Вірне рішення: 7 кроків дизайн-мислення, що ведуть до успіху

K.Fund Media
Арт-директор Ярослав Белінський про те, як знаходити кращі рішення складних завдань

Дизайн-мислення (design thinking) – це метод вирішення завдань, орієнтований на інтереси користувача. Це вміння використати якийсь звичайний процес абсолютно у іншому контексті.  Цим методом користуються такі компанії як Facebook, Google, Procter&Gamble, Samsung та IKEA. На Smart Techno 2017 арт-директор дизайн-бюро SuperGraphica Ярослав Белінський розповів про те, як дизайн-мислення допомагає вирішувати проблеми та навіть рятувати життя.

Як це працює?

В одній з американських клінік була погана статистика смертельних випадків у реанімації. Як відомо, у реанімаційне відділення потрапляють у тяжкому стані: після аварії, вогнепального поранення тощо. Команді медзакладу потрібно дуже швидко з’ясувати, що сталося, немає часу на рентген чи аналізи. Щоб зменшити смертність, керівництво медустанови звернулися до компанії, яка розробляла дизайнерські системні моделі процесів.

K.Fund Media

Проаналізувавши ситуацію, ця компанія вирішила проконсультуватися з менеджерами «Формули-1». Вони розповіли про те, як їм вдалося організувати процес відомого на весь світ піт-стопу.

Для успішного виконання піт-стопів, які зараз тривають лише 2 секунди, необхідні злагоджені дії всіх членів команди, відпрацьовані на численних тренуваннях. Досвід організації піт-стопів допоміг лікарні нестандартно підійти до завдання. Їй вдалося скоротити прийняття рішень і встановлення діагнозу з 10-15 до усього 2 хвилин.

Структурні елементи

У design thinking базовими є емпатія, креативність та раціональність. Розробляючи якийсь продукт, ви маєте детально розуміти людей, на яких він орієнтований. Чому в них саме такі звички, чому вони чинять саме так, а не інакше? Ваші рішення не мають базуватися на власних здогадках. Адже скільки людей – стільки і різних алгоритмів дій. Глибинне інтерв’ю, спостереження, «один день з життя» – ці та інші методи можуть допомогти вам зрозуміти іншу людину.

7 кроків класичної методології дизайн-мислення

1. Визначення (define). Уявімо, що до дизайн-агентства приходить замовник і каже, що потрібен дизайн нової зубної щітки. Якщо компанія не використовує технологію design thinking, то одразу дає завдання дизайнерам, і заходяться малювати красиві щітки, гратися з кольорами і т.д.

K.Fund Media

Якщо ми використовуємо технологію design thinking, то намагаємося перефразувати питання клієнта і зрозуміти справжню мотивацію: а для чого взагалі потрібна зубна щітка?

Може, нам потрібно щось інше? Який результат дає ця щітка? Чисті зуби. То, можливо, варто працювати з чисткою зубів, а не з розробкою нового дизайну щітки?

2. Дослідження (research). На цьому етапі досліджуємо проблеми людей.

3. Генерування ідей (ideation).

4. Створення швидкої моделі (prototype).

5. Обираєте, що саме працює (choose).

6. Впровадження (implement). Тестуємо продукт безпосередньо на вашій аудиторії.

7. Збираєте відгуки (learn).

І можливо, повертаєтеся до першого кроку. Цей шлях можна повторювати безліч разів. Та чим швидше ви будете робити це коло, тим краще.

Найбільший ваш ресурс – помилки

Нас зі школі привчають, що помилки це погано, але насправді – це дуже добре.  Помилки кажуть про те, як потрібно щось робити.  І поки ви не зробите помилку,  ви цього не зрозумієте.  Що більше помилок ви робите, тим кращим у вас буде результат. Тому не бійтесь їх, адже це звичайний процес прияняття інноваційних рішень.

K.Fund Media

Будьте допитливими

Діти нічого не бояться і постійно намагаються щось дізнаватися. Вони хочуть зрозуміти, як все влаштовано.  Ми отримуємо велетенську кількість інформації у віці між 3 та 5 роками, але надалі чомусь зупиняємось. Потім наша допитливість зникає. Ключове питання: «А що, якщо?» А якщо я зроблю це так, а якщо по-іншому?  Що більше ви будете ставити собі це питання,  то більше креативних ідей у вас буде виникати.

Поділитися: