То зліт, то посадка: «Взлеты и падения государств» Ручіра Шарми

246
Shutterstock
Ознаки того, що ту країну очікує економічне зростання, а оцій воно в найближчому майбутньому не світить
«Взлеты и падения государств» Ручира Шармы

Ручір Шарма – глобальний стратег інвестиційного підрозділу банківського холдингу Morgan Stanley. На відміну від більшості інвестиційних банкірів, він не просто копирсається в офіційній статистиці і таблицях Excel, а й регулярно їздить усім світом – від рідної Індії до Бразилії, від Росії до В’єтнаму, щоб співвіднести статдані з особистими враженнями. За підсумками таких поїздок в 2012-му Шарма написав бестселер «Проривні економіки. У пошуках наступного економічного чуда». Нова його книжка, «Взлеты и падения государств. Силы перемен в посткризисном мире», – спроба не просто описати, але і передбачити економічне майбутнє країн (переклад у 2018 році випустило видавництво «АСТ: CORPUS»).


Кришталева куля

Шарма, узагальнивши власний досвід інвестора (а це понад чверть століття), запропонував десяток факторів, з допомогою яких можна зазирнути в майбутнє – наприклад, США чи Китаю, нехай із певним відтінком ймовірності. До слова, він іще й колумніст у Wall Street Journal, Financial Times і в Times of India, відтак складну економічну науку – усі ці «частки у ВВП» і «дефіцити торговельного балансу» – примудряється підносити жваво і з яскравими подробицями.

Ручір Шарм
Ручір Шарм. Wikimedia

Наприклад, розповідає, як 2010 року він виступав у Москві на конференції в присутності президента Володимира Путіна – і передрікав Росії не надто райдужні перспективи.

Мовляв, пора б відмовитися від ставки на нафту і газ, створювати нові галузі економіки, давати розвиватися малому та середньому бізнесу.

Володимир Володимирович були невдоволені, Шарма на наступний день отримав «погану пресу» – його назвали «невдячним гостем, чиї похмурі прогнози прозвучали одиноким дисонансом», а сам виступ відкинули «як вигадки типчика з Волл-стрит».

Практика показала, що «типчик» мав рацію.

Всі десять факторів Шарми ми наводити не будемо. Зупинимося на найцікавіших.

Людина – міра усіх речей

Багато економістів намагалися зрозуміти, чому після кризи 2008 року економіка відновлюється з великим скрипом: «до 2015-го в світі досі не було жодного великого регіону, де економічне зростання повернулося б на середній докризовий рівень». Шарма співтовариші перекопали купу статистики – і зробили парадоксальний висновок: справа в скороченні активних трудових ресурсів. Світ наче боїться навали роботів і штучного інтелекту, які відберуть у людей робочі місця.

Але поки цифри говорять про інше: щоб розвивалася економіка, потрібні люди

А точніше, важливий темп зростання населення. Якщо росте на 2% в рік, то це хороший знак.

Мільярдери різні бувають

Шарма ділить мільйонерів на хороших і поганих. Погані заробляють за рахунок «рентоорієнтованих» галузей: будівництва, біржових спекуляцій, видобутку корисних копалин, виробництва сталі та алюмінію… Бо там йде боротьба за доступ до обмеженого ресурсу, а це корупція.

Якщо сукупні статки мільярдерів країни менші 10% ВВП, то це «зазвичай хороший знак»
Якщо сукупні статки мільярдерів країни менші 10% ВВП, то це «зазвичай хороший знак». Shutterstock

А хороші галузі – «високі технології, виробництво (на жаль, Шарма не уточнює, чого саме. – K.Fund Media), фармацевтична індустрія, телекомунікації та роздрібна торгівля, електронна комерція і сфера розваг».

І ще. Якщо сукупні статки мільярдерів країни менші 10% ВВП, то це «зазвичай хороший знак».

Гайки, шайби та викрутки

Шарма дослідив перелік 56 вкрай успішних післявоєнних країн, у яких економічне зростання перевищувало 6% на рік протягом 10 років і більше. Висновок: під час буму середній рівень інвестицій в цих країнах становив 25% ВВП. Але інвестиції теж бувають хорошими і поганими. Хороші – це в створення нових технологій, доріг, портів, «а найкраще – нових промислових підприємств». Хоча бувають і винятки. СРСР, наприклад.

Поділитися: