Як осягнути невідомість: «Чорний лебідь» Нассіма Талеба

Чорний лебідь
K.Fund Media
Чому книга, що передбачила фінансовий колапс, на якому зірвав джекпот її автор, стала культовою

Лівансько-американський письменник Нассім Ніколас Талеб має цілу купу претензій, які висловлює відверто, без алегорій: каже, на банкірів у нього алергія, іменитим академікам дорікає за «радянсько-гарвардські ілюзії», а ще переконує, що почав носити чорні водолазки задовго до Стіва Джобса. Цей математик, мислитель і не скупий на гостре слівце полеміст багатьох речей навчився з власного досвіду, адже був біржовим аналітиком та трейдером на Волл-стрит. Сьогодні він викладає в Політехнічному інституті Нью-Йоркського університету і в Оксфорді. Серед установ, яким він надає консультації, – Міжнародний валютний фонд та хедж-фонд Universa Investments.

Його «Чорний лебідь» про вплив явищ, яких не очікували (The Black Swan: The Impact of the Highly Improbable, 2007; доповнене видання – 2010) – одна з книг, які найчастіше згадують серед своїх улюблених експерти, що говорили про бізнес-літературу із журналістами K.Fund Media

Це друга частина п’ятикнижжя «Невизначеність» (Incerto), куди входять також книги «Обдурені випадковістю», «Прокрустове ложе», «Антикрихкість» та «Шкура на кону». Як і всі інші книги серії, вона уїдливо-іронічна та сповнена дотепних інколи історичних, інколи досить особистих прикладів, якими Талеб намагається пояснити ідеї в основі своєї філософії.

Цитата:«До відкриття Австралії у Старому Світі вважали, що всі лебеді – білі, життєвий досвід повністю це підтверджував. Перший чорний лебідь, напевно, дуже здивував орнітологів (і всіх небайдужих до кольору пташиного пір’я), проте смисл цієї історії в іншому. Вона показує, наскільки обмежений урок дають нам досвід і спостереження, наскільки вразливе наше знання. Один-єдиний факт спростовує аксіому, виведену з тисячі років спостережень за мільйонами білих лебедів. Тут вистачило одного (і, кажуть, потворного) чорного лебедя».

Талебу вдалося довести ефективність власної стратегії на практиці. Власне, це одна з причин такої популярності «Чорного лебедя» і присвоєння його авторові неофіційного звання пророка ХХI століття. Працюючи в інвестиційній компанії, він дедалі сильніше переконувався, що глобальна фінансова система була пороховою діжкою, яка от-от мала вибухнути, що він і намагався донести до широкого загалу. Але мало хто дослухався.

У 2008 році, доки інші потерпали від колосальних втрат, фірма Талеба заробила півмільярда доларів.

Одна зі стрижневих ідей книги: непередбачувані події, які Талеб називає Чорними лебедями (саме з великої літери), відіграють вирішальну роль у житті кожного з нас.

Талеб

Подія – Чорний лебідь має три характерні ознаки:
1. Вона виняткова і геть несподівана.
2. Вона справляє колосальний вплив.
3. Ми схильні вигадувати їй пояснення заднім числом, щоб вона видавалася нам цілком зрозумілою і закономірною.

 

Книга була бестселером The New York Times упродовж 36 тижнів.

За перші п’ять років після публікації продали більше 3 млн примірників.

Перекладена 32 мовами.

The Sunday Times включила її до переліку найвпливовіших книг, написаних після Другої світової війни.

Психолог і лауреат Нобелівської премії з економіки за дослідження теорії перспективи Деніел Канеман писав, що ця праця змінила його погляд на те, як влаштований світ (сам Талеб, до речі, Нобелівську премію з економіки називав шахрайством).

ПРАВИЛА «Чорного лебедя»

Нормальність і звичайне мало чого можуть нас навчити, адже в теплиці повсякденності нічого не видно. Щоб зрозуміти темперамент, моральні принципи й манери свого друга, треба подивитися, як він тримає удар випробувань. А усвідомлення цінності здоров’я виникає через хвороби та епідемії.

Попри уявлення суспільствознавців, майже всі відкриття, пов’язані з появою важливих технологій, – це Чорні лебеді, адже є результатом щасливого випадку, а не плану і прогнозів, проте з цим важко змиритися.

Людям властиво шукати аргументи на підтвердження своїх домислів і добирати відповідну статистику. Утім, ми забуваємо, що є речі, які для нас terra incognita – те, що ми ігноруємо, не помічаємо, про що й не здогадуємося.

Замість намагатися передбачити наступного Чорного лебедя слід прийняти те, що з нас кепські провісники, і створити стійку систему, яка зможе витримати негативні несподіванки й використати на свою користь позитивні. Йдеться про так звану стратегію штанги: усвідомлюючи, що помилки прогнозування можуть дорого коштувати і що методи оцінки мають низку недоліків, слід розробити або украй консервативний підхід, або украй сміливий, а не вкладати кошти в проекти «середнього рівня ризику», про який розповідають «експерти».
Ліпше вкласти 85–90% капіталу у максимально безпечні цінні папери, а 10–15% – у щось максимально ризиковане.

 

Вам буде цікаво: Діли на чотири: «Як подолати кризу менеджменту» Іцхака Адізеса
Поділитися: