Веселі картинки: як тату надихають на створення бізнесу

tatueringsborttagningorebro.se
Бізнес ресторатора, отельера і автора бренду розпочався з татуювання

Набивають татуювання з різних причин. Часто це закінчується просто красивою картинкою на тілі, але іноді тату служать джерелом натхнення для створення своєї справи.

Мітя Ятім, співвласник мережі кав’ярень «Розумна кава» та винного бару Malevich

Татуювання «кава-вино» підприємець набив у 2013 році, коли вийшов альбом Земфіри, до якого увійшла пісня з аналогічною назвою: творчість співачки він любив з дитинства.

На той момент у Ятім з партнером уже був свій кавовий бізнес – два авторських кофі-пойнти «Розумна кава».

«Кавою почав займатися через те, що не міг знайти кав’ярню, в яку хотілося б зазирати щоранку, – згадує Мітя Ятім. – Нам вдалося перетворити гостей закладу на друзів, тому запускати щось нове вже було не страшно».

K.Fund Media

Про те, що кава добре поєднується саме з вином, зроблене татуювання нагадувало власнику постійно. Восени 2016 року на ринку оренди з’явилося приміщення, яке його зацікавило.

Ятім вирішив зробити там винний бар, в якому можна буде випити і горнятко кави. Заклад планували назвати відповідно – «Кава-вино», проте український переклад видався підприємцю недостатньо милозвучним. До того ж, сконцентруватися суто на локальних винах і сирах було частиною загального задуму. Тож  перший столичний бар локальних вин, на старт якого пішло близько 70 тис. грн, отримав назву на честь видатного киянина.

«Вечорами у нас суцільний резерв. Приходять і наші друзі, які знають нас завдяки кав’ярням, і просто творча молодь, що живе поруч. На Євробачення було багато іноземців, яким цікаво саме українське локальне вино», – ділиться підприємець. Орієнтуючись на попит, в одній із кав’ярень він також поставив винну полицю.

Зробити наступне татуювання Ятім хоче на обличчі – таким чином він збирається відзначити запуск нового проекту. Те, що це буде заклад з повноцінною кухнею, він вже знає, а ось яким вийде тату, ще ні.

Олеся Вершигора, автор бренду аксесуарів для в’язання Sunny Onion і співзасновник творчого простору Knitting Space

«Відв’язна менеджер» – так Олесю Вершигору іноді жартома називає її бізнес-партнер Інна Феденко. Дівчата познайомилися кілька років тому випадково, але потім виявили, що у них є спільне захоплення – в’язання.

K.Fund Media

«Я працювала в шоу-румі, а Інна прийшла до нас як клієнт. Потім вона написала веселий пост зі згадкою про нашу компанію, і я, коли зайшла на її сторінку, побачила,  які речі вона сама створює.

А потім звернула увагу на логотип бренду Wonder Wool by Inna – він був дуже схожий на моток ниток на моїй руці», – згадує Вершигора. Вона набила малюнок на згадку про хобі – в’язання. Тоді ще дівчина сумнівалася, що зможе заробляти на життя за його допомогою.

Але з часом почала замислюватися про те, що непогано було б об’єднати столичних в’язальниць – постійних тематичних локацій для них в Києві не було. Коли через півроку вона дізналася, що звільняється приміщення, яке їй підходить, то відразу зателефонувала Інні Феденко. Вклавши в оренду і оформлення простору 40 тис. грн, партнери вже на другий місяць вийшли на окупність.

«Люди не просто так залишають на собі знаки. Якби не це тату, можливо, ми з Інною не пішли на каву і не завели розмову про в’язання», – вважає Вершигора.

Оксана Цомко, власниця готелю для собак Staff house of Kora

На «рукаві» у Оксани її перша собака Кора – тату з’явилося в пам’ять про неї в 2000-му році. Бажання знайти нового чотириногого друга привело дівчину до муніципального притулку в Бородянці. Після цього вона почала активно шукати приютським собакам нові сім’ї і з часом навіть очолила там відділ приміщення тварин.

«Щоб бути ближче до притулку, я продала квартиру в Києві та переїхала до приватного будинку. Тоді ж у мене виникла ідея побудувати гарний готель для собак», – згадує Оксана.

facebook

Переобладнання частини будинку під зооготель вартувало їй $ 5 тис. Від людських апартаментів собачі відрізняються лише висотою стель – вони трохи нижчі. Крім того, там використані оздоблювальні матеріали, що легко миються.

Вартість проживання однієї собаки на добу – від 150 грн, це залежить від розмірів і рівня її соціалізації. Харчування господарі привозять своє або оплачують додатково.

«Завдяки своєму досвіду я можу впоратися практично з будь-якою собакою. Без цього відкривати готель не мало би сенсу», – розповідає співрозмовниця.

Влітку бажаючих поселити своїх собак в заміських апартаментах більше, ніж в інші пори року: господарі роз’їжджаються на відпочинок. «Відпускники» – так Цомко називає цю категорію мешканців, друга велика група – «відряджувальні».

Крім капіталовкладень у сам готель, Оксані довелося встановити високий паркан.

Загалом на даний момент STAFF HOUSE OF KORA налічує чотири номери. В майбутньому підприємниця планує добудувати ще дві кімнати, проте великих планів щодо розширення немає. Забезпечити догляд вона може тільки десятці собак, не більше.

«Ніколи не забуду мою першу стаффку Кору, вона завжди зі мною. Але я дуже рада, що в моєму житті багато інших собак, зокрема в моєму власному зооготелі», – каже співрозмовниця.

Поділитися: