Уроки урбаністики з книги Жайме Лернера «Акупунктура міста»

35
Shutterstock
Як цивілізувати міські нетрі, нащо потрібен еколічильник та що спільного між автомобілем і тещею

Місто – це не проблема, а її рішення. Цей принцип лежить в основі філософії простору, яку ось уже сорок років пропагує бразилієць Жайме Лернер. Він – будівничий, учений-урбаніст та екс-президент Міжнародної спілки архітекторів. Двічі обіймав посаду губернатора штату Парана і тричі був мером його столиці – Курітіби (де проживає більшість етнічних українців Бразилії), яку озеленив та зробив дружньою для пішоходів.

Український переклад збірки його колоритних і подекуди поетичних замальовок «Акупунктура міста» 2016 року вийшов у «Видавництві Старого Лева». Вона про те, як повернути життєву енергію виснаженим безупинним рухом мегаполісам, подібно до того, як за переказами китайські цілителі повертали її тілу, торкаючись потрібних точок.

Двоколісний Пекін

Як і чимало міст-мільйонників у Азії, Пекін втрачає важливу складову своєї самобутності. Ще тридцять років тому він був містом велосипедів, а перетворився на «черговий табір ультрасучасних споруд», оточених автострадами, де всі привілеї – у автомобілістів, з прикрістю зауважує автор й наголошує на тому, що місто слід повернути людям.

Пекін дуже змінівся за 30 років.scmp.com

Лернер не має нічого проти авта як такого, але вважає, що украй важливо відчувати межу, перетнувши яку, можна стати його рабом.

Для ілюстрації він проводить аналогію з тещею: «Ми повинні підтримувати з нею хороші стосунки, та в жодному разі не можемо дозволити, щоб вона керувала нашим життям».

Порятунок нетрів

Соціальна нерівність призводить до маргіналізації людей з низьким доходом. У Південній Америці вони будують житло на схилах або в низинах і мають справу з безперервним накопиченням відходів, безробіттям, насильством та наркотиками. Ноу-хау Лернера: запровадити програму закупівлі сміття та обміну його на транспортні ваучери.

Якщо створити можливості для комерційної діяльності, нетрі стануть значно безпечнішими

Аби забезпечити нетрі інфраструктурою, чверть століття тому він запропонував використовувати поручні для сходів як тримачі труб, по яких надходитиме вода, а електричні проводи до будинків протягувати через дахи та вікна.

Каналізаційні стічні труби розмістили внизу вздовж сходів, не закопуючи їх, щоб не збільшувати ризик зсувів.

Аби сприяти зайнятості населення нетрів, усе виробництво та послуги, що створюють робочі місця на їхній території, треба звільнити від податків, переконаний Лернер. На його думку, якщо створити можливості для комерційної діяльності, нетрі стануть значно безпечнішими, що, своєю чергою, сприятиме зростанню соціальної інтеграції та спаду злочинності.

Як виміряти екологічну відповідальність?

Якщо ми хочемо допомогти довкіллю, то не повинні оцінювати ситуацію, як тяжкохворий пацієнт. Треба усвідомити власну роль і дотримуватися такого принципу: більше зберігаю, менше витрачаю, каже Лернер і пропонує створити екологічний лічильник для кожного домогосподарства – маркувальника, що реєструватиме пропорції використаного й заощадженого.

Бідні та працьовиті: дешева праця мільйонів городян створює багатство Мумбаї

«І якщо ваш еколічильник зафіксує показник безвідповідальності, вас негайно покарають. Ви назавжди втратите право просторікувати про довкілля з друзями в барі, а також не зможете більше стати президентом неурядової громадської організації», – пропонує автор.

Намалюйте своє місто

На посаді мера Лернер розпочав кампанію зі збереження річок. Він вирішив нагадати тим, хто забув або кому байдуже, як вони звуться. У нього виникла ідея написати назви найближчих водойм поруч із номерами будинків, аби заохотити їхніх мешканців за ними доглядати й частіше ходити пішки, знайомлячись із тим, що їх оточує.

На місто треба дивитися як на живий організм

Під час свого виступу у Калі (Колумбія) Ларнер звернувся до журналістів із проханням намалювати своє рідне місто. Це змусило багатьох замислитися, наскільки добре вони знайомі зі своєю малою батьківщиною і що лишилося для них terra incognita. Адже як можна говорити про покращення рідного міста, геть не знаючи яке воно в цілому, а не тільки його окремі райони, площі, бульвари, вулиці, провулки? Для цього потрібно дивитися на нього як на живий організм. Уявіть, як засмутиться черепаха, якщо розрізати їй панцир, розмірковує Ларнер.

* І хоч акупунктура видається в цьому контексті симпатичною метафорою, нагадаємо, що підтверджень її ефективності як методу лікування вчені не знайшли.

Поділитися: