Втеча до іншого світу: що вибирають юнаки замість роботи

shutterstock
Дедалі більше молодих людей випадають з ринку праці та проводять час в альтернативній реальності

Тільки-но з’явились відеоігри, їх почали критикувати. У різний час ігри звинувачували в тому, що вони сприяють ожирінню, насильству, зокрема масовим розстрілам, та мізогінії, пише у своїй колонці Райан Авент – старший редактор та колумніст The Economist.

Сьогоднішні ігри, здається, замінюють кар’єру, дружбу, родину, отже у такий спосіб заважають молодим людям, переважно юнакам, почати жити справжнім дорослим життям.

За останні 15 років в Америці спостерігається неухильний та невтішний відтік молодих людей із лав робочої сили

В період між 2000 та 2015 роками рівень зайнятості чоловіків у віці близько 20 років, які не закінчили коледж, скоротився з 82% до 72%. Цікаво, що 2015 року 22% чоловіків з цієї групи повідомили, що вони взагалі не працювали за останній рік. Це було 2015 року, коли рівень безробіття у всій країні знизився до 5%, і американська економіка поповнилася 2,7 млн нових робочих місць.

Такі парубки не залишають домівку, не одружуються, резюмує економіст з Університету Чикаго Ерік Герст, який вивчав цей феномен. Вони приблизно 70% вільного часу присвячують іграм.

Багато геймерів кажуть про те, що вони задоволені рішенням менше працювати та більше грати. Економісти стурбовані довготривалими наслідками такого вибору. Незважаючи на те, що цифрові розваги дуже захопливі та порявняно дешеві, доступ до інших необхідних речей: медичного обслуговування, меблів, продуктів харчування тощо – потребує грошей.

До того ж, із віком смаки людей змінюються. Молоді люди, які вибрали ігри замість роботи, поки їхні батьки піклувалися про їжу, житло та медичну страховку, за кілька років можуть захотіти чогось більшого. Але, якщо вони не будуть інтегровані в робоче середовище в найважливіший період свого життя, коли розвиваються дружні та ділові зв’язки, кристалізуються навички та набувається досвід, такі люди врешті можуть виявитися нездатними побудувати життя, яке вони захочуть.

І тут виникає важливе запитання.

Що рухає людьми, які вибирають світ відеоігор: привабливість самих ігор або щось інше підштовхує їх до цього?

Виявляється, багатьом людям ігри ніколи не заважали працювати. Швидше за все вони були втіхою та засобом відволіктися в умовах, коли роботи як такої не було.

Іноді гра – це порятунок для тих, хто потрапив у пастку, але іноді гра сама по собі є пасткою, коли людина не може перебороти залежність від ігор. Ігри стають руйнівним вибором для деяких гравців, посідаючи місце алкоголю чи наркотиків. Гра – це симптом певної загальної слабкості, іноді слабкості характеру чи психічного здоров’я, та, можливо, що й суспільства загалом.

Життя, що повністю присвячене відеоіграм, підтримується мізерною зарплатнею від епізодичної роботи або, поставлене у залежність від інших людей, може здатися порожнім та сумним. Але наскільки воно порожнє та сумне порівняно з життям, покладеним виключно на заробляння грошей та просиджування штанів у офісі – це питання майбутнього. Не має сумніву, що вибір, який ми робимо в житті, визначається тими опціями, які ми маємо.

Поділитися: