Керолін Вебб, авторка книги «Живи на всі сто. Як зробити свой день продуктивним» (оригінальна назва – How to Have a Good Day; український переклад випустило київське видавництво «Наш Формат» у 2017 році), – економіст і консультант з менеджменту, ведуча постійної колонки в Harvard Business Review. Книга – свого роду енциклопедія із самоменеджменту та методів економії часу. Після першого прочитання її можна використовувати як довідник: виявили у себе проблему – шукайте відповідний розділ у Вебб.
Друге головна перевага книги – її науковість. Автор засновує свої поради на результатах новітніх експериментальних досліджень в області біології і медицини. Тому вони виглядають дуже переконливими.
Для початку K.Fund Media пропонує сім порад, сформульованих на основі цієї книги, і наполегливо радить ними не обмежуватися, а прочитати всю книгу.
1
Розпізнавайте у себе та інших включення режиму «захист»
Для початку потрібно усвідомити, що мозок людини працює у двох режимах – «захист» і «пізнання». У режимі «захисту» в небезпечній, складній ситуації мозок дає тілу одну з трьох команд, які дісталися нам від первісних предків, – замри, біжи, бийся, – супроводжуючи її викидом адреналіну, норадреналіну і кортизону.
Раціональне мислення при цьому вимикається. Як це стосується менеджменту? Припустімо, начальник сварить підлеглого.
Мова його логічна, на помилки він вказує правильно, але підлеглий його не чує, оскільки в його мозку включається режим захисту («позбавлять премії?», «звільнять?»), за якого в нього є лише три вказаних варіанти дій. Глухий кут? Не зовсім.
2
Частіше включайте режим «пізнання», одночасно розуміючи його обмеження
Щоб вийти з цього глухого кута, Вебб дає інструкцію, як включити інший режим – «пізнання», який, на відміну від «захисту», суто раціональний. Але тут виникає інша проблема.
Раціональний режим вимагає багато енергії і працює лише з оперативною пам’яттю.
А останні досліди показали, що оперативна пам’ять обмежена максимум 3-4 (а не 7, як вважали раніше) об’єктами. Упоратися із цими недоліками можна за допомогою певних вправ, яким присвячена солідна частина книги.
3
Враховуйте енергозатратність сприйняття інформації
У процесі сприйняття нової інформації мозок завжди вибирає найбільш економне зусилля і помічатиме і запам’ятовуватиме те, що відповідає вже сформованій картині світу, та ігнорувати те, що суперечить їй. Причина – на побудову нової картини світу потрібна енергія.
4
Пам’ятайте про перцептивну сліпоту
Вчені відкрили також існування так званої перцептивної сліпоти. Найзнаменитіший з цих дослідів відомий як «невидима горила». Його результати показали, що більшість із нас не помічають очевидного через зосередженість на чомусь конкретному.
Звідси сумний висновок: вважаючи, що отримуємо об’єктивну картину світу, ми, як правило, насправді бачимо спрощену модель. Але є й хороша новина – подолати це можна за допомогою спеціальних технік. Деякі з них наведено нижче.
5
Відмовтеся від багатозадачності
Робити одночасно хоча б дві справи добре не може майже ніхто. Насправді ми просто періодично перемикаємося з однієї справи на іншу. Причому, як показали досліди, навіть у цьому простому випадку ймовірність помилки зростає на 30%. Тому найрозумніше в раціональному режимі мислення – вирішувати всі завдання послідовно.
6
Постійно пам’ятайте про пастки мозку
Ось приклад однієї з них – система «винагороди» в мозку (викид ним хімічних речовин, що викликають приємні почуття) влаштована так, що вона любить новизну і контакти з людьми, особливо якщо вони відбуваються несподівано. Тому якщо під час роботи ви періодично відволікаєтеся на стрічку новин в інтернеті або розмови з колегами, не намагайтеся виправдатися тим, що, мовляв, робота вимагає постійно бути в курсі подій або спілкуватися з товаришами по службі. Насправді ви просто підгодовуєте свій мозок всілякими смаколиками.
7
Застосовуйте техніки самовдосконалення свідомо
Усе вказане вище – лише перша чверть книги. Решта три присвячені технікам, які допоможуть впоратися практично з усіма проблемами, що виникають при інтелектуальній праці.
Найпривабливіше, що автор і тут під кожну техніку підводить наукову базу. Адже можна без кінця казати «повторення – мати навчання», а можна, як Вебб, пояснити: що частіше в мозку виникають певні неврологічні зв’язки, то міцнішими вони стають.
