Все буде добре: «Sapiens. Коротка історія людства» Юваля Ноя Харарі

stampede-design.com
Гуманітарна відповідь Стівенові Гокінґу – чому вигідніше бути чоловіком, ніж жінкою, чим небезпечні гроші і що чекає на нас у майбутньому

«Ця книга стане для науки про еволюцію людини тим самим, чим для фізики є «Коротка історія часу» Стівена Гокинґа  — зазначено на обкладинці. Одначе «Sapiens» написаний краще та адресований значно ширшому читацькому загалові. Небагато є тих, хто у вільний час цікавиться фізикою, а ось історія та відповідь на питання «Що таке людина?» цікавлять, напевно, усіх – від політиків до рекламників.

Праця Харарі наробила галасу після свого виходу англійською у 2014 році. Марк Цукерберг назвав «Sapiens» унікальним дослідженням людського роду, а Білл Гейтс заявив, що взяв би її із собою на безлюдний острів. Сьогодні книга Харарі перекладена 30 мовами.


Підзаголовок книги – «Коротка історія людства» — не зовсім відповідає вмістові. У ній, на відміну від більшості підручників та наукових історичних праць, майже немає дат, імен королів, війн, географічних відкриттів. Це радше спроба окинути оком основні фактори, що визначили розвиток людства.

Наприклад, один з них – аграрна революція, себто перехід від привласнювального господарства (збирання та полювання) до виробляючого – вирощування рослин та тварин. Відповідна глава називається «Найбільший в історії обман»: перехід цей, звісно, дозволив збільшити кількість людей на планеті, але суттєво знизив рівень їх життя.

at-bristol.org.uk

Працювати довелося довше, жити в тісноті, живитися одноманітною їжею, в підсумку «успіх нашого роду супроводжувався зростанням індивідуальних страждань».

Або ще один фактор – релігія. За Харарі, це «система людських норм та цінностей, заснована на вірі у вищий, надлюдський порядок». Причому «надлюдський» не обов’язково означає «надприродній». Марксистські закони економіки – надлюдські в тому сенсі, що не підвладні волі окремих особистостей, на відміну від футбольних правил. Тому комунізм – релігія, а футбол чи теорія відносності – ні. Виходить не надто політкоректно, чи не так?

Але ця книга саме така – зухвала, несподівана, така, що руйнує основи

Отримують на горіхи від автора не лише сільське господарство та релігія, а й економіка – у її сучасному трактуванні, із поклонінням ринку. Одна з глав навіть називається «Капіталістичне пекло» та містить такі рядки: «Вільний ринок не може гарантувати того, що прибуток буде отримано чесним шляхом або справедливо розподілено… Деякі релігії – наприклад, християнство чи нацизм – знищили мільйони людей із відчуття «праведної» ненависті. Капіталізм вбив мільйони байдужістю. Керований захланністю».

Так що, якщо вірити Харарі, усе погано? Не зовсім. Наприклад, рівень насильства на планеті зменшується. У ранніх землеробських спільнотах до 15% смертей були наслідком конфліктів, на 100 тис. людей припадало до 400 вбивств на рік. У децентралізованих королівствах середньовічної Європи – уже 20-40 убивств, і це попри всі тодішні війни. Зараз рівень у світі знизився до 9 убивств на 100 тис. осіб щорічно, а у Центральній Європі – до одного.

rbk.ru

Передостання глава книги взагалі називається «І стали жити щасливо». Так-так, вона про те, як врахувати та вирахувати щастя (чи нещастя), які фактори на нього впливають: гроші, хвороби, заздрість до сусідів, біохімія організму та багато іншого.

Щоправда, остання глава має назву «Кінець homo sapiens». Але це не стільки про майбутній Армагеддон, скільки про можливість перетворення нашого виду у щось інше – за рахунок біотехнологій, поєднання живого із неживим (створення кіборгів), появи небіологічних істот та іншої фантастики, що стає реальністю просто у нас на очах.

Поділитися: