Автор: Сергій Семенов
Боб Кулхан – колишній актор, який багато років практикував на театральних підмостках мистецтво імпровізації. Час від часу він робить це й зараз, хоча вже з 2002 року обіймає посаду ад’юнкт-професора у Школі бізнесу імені Фукуа при Дюкскому університеті, а також читає лекції в інших американських вишах. А ще він засновник консалтингової компанії Business Improv, в рамках діяльності якої він вельми успішно проводить лекції та практичні тренінги для бізнесменів і співробітників таких відомих компаній, як, наприклад, PepsiCo.
Кулхан навчає слухачів застосування мистецтва імпровізації в традиційному менеджменті. Він переконаний, що ці знання допоможуть їм розвинути комунікаційні навички, змінять на краще динаміку міжособистісних відносин і корпоративну культуру в компанії.
На основі свого досвіду він написав (за участю Чака Крісафуллі) книгу «Бизнес-импровизация. Тактики, методы, стратегии». Її переклад російською вийде восени 2018 року у мінському видавництві «Попурри».
Одразу скажемо, у книги є один недолік – вона багатослівна. Її триста з гаком сторінок цілком можна було б скоротити наполовину, відмовившись від манери автора довго доводити одну і ту саму тезу.
Але, схоже, це пов’язано з його діяльністю: в ході тренінгів, щоб думка закріпилася в головах більшості слухачів, її неодноразово повторюють. Інша справа – друкований текст: у ньому повтори, скоріше, дратують, ніж допомагають.
І все ж «Бизнес-импровизация» варта того, щоб прочитати її до кінця.
Усе за Шекспіром
Керується Кулхан не лише технікою імпровізації, а й численними теоріями щодо розвитку акторської майстерності.
Адже будь-яка більш-менш креативна організація в своєму внутрішньому житті дуже нагадує театр, де є режисер-лідер, актори – виконавці його волі (причому як примхливі прем’єри, так і слухняні середнячки) і, звісно ж, інтриги.
Так що театральний досвід, якого вже тисячі років, тут дуже до речі.
Мистецтво сповільнюватися
Перша заповідь успішної імпровізації по Кулхану – реакція на ініціативу співробітника або висловлену на діловій нараді пропозицію не «так, але…», а «так, і…». Кулхан уточнює: «так, і…» не означає безумовне прийняття запропонованого. Це лише те, що він називає «відкладанням суджень для тимчасового стримування наших навичок критичного мислення, щоб звільнити шлях для потоку ідей і комунікації».
Здавалося б, не сказано нічого особливо нового, відмова від заперечень – одна з основ мозкового штурму, але Кулхан привносить сюди свої дуже важливі уточнення, продиктовані навичками роботи на сцені.
Насамперед – це вміння слухати. Кулхан пише: коли він пропонує учасникам своїх занять замовкнути на 30-60 секунд, закрити очі та просто слухати, а потім розповісти, що вони чули, більшість спочатку говорить про голоси в сусідній аудиторії, скрип підлоги тощо. Але зрештою до 85% учасників зізнаються: «Я чув власні думки». Простий приклад того, як важко навіть на півхвилини сфокусуватися на тому, що чують наші вуха. Звідси логічно випливає висновок про ефективність ділових нарад.
Тренінг і муштра
Дуже цікавими й корисними є пропоновані Кулханом (по суті, знову таки акторські) техніки, спрямовані на самого себе. Наприклад, те, що він називає імпровізаційним самоаудитом – здатність аналізувати самого себе в реальному часі. І не лише правильну організацію мислення, а й фізичний стан.
Зокрема, він наголошує: якщо хочете донести до співрозмовника повідомлення, слід стежити не лише за словами, а й за позою і жестами.
Так само цікаві поради щодо розподілу енергії під час роботи в офісі
Причому йдеться не лише про індивідуальну енергію, а й про те, як встановити в групі її взаємоприйнятний рівень. Проводячи аналогії з театральною сценою – не може бути в хорошій виставі ситуації, коли актори перебувають на різних енергетичних рівнях.
Кілька глав у книзі присвячено тому, як правильно організувати команду і роботу в ній, включаючи цілий практичний кейс щодо залучення до загальної роботи підрозділів, зосереджених на власних внутрішніх інтересах.
Заключна частина «Бизнес-импровизации» присвячена тому, що Станіславський називав у своїй знаменитій системі «тренінгом і муштрою», тобто практичним вправам на самовдосконалення. Причому не лише для «акторів», а й для тих, хто ними керує. Зокрема, Кулхан описує кілька прийомів, за допомогою яких керівник підрозділу може подолати внутрішній опір співробітників (як новий режисер, який нещодавно прийшов до театру).
Читайте також 4 книги про незвичайні системи менеджменту
