Тут, але не зараз: три книги травня

254
K.Fund Media
Українські прозаїки іноді пишуть про сучасність, але зазвичай їх більше цікавить минуле, особливо далеке

Юрій Андрухович нарешті випустив роман, щоправда, він виявився не зовсім романом. Дебютна книга Остапа Українця присвячена історії Станіслава – того, який зараз Івано-Франківськ. Олег Коцарев вкотре зрадив поезії із прозою і розповів про своїх предків, хороших і різних.

«Коханці Юстиції», Юрій Андрухович

2018

Патріарх вітчизняної літератури не писав фікшн п’ятнадцять років, тож «Коханці Юстиції» – безумовно подія. З іншого боку, це не зовсім те, чого чекали від Андруховича. Вийшов: а) не зовсім роман, а скоріше збірка оповідань, об’єднаних загальною концепцією; б) текст не про сучасність, художнє висловлювання про яку нині було б особливо цінним, а про давно минулі часи.

Сам Андрухович називає своє дітище «параісторичним романом у восьми з половиною серіях». Параісторичний, тому що крім фактів, пов’язаних з реальними людьми, тут чимало вигадок – фікшн є фікшн. Вісім з половиною, оскільки дев’яте оповідання збірки навмисно обірване на середині: автор вирішив підкреслити, що не всяка таємниця має бути розкритою.

«Коханцями Юстиції» Андрухович називає різноманітних грабіжників, ґвалтівників, убивць – від легендарного львівського бандита початку XVII століття Самійла Немирича до таємного агента КДБ Богдана Сташинського, що застрелив Степана Бандеру. Книга вийшла по-розбійницькі веселою, іронічною, пересипаною кумедними анахронізмами. А ще добре написаною – в «сучукрліті» так, як Андрухович, не вміє майже ніхто.


«Малхут», Остап Українець

2017

Автор родом із Калуша, живе в Івано-Франківську, йому лише 24, «Малхут» – його перший роман. Центральний герой книги – Ігнацій Камінський, «народний» бургомістр Станіслава, людина, що відбудувала місто після страшної Мармеладової пожежі 1868 року. За сюжетом, до рук Камінського потрапляють старовинні документи, за допомогою яких він намагається вийти на слід таємного ордена, заснованого ще в XV столітті, але який нібито продовжує свою діяльність і в XIX.

По суті, це теж параісторія, причому низка рис роману Українця зближує його з книгою Андруховича. У «Малхуті» також є авантюрний кримінальний сюжет, в описах станіславської старовини рясно вживаються галицькі діалектизми і архаїзми, а серед персонажів чимало реальних історичних постатей. Крім Ігнація Камінського, це засновник Станіслава Анджей Потоцький, письменник Іван Франко, на честь якого місто перейменують у 1962 році, і навіть граф Влад Цепеш, більше відомий нам за прізвиськом Дракула.
За стилем «Малхут» помітно простіший від «Коханців» – це книга більш жанрова, розважальна. Не позбавлений роман і цікавих політичних колізій, пов’язаних з боротьбою між імперською і націоналістичною ідеологіями: імперія Австро-Угорська, а націоналізм польський.


«Люди в гніздах», Олег Коцарев

2017

З одного боку, це документальна сімейна проза. Персонажами «Людей у гніздах» стали різні родичі автора – від дідусів-бабусь до віддалених пра- і пра-пра. Узагалі, щоб написати таку книгу, потрібно мати деяку сміливість. Зовсім не очевидно, що історії твоїх предків, людей переважно досить пересічних, будуть цікавими ще комусь, окрім тебе самого.

Утім, серед рідні Олега Коцарева є й особистості, що залишили слід в історії. Наприклад, його прадід Олексій Крамаренко в період німецької окупації був обер-бургомістром Харкова. Відомостей про діяльність прадіда-колабораціоніста не так вже й багато, тому Коцарев, так само як Андрухович й Українець, доповнює факти художнім вимислом. Тож, з іншого боку, «Люди в гніздах» теж почасти фікшн.

Своїх героїв автор не судить. Швидше він намагається примирити представників різних епох, станів і регіонів, носіїв різних поглядів і переконань.


Читайте також: Три європейських романи

Поділитися: