Втома на роботі: чому після робочого дня за комп’ютером ми настільки вимотані

2021
Shuterstock
В чому насправді може бути причина

Це – найбільша таємниця мого дорослого життя: Як так виходить, що людина цілий день просто друкує на комп’ютері, а йде додому виснаженою? Як можливо, що працівник, ледь задіюючи дрібні м’язи своїх пальців, в кінці дня нічого не хоче, окрім як втомлено завалитися на канапу? Насправді це питання є суміжним із однією з найбільш гаряче обговорюваних проблем психології: що викликає розумову втому? Чому сидяча робота настільки сильно виснажує?

Однак вчені мають кілька ключів до розгадки цієї таємниці. Існують дві основні гіпотези, що пояснюють, чому ми так втомлюємося від фізично неактивної роботи, пише американське видання Vox.com. Що ж, давайте розберемося у питанні.

Гіпотеза 1: Ми так сильно втомлюємося, тому що виснажуємо внутрішній запас енергії

Одна з гіпотез – виснаження ресурсів. Тобто, протягом дня ми використовуємо обмежений запас розумової енергії. Деякі люди називають це силою волі або самовладанням: примусове використання розумової енергії для досягнення мети. Коли наші вольові ресурси виснажуються, ми втомлюємося. Ця гіпотеза називається виснаженням его, і інтуїтивно вона є зрозумілою.

Однак все частіше вчені сумніваються в правильності цієї гіпотези. Основний ефект виснаження его полягає в тому, що нас виснажує використання самоконтролю для виконання складного завдання. Але це не знайшло підтвердження в дослідженні, проведеному 23 лабораторіями. Крім того, стверджують критики гіпотези, з точки зору фізіології вона виглядає безглуздо.

Shuterstock

В одному з досліджень було встановлено, що мозок в робочому стані, обтяжений завданням утримування самоконтролю, не використовує більше енергетичного еквіваленту в порівнянні з мозком в стані спокою.

Більшість витрати калорій на енергію, як пояснює Джулія Беллуз з Vox, йде на фонову роботу, метою якої є підтримка діяльності серця, мозку та інших органів.

«Чи збільшиться кількість енергії, що витрачається вашим мозком, коли ви вирішуєте важку математичну задачу, в порівнянні з тим, коли ви дивитеся ТБ? Всі, хто займався вивченням цього питання, стверджують, що ні», – розповів їй недавно Кевін Холл, який займається дослідженням ожиріння в Національному інституті охорони здоров’я США.

В цілому ми погано собі уявляємо, як наші мізки і тіла використовують енергію. І не схоже, щоби виснаження его було відповіддю на це неприємне питання.

Гіпотеза 2: Ми так сильно втомлюємося тому, що втрачаємо мотивацію

Отже, якщо модель виснаження ресурсу – потоку палива – не підходить, то що ж тоді?

Інша гіпотеза із царини психології стосується мотивації. Працюючи над завданням, ми намагаємося зосередитися на ньому або ж не втратити до нього інтересу. Ми стаємо все менш мотивованими на виконання завдання. Ми грузнемо в тому, чим ми хочемо займатися (скролити Instagram або читати музичні блоги, наприклад), а не в тому, що ми повинні робити. І ця напруга може викликати втому.

У серпні дослідники з Великобританії опублікували нові дані, які непрямим чином доводять цю мотиваційну модель.

Shuterstock

Об’єктом їх дослідження стали 100 британських медсестер протягом двох 12-годинних змін. Під час змін медсестри з регулярними інтервалами повідомляли про свою втому.

Також вони носили пристрої, які контролювали і відстежували міру їх фізичної активності. В середньому, чим більше годин працювали медсестри, тим вони були більш стомлені. Але коли дослідники досліджували те, що могло би пояснити втому, вони виявили кілька цікавих моментів.

Ось ключовий результат: не було знайдено жодної кореляції між кількістю фізичної роботи, виконаної медсестрами, та їх втомою.

«Деяких людей фізична активність стомлює, – каже Дерек Джонстон, психолог з Університету Абердіна, який очолював дослідження. — Але інших людей вона наповнює енергією».

Замість цього вони знайшли інший невеликий зв’язок: медсестри, які найменше відчували втому від своєї роботи, відчували, що вони контролюють її, а також не мали претензій до винагороди. Ці відчуття могли підвищити їх мотивацію і змусити відчувати себе більш енергійними.

Психолог університету Торонто Майкл Інцліхт в своїй роботі також знайшов докази мотиваційної моделі. Кілька років тому вони з психологом Карлтонського університету Мариною Мілявською протягом тижня проводили моніторинг 159 студентів в Університеті Макгілла в Канаді. Цілий тиждень учасників діставали текстовими повідомленнями із питаннями про спокуси, бажання і самоконтроль у поточний момент часу, і про те, чи почуваються вони виснаженими.

Shuterstock

«Нас здивувало, що найголовнішим предиктором [втоми] виявилися не спрямовані на самоконтроль зусилля», – каже Інцліхт. Замість цього предиктором була кількість відчутних спокус.

«Якщо ви, як і я, на роботі постійно набираєте текст, у вас відкрито декілька браузерів, у вас відкритий Twitter. Це залишає безліч лазівок, через які до нас просочуються спокуси», – говорить він. Спокуси роблять нас менш мотивованими на виконання роботи, що, в свою чергу, змушує нас втомлюватися.

І тому, що наші мізки діють саме так, можуть бути еволюційні причини.

«Як організму, для виживання нам потрібно досягати багатьох цілей», – пояснює Інцліхт.

Ми не тільки зосереджені на тому, щоби знайти їжу або знайти колег, спати або слідувати нашим життєвим пристрастям. Ми повинні робити все це, щоби бути здоровим, процвітаючим видом.

«Оскільки ці численні цілі конкурують одне з одним [за наш час], нам потрібен механізм, який сигналізує «Хей, припини робити це і зроби що-небудь ще». Цим механізмом, на його думку, може бути втома.

Shuterstock

Чому нам треба досліджувати втому

Як уже згадувалося, психологи з цим всім ще не розібралися. По-перше, важко відслідковувати людей, їх мотивацію, бажання і втому протягом дня. Технології в смартфонах і відстеження активності за допомогою Fitbit полегшують відстеження людей в плані щільного потоку даних. Але для того, щоби точно довести, що втома – це мотиваційна проблема, потрібно буде більше досліджень із великою кількістю матеріалу.

Проте вивчення втоми – важливе

Коли ми втомлюємося, то схильні до необережних, можливо, небезпечних помилок. Робота стає менш приємною. І взагалі, втома – це просто неприємне відчуття. Чим більше ми дізнаємося про втому, тим більш безпечні та задовільні умови роботи ми можемо спроектувати. Це також корисно для босів: як вони можуть зробити так, щоби працівники почувалися енергійними, мотивованими і продуктивними протягом дня?

А взагалі – я боюся, що втомлюся, і тому перестаю друкувати.

 

Джерело: Vox

Поділитися: