Єретики-економісти: 4 книги про те, чому протекціонізм – це добре

275
Shutterstock
Боксерський поєдинок між чемпіоном світу у важкій вазі й підлітком – це нечесно, навіть якщо бій іде за правилами. Так само й у торгівлі

Якщо звести найпопулярнішу економічну концепцію до набору тез, то:

  • вільний ринок – це добре, його невидима рука все приведе до ладу;
  • втручання держави, зокрема протекціонізм, – погано, тому що заважає невидимій руку;
  • кожен має використовувати свою конкурентну перевагу: ​​програміст – писати код, прибиральник – прибирати, і тоді загальне багатство зросте, адже програміст не витрачатиме час і сили на прибирання.

Якщо всі люди і всі країни житимуть за цими правилами, настане загальне щастя і процвітання.

У пропонованих книгах автори дивляться на економіку з протилежної точки зору. Причому наводять аргументи на користь протекціонізму та регулювання ринків і активно аналізують історичний досвід.

Злые самаритяне. Миф о свободной торговле и секретная история капитализма

«Злые самаритяне. Миф о свободной торговле и секретная история капитализма», Ха-Джун Чанг

Bad Samaritans: The Myth of Free Trade and the Secret History of Capitalism

Російський переклад – «Манн, Иванов и Фербер», 2018

Основна ідея книги: «злі самаритяни» Заходу нав’язують країнам, що розвиваються, політику свободи торгівлі під прапором того, що багаті держави – Британія, Штати, Німеччина – свого часу зросли саме за допомогою таких механізмів. Але насправді було цілком навпаки: і англійці, і американці, і французи, і голландці щосили захищали свої ринки і потурали монополіям. До речі, англійська колоніальна політика стала однією з причин війни за незалежність США. Тепер ці держави можуть дозволити собі вільну торгівлю – нібито буде «чесне змагання». Але навіть у спорті, нагадує Ха-Джун Чанг, є поділ на вагові та вікові категорії. То чому США і Гондурас змушені змагатися на рівних?

Автор – професор економіки Кембриджського університету, автор кількох книг. А ще він син міністра промисловості й енергетики Південної Кореї і дитиною спостерігав, як країна – всупереч рекомендаціям МВФ і Світового банку – виборсувалася з убогості, вчилася виробляти не лише цукор з імпортної тростини, а й автомобілі та електроніку.


Чому Азії вдалося

«Чому Азії вдалося», Джо Стадвелл

How Asia Works: Success and Failure in the World’s Most Dynamic Region

Український переклад – «Наш Формат», 2017

Ця книга – своєрідна антитеза попередньої, тому що представляє сторонній погляд. Автор – журналіст, головний редактор журналу China Economic Quarterly. Він пропрацював в Азії понад 20 років, тому описує економічний розвиток тамтешніх «тигрів» і «кандидатів у тигри». На думку автора, успішніше діяли держави з Північно-Східного регіону: Японія, Південна Корея, Тайвань, Китай. А «південці» – Таїланд, Малайзія, Індонезія, Філіппіни – швидше, провалилися. Зокрема, тому, що прислухалися до порадників з МВФ та інших західних інституцій, послабили контроль над банками, пустили до себе іноземний капітал… А успішні сіверяни виглядають такими собі «порушниками конвенції»: вони дозволяли монополізувати внутрішні ринки своїм виробникам за повної заборони імпорту; субсидували експорт і заохочували відвертий демпінг; давали державні кредити під смішні, часом навіть негативні відсотки; уряди активно брали участь у бізнесі; і, звісно, процвітала корупція. Утім, її й у «південців» було вдосталь, тож єдиної відповіді на питання «Чому Азії вдалося» таки немає.


Як багаті країни забагатіли

«Як багаті країни забагатіли… і чому бідні країни лишаються бідними», Ерік Райнерт

How Rich Countries Got Rich… and Why Poor Countries Stay Poor

Український переклад – «Темпора», 2015

Норвезький економіст Ерік Райнерт, мабуть, найвідоміший (і найскандальніший) прихильник дирижизму (політики активного втручання держави в управління економікою) і протекціонізму в економіці.
Головний посил його книги в тому, що теорія порівняльних переваг і вільного ринку неправильна. Держави багатіли геть інакше. Наприклад, британський імператор Генріх VII, зійшовши на трон 1485 року, запровадив податок на вивезення необробленої вовни, щоб позбавити сировини флорентійських виробників вовняної тканини. А їхніх англійських конкурентів він звільняв від податків і давав тимчасову монополію на торгівлю в певних регіонах. Причому британці наслідували приклад голландців.

За Райнертом, країні краще мати неефективну власну промисловість, ніж не мати її зовсім: це діяльність з вигодами, що поступово зростають (за збільшення обсягу виробництва кожна нова одиниця продукції коштуватиме дешевше). А от у сільському господарстві або видобутку корисних копалин – навпаки, зростання попиту на зерно змушує освоювати дедалі менш родючі ділянки. Щоб дати промисловості змужніти, потрібні митні бар’єри.

Автор активно посилається на німецького економіста XIX століття Фрідріха Ліста, одного з розробників теорії захисту молодих галузей. До речі, саме його працями надихалися японці при будівництві свого економічного дива.


Фішінг. Хто и як маніпулює вашим вибором

«Фішінг. Хто и як маніпулює вашим вибором», Джордж Акерлоф і Роберт Шиллер

Phishing for Phools: The Economics of Manipulation and Deception

Український переклад – «Наш Формат», 2017

Автори – Нобелівські лауреати, причому кожен отримав свою премію окремо. Пишуть вони не так про міжнародну торгівлю, як про економіку взагалі. Головна думка: якщо виходити з бажання кожного суб’єкта максимізувати власний прибуток, то обман – невід’ємна складова економічної діяльності. Завжди будуть охочі обдурити покупця. І це стосується буд-яких агентів – продавця булочок на розі, політика (Акерлоф був помічником і довіреною особою кандидата в сенат), мережі супермаркетів або корпорації, яка бажає отримати держзамовлення.

І жодна невидима рука ринку з ними не впорається, потрібні спеціальні органи (як правило, державні), щоб стримувати і ловити за руку шахраїв: «Чи подобається нам вільний ринок? Так. Але…»


Читайте також про книгу «Чому нації занепадають» Дарона Аджемоглу і Джеймса Робінсона

Поділитися: