Третє народження Венеції: як місто заробляє на туристах-одноденках

Shutterstock
Завдяки вмілому маркетингу заболочена лагуна перетворилася на одне з найулюбленіших туристичних місць у світі

Світова популярність невеличкого містечка, розкиданого на островах, – приклад того, як культурно-історичний потенціал місцевості може привабити настільки багато туристів, що, зрештою, доведеться обмежувати їхню кількість.

Туристів з усієї земної кулі можна поділити на дві категорії. Перша, більш чисельна – ті, хто мріє побувати у Венеції та вважає її, начитавшись і надивившись ЗМІ та рекламних проспектів, «найромантичнішим містом у світі». Друга – ті, хто побував у Венеції. Хтось, віддавши їй належне, вважає, що захват нею дуже перебільшений. Втім, є й ті, хто не розчарувався у місті гондольєрів, навіть якщо побував там у розпал літньої спеки.

Не лови ґав!

Середня температура повітря влітку тут +26. Якщо додати до неї високу вологість, то стає зрозуміло, чому багато туристів почуваються тут не так комфортно, як уявляли в мріях. До того ж, в найбільш відвідуваних туристами районах Венеції густина натовпу на вулицях зашкалює.

ocdn.eu

В місті, включаючи його материкову частину, живуть майже 265 тис. осіб, і щороку цю мізерну площу (історичний центр Венеції помістився б на київському Трухановому острові) відвідують 20 млн туристів.

Відтак перше, про що вас попередить місцевий гід, – не ловіть ґав і намагайтеся не розбрідатися по вузьким вуличкам, інакше місцеві, що поспішають у своїх справах, шипітимуть злостиво на чергового необачного туриста, що плутається під ногами.

З материкової частини Італії сюди щоденно доставляють таку велику кількість гостей, що самі венеціанці закликають ввести туристичні квоти

До того ж потік людей чинить надто значний тиск на мости й інші споруди міста. Згідно з останнім опитуванням, 69% артистів, художників та інших місцевих, які заробляють на туристах, вважають, що кількість гостей варто було б обмежити.

Як не дивно, потік приїжджих, що невпинно зростає, не впливає на збільшення заробітку місцевого бізнесу. З тієї ж причини Венецію покидають самі венеціанці. В середньому на день центральну частину міста залишає 2,6 особи; річ у тому, що левова частка місцевого житла здається в оренду. 50 років тому кількість жителів історичної частини складала 174 тис. осіб, сьогодні – в 3,2 рази менше, всього 54 тис. жителів.

Джерело: veneziaunica.it

«Венеція завжди була прекрасною, але хотілося б, щоби на фото, які люди тут роблять, було видно наші чудові пам’ятки, а не лише голови незнайомців», – вважає місцевий радник з питань туризму Паола Мар.

Гості на один день

Хоч як цинічно це не прозвучить відносно «найромантичнішого міста у світі», своїм сьогоднішнім успіхом Венеція багато в чому зобов’язана правильному маркетингу. Її економічний занепад почався ще в період наполеонівських воєн і досяг свого піку в першій половині минулого століття.

Ставка на розвиток промислового виробництва та морського порту як універсального вантажного комплексу себе не виправдала

Венеція стала найдорожчим містом Італії по вартості життя, маючи при цьому дуже обмежену кількість робочих місць. До того ж, промислове виробництво на такій обмеженій площі та специфічній місцевості призвело до погіршення екології та забруднення лагуни.

Вихід було знайдено в розвитку й розкрутці міста як туристичного центру. Зараз це видається самозрозумілою річчю, проте насправді все було не так просто. Якщо сформулювати питання грубо й прямо: «Що можна продати туристам у Венеції?», то виявиться, що архітектурні та музейні пам’ятки міста програють Флоренції та Риму. Пляжі на острові Лідо могли зацікавити хіба тих, хто побував на острові, щоби подивитись, як виготовляють вироби з венеціанського скла.

turizmok.ru

Катання туристів на гондолах – вигідний бізнес (30-40 хвилин обійдуться пасажирам  у складку в €100), але що робити туристу окрім цього?

Усю історичну Венецію можна обійти за кілька годин. Більше 60 тис. туристів приїздять у місто щодня, але більшість з них – так звані одноденні туристи, й менше половини залишаються тут ночувати. Але перша заповідь успішного туристичного бізнесу гласить, що гість без оплати проживання в готелі ніякий не гість, а так – звичайний собі перехожий. Відтак ставку зробили на, висловлюючись мовою маркетингу, ребрединг та реінжиніринг уже створених, але не розкручених до ладу культурних подій.

Всі на бієнале

Наймаштабніша та найбільш авторитетна сьогодні в світі виставка сучасного мистецтва, венеціанська бієнале, стартувала ще 1895 року. З того часу тут виставляли роботи Анрі Матісса, Сальвадора Далі, Густава Клімта, Амедео Модільяні, Джексона Поллока, Демієна Херста.

Сьогодні бюджет венеціанської бієнале в €5 млн майже вдвічі перекривається самими лише вхідними квитками. Останню виставку 2015 року відвідали 370 тис. осіб, які заплатили за квиток по €25. Цьогоріч вона відкрилася 13 травня і триватиме до 26 листопада, тут виставлені роботи 120 художників з 51 країни світу.

Shutterstock

При цьому масштаб бієнале такий, що для відвідування її головних павільйонів знадобиться не менше трьох днів, а ціни в венеціанських готелях рівня чотирьох-п’яти зірок в цей час – від €200 до €1000 на добу.

І знову в дію вступає чіткий маркетинговий розрахунок – оскільки виставки сучасного мистецтва проводяться один раз на два роки (рік – надто малий строк для того, щоб художники могли створити необхідну кількість робіт світового рівня), в інтервалах між ними проводяться такі ж авторитетні архітектурні бієнале.

Венеціанський кінофестиваль, що стартував 1932 року й був звичним для Італії тих років розважально-пропагандиським заходом, сьогодні входить в трійку головних світових кінофестів, разом з Каннами й Берліном. Квиток на один сеанс коштує €20. Фестиваль як мінімум на тиждень забезпечує заповнення місцевих готелів наприкінці серпня – початку вересня, коли потік туристів починає спадати.

В цей же час проходить «Регата сторіка», або Історична регата – з парадом копій старовинних венеціанських веслових суден і перегонами сучасних гондольєрів. Туристи можуть взяти напрокат старовинний костюм венеціанця за €150 на добу. В жовтні заробляти готелям допомагають промислові виставки, з початком сезону яких співпадає початок театрального сезону в оперному театрі Ла Феніче та драматичному театрі Гольдоні.

Джерело: veneziaunica.it, дані за 2014 рік

В лютому на знаний венеціанський карнавал з’їжджаються сотні тисяч туристів. Місто знову заробляє завдяки заповненим готелям, продажу й прокату історичних костюмів та знаменитих карнавальних масок (вартість – від €20 до €100).

Ось так, власне кажучи, італійська провінція завдяки майстерному маркетингу зуміла стати однією з найбільш жаданих туристичних локацій у світі, навіть попри те, що стіни венеціанських будинків подалі від туристичних маршрутів часто обшарпані, а деякі вікна просто забиті дошками. Та все ж, це місто завжди знайде чим вас здивувати.

Поділитися: