Ендрю Мейн Вілсон: Україні варто розвивати соціальне підприємництво

mbaworld.com
Як місцеві проблеми та труднощі перетворити на бізнес – поради від директора міжнародної асоціації MBA

Ендрю Мейн Вілсон займається акредитацією 250 провідних бізнес-шкіл світу та є головою організації «Принципи відповідальної управлінської освіти» (PRME) — підрозділу ООН. На лекції «Людина майбутнього» у Львівській бізнес-школі він розповів про переваги соціального підприємництва в Україні та світі.

1

Робота для всіх

Ось приклад: у африканській країні жінка заробляє тим, що рубає дерева, а потім несе їх продавати до свого селища. Вона долає щодня більше 32 км, а вага деревини, яку вона несе на голові, може бути до 20 кг. Її чоловік, поки жінка працює, сидить у барі. Жінка за свою роботу отримує долар. Таке підприємництво не може бути соціальним, бо права жінок там не дотримуються.
Або інший приклад: у небезпечному кварталі у Бразилії, куди бояться їздити навіть правоохоронці, є система вторинної переробки відходів. У кожному будинку відходи переробляють вручну: в одному — упаковки від йогуртів, в іншому — картонні коробки. Там немає технологій, — зарплата у людей вкрай низька, і впроваджувати технології невигідно. Але щорічний обіг грошей у цьому кварталі – мільярд доларів. І це вже стале соціальне підприємництво.

2

Рушійна сила соціального підприємництва

У серцевину такого бізнесу має бути закладена користь для суспільства. Усі цікавляться соціальним підприємництвом з двох причин: по-перше, етичні проекти – це правильно, по-друге, на них можна заробляти.
Наразі рушійний фактор такого бізнесу — студенти бізнес-шкіл. Мої одногрупники хотіли працювати на інвестиційні банки або компанії, аби заробити чимало грошей. А зараз випускники прагнуть працювати у благодійній сфері.
Минулий рік був переломним моментом для соціального підприємництва та відповідального управління. ЗМІ і споживачі буквально вимагали цього.

3

Стосунки держави і соціальних підприємців

Найбільше підтримують соціальне підприємництво у Данії, Норвегії і Швеції. Недарма населення там щасливіше, ніж в інших країнах.
Мій особистий принцип — ніколи повністю не покладатися на владу. Зараз вона намагається скоротити витрати, бо населення зростає. Я запитав заступника міністра освіти України, чому студенти бізнес-школи не можуть вчитися безкоштовно. Він відповів, що це було б справедливо, але вони (чиновники) зобов’язані ставитися до бюджету реалістично.
Тому краще запитайте у експертів, як залучити фінанси з інших країн, як отримати податкові канікули тощо.
Власна справа у будь-якій країні — це непросто. Чотири із п’яти стартапів зазнають невдачі на третій рік існування. У соціальному підприємництві визначальний чинник – якість ідеї. Хороша ідея зазвичай отримає більше підтримки, ніж, наприклад, ще одна кав’ярня.

4

Соціальний бізнес як порятунок для ринку праці

Населення Землі росте, тому потрібно створити сильну інфраструктуру соціального підприємництва, аби допомагати такій кількості людей.
Сьогодні технології замінюють людську працю. До прикладу, 50% робочих місць у сфері права у майбутньому зникнуть через технології. Саме соціальне підприємництво може допомогти у вирішенні таких проблем.

5

Про перспективи соціального підприємництва в Україні

Думаю, ви маєте займатися тим, чим захоплюєтеся, водночас враховуючи наявну інфраструктуру і труднощі. У Львові, наприклад, буде актуальною проблема відходів, хоча вона і заполітизована.

Можливо, варто подивитися, які проблеми є на місцевому рівні. Коли матимете ідею, спробуйте купити за кілька доларів один із кейсів відомих бізнес-шкіл – так ви отримаєте багато цінної інформації і рекомендацій, як уникнути найпоширеніших помилок.

Поділитися: