З табакерки: як творець яхт виріс до конкурента Маска в ракетобудуванні. Частина I

leiphone.com
Зараз компанія Пітера Бека Rocket Lab оцінюється більш ніж у $1 млрд

Пітер Бек був цілеспрямованішим, ніж  більшість підлітків. Значну частину юності він провів у сімейному гаражі у маленькому містечку в Новій Зеландії, серед зварювального та фрезерного обладнання. У 15 років з нуля зібрав алюмінієвий велосипед. У 16 – купив іржавий Austin Mini за $ 300 і повністю його реставрував. Батьки в розумних межах заохочували сина.

«Мама приносила мені обід і мовчки залишала на столі, але він там і холонув, – згадує Бек. – Врешті-решт вона вимагала, щоб я відкладав убік болгарку і йшов спати».

NEWSru.com

У 1999 році, у віці 18 років, він обладнав лабораторію в сараї на задньому дворі та взявся до роботи над ракетним двигуном, попередньо вивчивши літературу про виробництво палива.

Після успішного лабораторного випробування він вирішив, що настав час для справжньої пригоди. Прив’язавши двигун до задньої частини власноруч виготовленого велосипеда, Бек почав пробний заїзд на місцевій автостоянці. Йому вдалося розвинути швидкість близько 90 миль на годину.

«Лише окремі люди на планеті ризикнули осідлати ракету, – ділиться враженнями Бек. – Це дуже класне відчуття».

Токарні верстати, млини і яхти

Для більшості людей такий початок життєвого шляху міг означати кар’єру в науці, але Бек вибрав інший шлях, надавши перевагу робітничим спеціальностям. Він майстрував млини і токарні верстати, працював на постачальника алюмінію і виробника обладнання, будував дорогі яхти, вивчаючи акустику для ослаблення шуму двигунів.

І, нарешті, став співробітником державної науково-дослідницької лабораторії

Після робочого дня він і далі до пізньої ночі засиджувався над проектами своїх ракетних двигунів.
У 2006 Бек і його дружина на місяць приїхали до США, і Пітер скористався можливістю відвідати аерокосмічні науково-дослідницькі інститути і компанії.

satellitetoday.com

Він з’являвся – іноді без попередження – в таких місцях, як дослідницький центр NASA, корпорація Boeing і Rocketdyne. Однак звідусіль виходив пригніченим.

«Я очікував побачити тут стартаперів з палаючими очима і божевільною енергією, – каже він. – Але нічого подібного не траплялося». Компанії та лабораторії  як і раніше виробляли ракети і говорили про місії на Марс, але їх підходи здавалися застарілими».

Створення Rocket Lab

Згідно з теорією Бека, у людей не з’явиться можливість по-справжньому почати освоєння космосу, поки вихід на орбіту не стане дешевшим і доступнішим. Також він розумів, що зростання виробництва компактних недорогих супутників спричинить підвищення попиту на їх запуски.

Лише деякі люди на планеті ризикнули осідлати ракету. Це дуже класне відчуття

«Сьогодні потрапити в космос занадто важко, – сказав Бек, – Я знаю, що ми повинні спростити цю задачу». Так з’явилася Rocket Lab.

За допомогою сім’ї, друзів і приватних інвесторів Пітер Бек залучив $300 тис. І разом з двома колегами розпочав розробку прототипу. Уже через два роки «Атеа-1» – невелика ракета вагою всього 59 кг і розміром майже 6 м успішно пройшла тестовий запуск.

Поступово Rocket Lab перетворювалася в кваліфікованого виробника. В ангарах в промзоні Окленда проводилася збірка ракет «Електрон», а в офісах компанії програмісти налаштовували двигуни «Резерфорд» (що названі на честь знаменитого фізика, новозеландця за походженням).

satellitetoday.com

Загалом проект прогресував набагато швидше, ніж більшість аерокосмічних стартапів. Компанія залучила $148 млн для розвитку своєї діяльності та в даний момент оцінюється в більш ніж в $1 млрд.

Другу частину матеріалу читайте завтра.

Вам буде цікаво «Космос для всіх: Дірк Веллінґер готує масове виробництво супутників»

 

За матеріалами Bloomberg
Поділитися: