Відірватись від Землі: 5 випробувань на витривалість із книги Мері Роуч «Збираємося на Марс»

50
The Verge
Чи дійсно ви готові до подорожі за межі рідної планети?

Дослідження космосу певною мірою є дослідженням того, що означає бути людиною, переконана американська наукова журналістка Мері Роуч, адже вони допомагають нам краще зрозуміти наші можливості. У своїй книзі «Збираємося на Марс: що знає наука про життя в порожнечі» (Packing for Mars: The Curious Science of Life in the Void, 2010) вона заглиблюється у найрізноманітніші аспекти позаземного існування, розповідаючи, зокрема, наскільки придатні до нього наші тіла та за якими критеріями відбирають членів космічної місії. За її словами, для спеціаліста у сфері ракетобудування людина – це найбільша проблема:

«Ви непередбачувані. Ви непостійні. На те, щоб вас відремонтувати, часом потрібні тижні… Сонячна батарея або сопло підсилювача двигуна стабільні й невибагливі. Вони не панікують, не закохуються в командира місії. У них немає его. Їхні структурні елементи не руйнуються через відсутність сили тяжіння і чудово працюють без сну».


Cама ж Роуч вважає, що людина – це найкраще, що могло трапиться з ракетобудуванням, адже саме людина повсякчас додає інтриги до усіх титанічних зусиль інженерів. Утім, авторку цікавлять не героїчні та пригодницькі оповіді «зоряних рейнджерів», а найбільш людське, яке дуже часто оминають увагою як менш важливе: як-от історія про астронавта, який хвилювався, що США програють місячну гонку, бо під час виходу з шатлу його може знудити, чи спогад Юрія Гагаріна про те, як йдучи по червоному килиму на очах у екзальтованого натовпу, він помітив, що в нього розв’язаний шнурок, і тільки про нього в той момент і думав.

Авторка пропонує нам побачити зовсім інше життя космонавтів

Не тріумфи та поразки, які показують по телевізору, а те, що між ними, – тривалу й виснажливу підготовку, поступовий прогрес, який неможливий без помилок, які часом коштують немало грошей і часу, – словом, рутину, а також комічні ситуації, яких вона сповнена. Тож перш ніж серйозно замислитися про широко анонсовану SpaceX подорож на Червону планету, варто розібратися, які випробування нас очікують.

1

Тисяча журавликів

Агентство аерокосмічних досліджень Японії (JAXA) для відбору учасників місії застосовує орігамі-тест: кандидатам дають стос різнокольорового паперу і просять зробити з нього тисячу журавликів, які слід нанизати на одну довгу нитку. Потім спеціальна комісія аналізує ці «гірлянди» на предмет того, наскільки виготовлені кандидатами журавлики схожі на ті, що в інструкції, і між собою. Навіщо?

Мері Роуч
Мері Роуч. cityarts.net

«90% типової місії на Міжнародній космічній станції присвячено складанню деталей, ремонту та підтримці космічного апарата.

Це механічна праця, значну частину якої виконують у герметичному костюмі з обмеженим доступом кисню», – пояснює Роуч і описує відчуття як подібні до тасування карт у рукавичках для духовки. Щоб тривалий час виконувати щось подібне, знадобиться неабияке терпіння.

2

Безмежжя і самотність

Одне із запитань, які ставили астронавтам наприкінці програми Apollo: «Що робити, якщо колега-астронавт помирає під час виходу у відкритий космос?». Одна з відповідей була безжальною з точки зору землянина: «Облишити його», але з нею погодилися й усі інші, обґрунтовуючи тим, що спроба порятунку могла б поставити під загрозу життя інших членів екіпажу. «На орбіті все перевертається догори дриґом», – стверджує Роуч. У безмежжі так: один за всіх і сам за себе.

У ногу з Ілоном Маском: 5 неймовірно захопливих книг про космонавтику

3

Між сороміцьким і піднесеним

Авторка переглянула розшифровані записи, зроблені на космічному кораблі NASA Gemini VII, які, на її думку, чудово ілюструють, що таке космічне повсякдення. На одному з фрагментів астронавт Джим Ловелл повідомляє центр управління польотами, що зробив «красивий знімок повного Місяця на тлі пітьми і хмар над Землею, яку видно знизу».

На космічному кораблі будь-яка дія – майже подвиг
На космічному кораблі будь-яка дія – майже подвиг. Wikipedia

За якусь мить на зв’язок виходить Ловеллів напарник Френк Борман: «Борман спускає сечу. Сеча приблизно за хвилину». Ловелл: «Оце так видовище!».

Щоденні «ритуали», про які багато хто соромиться говорити, але які всі ми сприймаємо як належне, не видаються нам тут, на нашій планеті, чимось особливим. Але в умовах мікрогравітації це – ціла операція, а здатність успішно її виконати – привід пишатися собою.

4

Одноманітність та нерозділені почуття

Робота космонавта, пише Роуч, як і майже будь-яка земна робота, сповнена стресів – перевантажень, недосипання, тривоги, конфліктів у колективі. Але додайте до цього ще й замкненість середовища й неспроможність втекти.

Ізоляція є настільки серйозною проблемою, що космічні агентства США, Канади, Росії та Європи витратили $15 млн на комплексний психологічний експеримент, в якому шістьох людей помістили у камеру, яка симулює політ на Марс, щоб зрозуміти, як запобігти появі ворожнечі та депресії.

Не обійшлося без настійливих залицянь і звинувачень у сексизмі.

5

Невиправдані очікування

Взагалі подорож може виявитися геть не такою, як ви собі уявляли. «Найчастіше я страждав від нудьги», – зізнався історичному журналу Quest американський космонавт Норм Тагард, який побував на орбітальній станції «Мир». «А найцікавіше з того, що трапилося по дорозі на Місяць, – це те, що нічого такого не трапилося, – зазначив у своїх спогадах Джин Сернан – останній, хто ступив на його поверхню 14 грудня 1972 року. – Треба було взяти із собою якісь кросворди».

Від нудьги під час тривалих космічних подорожей врятуватися дуже важко
Від нудьги під час тривалих космічних подорожей врятуватися дуже важко. Medium

Можливо, на той час, коли ви наважитеся вирватися за межі стратосфери, у космосі можна буде спіймати wi-fi. А поки зробімо кілька паперових журавликів, щоб оцінити свої шанси потрапити на борт.

Поділитися: