Як правильно розрахувати ПДВ. Частина І

Як правильно розрахувати ПДВ
Про те, як влаштовано адміністрування ПДВ

ПДВ – податок, який бізнес ненавидить найбільше. Він складний як в адмініструванні, так і в прогнозуванні, ним обкладається практично все, платити його треба в бюджет наперед, і будь-яка помилка в податкових накладних загрожує великими санкціями. За статистикою, 95% надходжень до бюджету у вигляді санкцій за порушення і помилки – це надходження саме від санкцій з ПДВ.

Спробуємо коротко описати, як влаштовано адміністрування ПДВ.

Об’єкт оподаткування

В теорії все просто. Об’єктом оподаткування ПДВ вважається операція з постачання товарів, робіт, послуг на території України. Що таке постачання, ми все уявляємо. Але визначення постачання товарів, робіт або послуг із метою оподаткування має більш широке трактування. Для цього потрібно аналізувати визначення поняття постачання товарів (послуг) в тексті статті 14 Податкового кодексу.

Виявляється, що з метою оподаткування постачання товару – це будь-яка передача права на розпорядження товарами як власника (продаж, обмін, дарування, відчуження за рішенням суду і т.п.). Але є ще так звані прирівняні операції, тобто операції, які вважаються постачанням із метою оподаткування.

 

Наприклад, постачанням вважається передача товару в межах посередницьких договорів, або ліквідація активів за рішенням власника, або навіть припинення використання активів в оподатковуваних ПДВ операціях. З операцією постачання послуг також слід бути уважними, оскільки з метою оподаткування до операції з постачання послуг прирівнюється передача права на об’єкти інтелектуальної власності, і, наприклад, створення нематеріальних активів (торгових марок, комп’ютерних програм і т.п.).

3 поради бізнесу від податкового консультанта

Оподаткування та ставка податку на додану вартість

Ставка ПДВ може бути основна – 20%, пільгова – 7% та 0% для окремих товарів і типів операцій (медпрепарати, експорт). Також операція може бути звільненою від ПДВ (ст. 197 ПКУ). І операція може не бути об’єктом оподаткування ПДВ (ст.196 ПКУ). На перший погляд здається, що немає різниці, застосовуємо ми ставку ПДВ 0%, або операція звільнена від ПДВ, або не є об’єктом ПДВ. Але різниця є, оскільки операціями, що обкладаються ПДВ, вважаються такі операції, де застосовується ставка ПДВ 20%, 7%, 0%, і звільнені від ПДВ операції. А операції, які не є об’єктом оподаткування – вважаються неоподатковуваними.

Чому це може бути важливо?

Приклад. Новостворене підприємство ще не є платником ПДВ. При досягненні обсягу оподатковуваних операцій суми 1 000 000 грн., суб’єкт зобов’язаний, згідно з ПКУ, зареєструватися платником ПДВ. Уявімо, що частина операцій, яку здійснює підприємство, є звільненими від ПДВ за статтею 197 ПКУ. 

 

Помилково бухгалтер не приймає цей обсяг виручки в розрахунок оподатковуваних операцій, оскільки вважає, що звільнені операції не вважаються оподатковуваними. В результаті підприємство перевищує за останній календарний рік обсяг операцій в 1 млн. грн., але не реєструється вчасно платником ПДВ. При перевірці таке порушення загрожує донарахуванням ПДВ за ставкою 20% на весь обсяг оподатковуваних операцій (в тому числі звільнених або тих, що оподатковуються за зниженою ставкою) без права на податковий кредит для такого платника податків, з моменту, коли у нього виник обов’язок стати платником ПДВ. Фактично штраф складе 20% від обороту підприємства.

Крім того, неправильне розуміння суті того, що є оподатковуваною та неоподатковуваною операцією для ПДВ, може спричинити невірний розподіл податкового кредиту таким платником податку згідно з ст.199 ПКУ.

Продовження читайте у другій частині блогу.

Поділитися: