Вдумливі отримають винагороду: три уроки з книжки «За лаштунками Facebook» Майка Хеффлінґера

536
KFund Media
До вашої уваги кілька уроків від одного з найуспішніших гіків світу.
Вдумливі отримають винагороду: три уроки з книжки «За лаштунками Facebook» Майка Хеффлінґера

Аудиторія Facebook численніша за населення будь-якої країни світу. Майк Хеффлінґер, який тривалий час був серед топ-менеджерів компанії, добре знайомий із принципами роботи Марка Цукерберґа. Він також знає, чим його бос вигідно вирізняється з-поміж інших підприємців. І саме про це детально розповідає у своїй книжці «За лаштунками Facebook: 10 уроків компанії на шляху до завоювання світу» (Becoming Facebook: The 10 Challenges That Defined the Company That’s Disrupting the World, 2017), український переклад якої нещодавно вийшов у видавництві K.Fund Media.


1

Проривайтеся самі, не чекайте, поки вас змусять інші

Щоб залишатися лідером, потрібно діяти. На початку 2012 року, через вісім років після того, як Facebook розпочав свій шлях, у 27-річного Марка Цукерберґа були всі підстави розслабитися та насолоджуватися своїми здобутками. Відвідуваність створеної ним соцмережі сягнула 900 мільйонів користувачів на місяць. Facebook став найвідвідуванішим сайтом і найпопулярнішим мобільним додатком. Компанія приносила мільярдні прибутки.

Утім, Цукерберґ не зупинився на досягнутому та мислив про місію Facebook далекоглядніше, ніж будь-хто міг подумати. Тому й викупив Instagram, у якому вбачав потенційного конкурента. Інтеграція цього ресурсу проклала шлях до подальшої диверсифікації завдяки стратегії численних додатків, що суттєво розширила вплив компанії.

«Треба було б добре постаратися, щоби справи йшли ще краще. Але Цукерберґ не припиняє вчитися. У класиків. У Ганнібала. У шахістів (2014 року він домовився зі світовим чемпіоном Магнусом Карлсеном про заняття, і гросмейстер назвав його «надзвичайно здібним учнем»). У бізнесу. У Енді Ґроува (параної), Джеффа Безоса (зосередженості) та Білла Гейтса (бачення перспективи). Спочинок на лаврах — не для нього».

2

Найголовніше — це мотивація

Дітище Цукерберґа часто було переможцем у так званій війні за таланти, яку ведуть гіганти Кремнієвої долини. Так, компанії вдалося заманити до себе Шерил Сендберґ, яка стала операційною директоркою, голову відділу споживчого маркетингу Ґері Бріґґса, керівника рекламного бізнесу Девіда Фішера та лідерку новосформованого підрозділу розробок Building 8 Реґіну Дуґан (усі прийшли з Google), керівника Messenger Девіда Маркуса (PayPal), керівника науково-дослідницької лабораторії штучного інтелекту Яна Лекуна (прийшов із академічної сфери) та генеральних директорів Instagram і WhatsApp Кевіна Систрома та Яна Куна, які приєдналися до Facebook після придбання цих компаній. Спершу багатьох мотивує запропонована зарплатня, зазначає Хеффлінґер, але потім на перший план виходить дещо інше.

Менеджмент Facebook прагне, аби всі працівники займалися найцікавішою для них роботою. Адже це дає можливість увійти в стан потоку, коли мозок вивільнює норепінефрин, дофамін, ендорфіни, анандамід і серотонін. Цей чарівний «коктейль» нейромедіаторів посилює увагу, блокує біль, дозволяючи завзято працювати з ранку до ночі, при цьому не вигораючи. Цей стан природного кайфу — один із найприємніших та найважливіших досвідів, який викликає справжню залежність.

«Важливість потоку для відчуття, що ми викладаємося на повну, довели понад 40 років досліджень серед таких розмаїтих груп, як хірурги, музиканти, танцівники, альпіністи, шахісти, італійські фермери, пастухи племені навахо, літні кореянки, чиказькі робітники на конвеєрі та члени японських молодіжних банд. Та особливо все це стосується міленіалів, які до 2025 року становитимуть найбільшу частку (44%) працездатного населення Америки. Вони набагато сильніше за бебі-бумерів (91% і 71% відповідно) вірять, що «успіх і професійне визнання — запорука щасливого життя», і перейдуть до потрібного роботодавця, щоби знайти середовище для цього успіху (60% звільняться протягом трьох років з моменту працевлаштування)».

3

Від демократизації продукту для всіх клієнтів виграє кожен

Facebook запровадила рекламу в своїй стрічці новин, спираючись на систему аукціону, схожу на ту, котра діє в Google. Вона робила послугу доступною для рекламодавців будь-якого штибу, забезпечуючи відповідність контенту, однак пішла далі. Аукціон кожного оголошення має багато інших приємних переваг, зокрема, рівні правила гри для велетнів галузі та менших гравців. Будь-хто з них може отримати доступ до найрелевантнішого сегменту користувацької бази, і ставка кожного залежить від того, наскільки цей сегмент важливий. У результаті маленька місцева компанія має стільки ж можливостей взаємодіяти з кожним із нас, скільки національна чи міжнародна, яка витрачає на це буквально в тисячі разів більше.

«Оскільки попередні показники діяльності кожного рекламодавця змінюють його позицію (рекламодавці з вищою активністю користувачів за попередні періоди та низьким відсотком негативних відгуків отримують знижку на аукціоні, тоді як рекламодавці з гіршими показниками отримують підвищений тариф), аукціон здатний ефективно витісняти менш ефективних. Коли оголошення для таких рекламодавців стають надто дорогими, вони старанніше працюють задля покращення своєї реклами або полишають аукціон, у кожному разі не маючи можливості зіпсувати враження користувачів. Вдумливі отримають винагороду. Бездумні — покарання».

Поділитися: