоб знайти лобістів літератури своєї країни, потрібно бути наполегливим.
Відвідувати найбільші світові фестивалі та ярмарки. Розповідати про твори країни та співпрацювати з найкращими перекладачами.
3
Літературний фундамент
У 1960-1970-х роках відбувався бум популярності латиноамериканських авторів у Європі. Чому так склалось? По-перше, їм пощастило, по-друге, вони наполегливо працювали, по-третє, гідно фінансували проекти та вкладали гроші у рекламу. Втім, все це було б неможливим без неймовірно талановитих авторів та хороших текстів. Якісне та цікаве першоджерело – міцний фундамент для роботи.
4
Ренесанс читання
Зараз люди читають більше, ніж будь-коли. Причина у численних каналах комунікації з літературою. Сьогодні можна читати навіть на своєму смартфоні. Та це створило проблему, про яку ми рідко замислюємось. Що більше джерел отримання інформації – то більше неякісного контенту. Потрібно розвивати смак читача і вчити його розпізнавати не лише фейкові новини, а й фейкову літературу.
5
Книжкове виховання
Привчати до читання треба з дитинства. Батьки повинні читати своїм дітям, адже це найважливіша інвестиція у їхнє майбутнє. Домашня бібліотека повинна складатись із 400-500 книжок. Та крім читачів країна має виховувати і письменників. На жаль, сьогодні часто зустрічається така думка: якщо ти пишеш – ти письменник. Це неправда. Хороший автор – це той, хто пише про злободенні теми для сучасних читачів.
6
Літературні тренди
У 2010-2014 роках Міжнародна асоціація видавців фіксувала падіння накладів друкованих книг порівняно з електронними аналогами. Втім, сьогодні ця тенденція змінилась. Паперові книги знову почали завойовувати ринок.
За нашими даними, минулоріч у США відбулося падіння продажів електронних книг, натомість продаж паперових зріс на 16%
Думаю, у наступні кілька років буде зберігатись змішана система існування книжок. Наприклад, на сьогодні зрозуміло, що наукова та освітня література будуть існувати здебільшого у електронному форматі. А художня література залишиться на паперових сторінках.
