Як не стати динозавром: 5 книг від футуролога Мітіо Каку

149
Bultimes.com
Про розумову мережу, сингулярність, трикордер, АЗС на Титані та інші речі, які не повинні вас лякати

Мітіо Каку – американський вчений японського походження та один з найзнаніших сучасних футурологів. Викладає теоретичну фізику в Міському коледжі та університеті Нью-Йорка. Автор науково-популярних бестселерів, останні з яких — «Фізика неможливого», «Фізика майбутнього» та «Майбутнє розуму», а також низки освітніх програм для BBC, Discovery Channel, History Channel та Science Channel. Саме наука, наголошує він, є двигуном процвітання нашої цивілізації:

«На прикладі промислової революції, якій дала поштовх парова машина, електричної революції, що осяяла наші міста, та сучасної комп’ютерної революції, що об’єднала нас усіх, бачимо, що наука генерує багатство й прогрес. Тепер, щоб передбачити майбутнє суспільства, ми повинні зрозуміти її четверту хвилю, амплітуду якої задають штучний інтелект, біо- та нанотехнології».

Якщо хочете розібратися, в якому напрямку рухається людство, ось кілька книг, з якими радить ознайомитися Мітіо Каку.

«Долаючи межі: нейронауки про те, як сполучити мозок із машиною та як це змінить наше життя», Мігель Ніколеліс

Beyond Boundaries: The New Neuroscience of Connecting Brains with Machines – and How It Will Change Our Lives, 2011

Мігель Ніколеліс, бразильський лікар і дослідник у галузі нейронаук, робить огляд основних відкриттів у цій сфері. Він стверджує, що на нас чекає створення розумової мережі: уявіть собі інтернет, де ви можете надсилати іншим свої емоції, спогади та почуття. Ми будемо думати й відчувати думки одне одного, обмінюватися звістками та тим, що в нас на душі, пересувати об’єкти та контролювати наші екзоскелети за допомогою суперсили, наче справжні чарівники.


«Сингулярність не за горами: коли люди долають біологічні обмеження», Реймонд Курцвейл

The Singularity Is Near: When Humans Transcend Biology, 2005

Програміст і винахідник Рей Курцвейл зробив немало сміливих прогнозів для компанії Google, що багатьох дивували, й навіть через 13 років після публікації цієї його книги трішки менше, але все ж продовжують дивувати: він вірить в експоненціальний розвиток технологій, результатом якого стане сингулярність. Курцвейл висловив переконання, що комп’ютери можуть конкурувати з людським інтелектом і навіть перевершити його. Крім того, вони, за його словами, врешті можуть стати настільки крихітними, що без проблем циркулюватимуть разом із кров’ю нашими судинами, відновлюючи пошкоджені клітини, зцілюючи нас і забезпечуючи чимось на зразок безсмертя. Тож чи справді варто аж так сильно боятися їхньої появи?


«Пацієнт зараз вас прийме: майбутнє медицини у ваших руках», Ерік Топол

The Patient Will See You Now: The Future of Medicine is in Your Hands, 2015

Кардіолог Ерік Топол описує, як оцифровування інформації поступово трансформує систему охорони здоров’я. Багато галузей – медіа, музика, банківська справа – вже здійснили його, але, мабуть, найпомітніший ефект ця трансформація матиме у медицині, яка, на жаль, досі де-не-де нагадує про середньовіччя. Приміром, ваш мобільний телефон відстежуватиме ритм вашого серця, щоб запобігти можливим захворюванням. «Трикордер» із «Зоряного шляху», що аналізує основні показники організму, скануючи тіло, от-от стане частиною нашого повсякдення.

Прокачай охорону здоров’я: трійка багатообіцяльних українських медстартапів


«За межами Землі: наш новий дім на інших планетах», Аманда Гендрікс і Чарлз Волфорт

Beyond Earth: Our Path to a New Home in the Planets, 2016

Ми є свідками нової епохи досліджень космосу. Ця книга допомагає уявити, який вигляд може мати наша міжгалактична рутина. На порядку денному NASA – повернення на Місяць (вперше за 50 років), потім – освоєння Марса, вивчення астероїдів і так далі… Що ми знайдемо в океанах супутників Юпітера та Сатурна? Чи вдасться нам колонізувати Титан та використовувати його як, скажімо, станцію заправки для майбутніх космічних місій? Чи знайдемо ми розумне життя у космосі? Відповіді на ці запитання намагаються дати планетолог Аманда Гендрікс і науковий журналіст Чарлз Волфорт.


Трилогія «Фундація»: «Фундація», «Фундація та Імперія», «Друга фундація», Айзек Азімов

Foundation trilogy: Foundation, 1951; Foundation and Empire, 1952; and Second Foundation, 1953

Нещодавно мільйони людей спостерігали за запуском ракети Ілона Маска Falcon Heavy, найпотужнішої і найгабаритнішої ракети-носія з усіх нині наявних у експлуатації. Зважитися на цю затію Маска значною мірою надихнула трилогія класика наукової фантастики Айзека Азімова «Фундація», яку він читав у дитинстві. За словами Мітіо Каку, він теж був під враженням від цієї захопливої саги про становлення та занепад галактичної Імперії. Маск розглядає створення позаземної цивілізації як страховку для людства. Динозаври не мали космічної програми. І ми знаємо, як це для них закінчилося.


За матеріалом The Guardian

Поділитися: