Varvarський стиль: як Василь Мікулін заробляє на крафтовому пиві

48
K.Fund Media
Колишній найбільший рантьє Донецька знайшов себе у пивоварінні

На полиці в кабінеті Василя Мікуліна стоїть шеренга пляшок з фірмовим дизайном крафтового пива Varvar. Деякі ексклюзивні – за межами цього кабінету їх ніхто не бачив. У минулому великий рантьє Донецька Мікулін зараз став одним з основоположників індустрії крафтового пива, що зароджується в Україні. Ця галузь мініатюрна з висоти польоту власників традиційних пивоварних заводів. Але за крафтом майбутнє, запевняє бізнесмен.

Столичні перспективи

На батьківщині – в Донецьку – Василь Мікулін з партнерами багато заробляв і багато будував. Основа його статків – коксохімічне виробництво та будівництво.

Майже всі знакові об’єкти Донецька – ТРЦ «Донецьк-Сіті», «Золоте кільце», Green Plaza, готель «Вікторія» – збудувала його компанія.

K.Fund Media

Але це залишилося у минулому, на батьківщині підприємець не був з квітня 2014 року. З Донецьком його ще пов’язує ресторан «Юзівська пивоварня», який створювався для душі.

Спочатку в пивоварінні Мікулін нічого не тямив – усе осягав крок за кроком, читаючи спеціалізовану літературу і відвідуючи європейські, американські, скандинавські пивоварні. Але сам підприємець спробував крафтове пиво лише у 2010 році – на фестивалі в Сочі.

І хмільний напій зовсім не сподобався – був надто гіркий

«Спробував Sierra Nevada, Torpedo, здається. Це був жах для мене, я не звик до такого рівня гіркоти, і тоді мій товариш з Угорщини сказав: «Нічого, пробуй. Ще пару-трійку разів спробуєш крафтове пиво, і назад дороги не буде», – посміхається, згадуючи цей епізод.

 «Лісопилка» мрії

Крафтове – значить чисте, без добавок. Тільки чотири інгредієнти: вода, солод, дріжджі та  хміль. Щоб показати різноманітність пивного світу, Мікулін всерйоз і надовго вирішив присвятити себе цій справі.

Уже після переїзду до Києва, він разом з партнерами – Наталією Ковалевською і Олексієм Гавришем – викупили на околиці тартак з сушкою, у якому невдовзі відкрили бар-пивоварню «Лісопилка». Модель побудови бізнесу Мікулін підглянув у Штатах.

K.Fund Media

«Вони перший крок роблять на рівні гаража. Десь на околиці в індустріальній зоні або у себе в селі, у гаражі, роблять маленьку пивоварню і першими споживачами є або вони самі, або їхні друзі», – пояснює він.

Очікування виправдалися – заклад став місцем, що притягує  любителів крафтового пива. За 2,5 роки роботи зварили близько 60 сортів пива.

Не було ще жодної порції, яку б ми злили, але були такі, які не пускали в публічний продаж

«Ми починали з маленької пивоварні, яку зробили самі. Там стояв 500-літровий  варильний чан, при цьому вихід був від 350 до 400 л пива в день. Повірте, це випивається ось так, – Мікулін клацає пальцями.

Крафтовики швидко зрозуміли, що необхідно розширювати виробництво. Весь 2016 рік займалися тим, що проектували, готували приміщення та монтували нове обладнання вже європейського виробника. Фінансування знайшли на зовнішньому ринку – взяли кредит у європейському банку.

K.Fund Media

При цьому пивовар зізнається: жоден проект не відкриває без бізнес-плану, але шкодує, що український ринок крафтового пива розвивається не так інтенсивно, як би хотілося б.

Основні причини, на його думку, пов’язані зі слабкою купівельною спроможністю в Україні та повільним вкладенням інвестицій у придбання нового обладнання самими пивоварами.

Київський крафт

Основні покупці пива – компанії сегменту HoReCa, мережа супермаркетів «Сільпо». Невелика кількість йде на експорт до Австрії.

«У нас невелика, але ефективна команда. Троє засновників. Кожен займається своїм напрямком. Хтось контролює фінанси, хтось операційну діяльність, я займаюся просуванням та ідеологією. Невеликий відділ продажів, сильна команда пивоварів та технологів», – розповідає Мікулін про структуру свого бізнесу.

Зараз Мікулін управляє трьома закладами: «Лісопилкою», Syndicate brewery та Varvar bar

У планах – відкриття 4-5 Varvar-барів у Києві та в обласних центрах – перш за все погляди спрямовані на Одесу, Харків, Львів.

При відкритті нових місць підприємець виходить з цифри $ 1 тис. За квадратний метр, але все залежить від локації і стану приміщення.

K.Fund Media

Під час бесіди бізнесмен згадує про правило 10 тис. годин з популярної книги Малколма  Гладуела «Генії й аутсайдери». Щоб досягти у будь-чому майстерності світового класу, необхідні 10 тис. годин тренувань. Свою «десятку» крафтовій індустрії він ще не присвятив.

«Але я на шляху до цього», – посміхаючись резюмує український пивовар.

Поділитися: