Кілька років тому київський бізнесмен Сергій Себастьянович керував інтернет-крамницею для любителів здорового способу життя. У планах було відкриття столичної крамниці хлібців та снеків. Замислювалися також про виробництво корисних чіпсів разом з донецьким бізнесменом Сергієм Шаколой.
Два плюс один
Ідею створення корисних чіпсів схвалив і політтехнолог Сергій Гайдай – знайомий Шаколи та Себастьяновича. Якщо чіпси люблять все, чому б не зробити їх з корисної сировини? Підприємці зупинилися на льоні – старому перевіреному продукті, який зазвичай використовується для виготовлення олії.
Якщо усі люблять чіпси, то чому б не зробити їх із корисної сировини?
У старт компанії підприємці вклалися на рівних долях, витративши 1,2 млн грн із особистих накопичень. Закупили обладнання, і у вересні 2014 року відкрили підприємство із виробництва чіпсів з льону. Компанія дістала назву «Ф’ючефуд». Справа закипіла.
Зміна рецептури
«Ніде не існує аналогів нашій продукції. Ф’ючіпси – нова категорія продукту. Якщо брати крок за кроком, то все просто: насіння льону розмололи та розмочили, аби його зручно було вживати. Вийшов суперфуд – нібито й чіпси, але насправді корисний продукт», – розповідає Себастьянович.
За його словами, рецепт мінявся кілька разів. Раніше до складу ф’ючіпсів входив ще й арахіс. Та насіння гарбуза виявилось більш гармонійним компонентом до льону.
Тепер у лінійці компанії є 4 різновиди ф’ючіпсів: класичні, із чорного льону, золоті, зі світлого льону, а також обидва різновиди снеків із додаванням італійських трав.
«У майбутньому будуть ще й солодкі снеки, але вони вимагають додаткового обладнання», — каже Гайдай.
Камені спотикання
Основна проблема, із якою зіткнулися підприємці – просування чіпсів у продовольчих мережах.
«Виявилося, що мережі ненавидять виробників! У корпораціях ніхто не мислить категоріями: як їх просунути, а раптом вони стануть світовими лідерами».
«Себто, тебе не хочуть одразу, ти повинен іще довести, що твій продукт буде продаватися», — жаліється Гайдай
Свій шлях просування вони починали із «Еко-Лавки». Потім з’явилася сторінка у Facebook. Приходили на допомогу ярмарки «У пошуках мейд ін Юкрейн».
З моменту запуску минуло вже три роки, але підприємці, за їх відчуттями, ніби працюють у стартапі: шляхи продажів поки не відпрацьовані, немає впевненого зростання, немає навичок роботи із мережами.
«Нам би вкладати великі гроші у комунікації, а ми почали із виробництва», — ділиться колишніми помилками Гайдай.
І все ж, тепер прогнози трійці оптимістичні. «Якщо спиратися на досвід бізнесменів, із якими ми спілкуємося, – каже Гайдай, – то зростання бізнесу припадає на сьомий чи восьмий рік життя.
Просто зараз треба пройти етап до розуміння того, що льон – це не тільки сировина для виготовлення тканини та олії. Пройдемо етап – і продукт опиниться на полицях».
Великі надії
Підприємці хочуть також виробляти ф’ючіпси на експорт. Основна перепона – це відсутність партнеру «з того боку».
Гайдай розповідає, що вони вже провели перемовини із американською, німецькою та японською компаніями. Зараз потенційні партнери розробляють упаковку для свого ринку.
Є ідея виготовляти упаковку, яка би показала, що це – льон, Україна, поля, етніка
«Ми вже надіслали зразки до Японії та чекаємо на результат. Очікується, що у Німеччині, Штатах та Японії для нашого продукту буде нова упаковка», – підсумовує Себастьянович.
