У пошуках втраченого глузду: не все здорове, що таким назвалось

900
Shutterstock
Книги про те, як розум мучить тіло, і про рятівну силу почуття міри

У свої 76 журналістка Барбара Еренрайх, яка пережила виснажливу боротьбу із раком у 50 з лишком років, вирішила, що більше не тікатиме від смерті. Сьогодні вона ігнорує медичні огляди та процедури, які б дозволила собі «чи не кожна відповідальна людина з медичною страховкою».

«Я не лише відмовляюся від мук медикаментозної смерті, я не хочу медикаментозного життя», – пише вона у своїй новій книзі «Природні чинники: епідемія благополуччя, неминучість смерті та згубність прагнення прожити довше» (Natural Causes: An Epidemic of Wellness, the Certainty of Dying, and Killing Ourselves to Live Longer).

Еренрайх обурює заміна слова здоров’я у значенні «відсутність хвороб» словом благополуччя, що йде в комплекті з регулярними обстеженнями й профілактичними заходами. Вона критикує наше прагнення досягти гармонії та балансу як слабке місце, на яке охоче тиснуть доморощені «гуру» та «експерти».

«Природні чинники: епідемія благополуччя, неминучість смерті та згубність прагнення прожити довше»
«Природні чинники: епідемія благополуччя, неминучість смерті та згубність прагнення прожити довше». Read It Forward

З позицій Ph.D у сфері клітинної імунології вона говорить про притаманний нашому організму конфлікт, який є природним.

Приміром, вагітність певною мірою можна розглядати як змагання між матір’ю та ембріоном, бо той отримує поживні речовини з її тіла у той час, як її тіло намагається зберегти щось і для себе. Еренрайх також вказує на дослідження, які свідчать, що наша імунна система може «підігравати» раковим клітинам замість знешкоджувати їх.

На думку Еренрайх, молодильні засоби, косметичні операції, регулярні зустрічі з терапевтами й адвокатами позитивного мислення та усілякі духовні практики не так йдуть на користь нашому фізичному стану, як забезпечують нас ілюзією, що нам під силу контролювати наш організм, і нав’язують відчуття, що це прямий обов’язок усіх.

«Сьогодні ледь не кожну смерть інспектують як самогубство. Будь-кого, хто вмирає, здавалося б, зарано для свого віку, ми піддаємо біоморальному розтину: вона, мабуть, забагато курила? напивалась як чіп? їла забагато жирного й замало клітковини?», – зауважує Еренрайх.

«Їж чисте»

Одним з найхарактерніших проявів бажання здобути владу над собою є беззастережна віра в ідею «ти є тим, що ти їси».

Рух #eatclean, або ж «їж чисте», почав стрімко набирати обертів завдяки соціальним мережам, зокрема Instagram, й за своїм охопленням перевершив усі попередні пов’язані з формуванням повноцінного раціону (що б це не означало) практики. Авторка п’яти книг про кулінарні звичаї та їжу Бі Вілсон у своєму матеріалі для видання The Guardian зазначає, що це – не просто дієта, а система переконань, головним з яких є те, що новий спосіб харчування назавжди звільнить вас від страху й відчуття провини.

Художник: Джузеппе Арчімбольдо (1590 рік)
Художник: Джузеппе Арчімбольдо (1590 рік). thumbs-prod.si-cdn.com

Цей рух Вілсон описує як неадекватну відповідь на ще більш неадекватну ситуацію з продовольством – «мрію про чистоту в токсичному світі».

Авторами популярних методик, як правило, є привабливі, фотогенічні й енергійні молоді люди, котрі запевняють, що ви теж здатні стати такими, як вони, й охоче діляться своїми «секретами очищення»: геть цукор, геть жири, геть глютен…

5 кроків правильного схуднення без шкоди для здоров’я від Аніти Луценко

Чимало дієтологів звертають увагу на те, що ці «секрети» переважно базуються на їхньому суб’єктивному уявленні про те, що «ок», а що «не ок», й не мають наукового підґрунтя. Одна з них – біохімік за освітою Рене Макгрегор, яка упродовж багатьох років консультувала атлетів. Її нова книга «Орторексія: коли здорове харчування на шкоду» (Orthorexia: When Healthy Eating Goes Bad, 2017) – про одержимість «правильним харчуванням». Авторка наголошує, що найважливіший крок, який потрібно зробити, щоб запобігти поширенню цієї одержимості, – відверто говорити про те, що ідеального раціону не існує і що його радикальна зміна без врахування індивідуальних особливостей організму може призвести до серйозних наслідків.

Безстрашна старість

Нормальність у сучасному світі стрімкого зростання можливостей та пропозицій вже мало кого може вдовольнити. Доки ми молоді й сповнені сил, ми прагнемо покращення своїх показників.

«Орторексія: коли здорове харчування на шкоду»
«Орторексія: коли здорове харчування на шкоду». mentalmovement.co.uk

Еренрайх у свої 76 замислилася над ціною цих зусиль і вирішила, що може собі дозволити не платити задоволенням.

«Варто було зрозуміти, що я прожила достатньо, щоб померти, я усвідомила, що мені більше не треба змушувати себе страждати, відчувати роздратування чи нудьгу лише заради того, щоб прожити ще трошки. Я їм добре. Тобто ту їжу, яка приємна на смак і втамовує голод… Я роблю вправи не тому, що це допоможе мені продовжити життя, а тому, що почуваюся добре, коли їх роблю. Що стосується медицини: я звертатимуся за допомогою, якщо виникне нагальна потреба. Але мене не цікавить пошук проблем, які залишаються для мене непомітними».

Поділитися: