Тільки для дорослих: три путні книги про кохання

93
Shutterstock
Як знайти саме того, хто потрібен, завоювати його і не втратити голову

До того як весь світ дізнався про його трагічну історію, він жив на кручі острова Мана, що неподалік від Веллінгтона. Там новозеландські природоохоронці встановили 80 бетонних олуш із вбудованими динаміками, щоб переманити сюди справжніх птахів. Утім, олуша Найджел був єдиним, кого зацікавила така компанія. І серед цих понурих кам’яних статуй він мав фаворитку.

Учені, що приїздили сюди, були зворушені тим, як Найджел будував для неї гніздечко з водоростей та хмизу. Залицяння тривали п’ять років. Навіть коли ще три олуші поселилися на острові, Найджел не відходив від обраниці. Але це безнадійне захоплення виявилося фатальним. За кілька тижнів до Дня святого Валентина Найджел помер. Екорейнджер Кріс Белл, який знайшов тіло пернатого біля його незворушної пасії, був дуже засмучений: «Це видається мені неправильним завершенням історії». І нам теж.

Кожна історія про кохання – це історія про вибір і його наслідки

Ми усім своїм розбитим серцем співчуваємо Найджелу, адже знаємо – хтось з книжок, а хтось із власного досвіду, – що почуття бувають невзаємними, а деякі стосунки – безглуздими.

Немає універсального рецепту, як позбутися страждань, пов’язаних із коханням. Але є література, де можна знайти корисні підказки.

«Математика кохання: патерни, докази та пошук універсальної формули», Ганна Фрай, 2015

The Mathematics of Love: Patterns, Proofs, and the Search for the Ultimate Equation

У 2010 році математик і затятий одинак Пітер Бакус опублікував наукову статтю, в якій дійшов висновку, що у нашій галактиці більше розумних позаземних цивілізацій, ніж жінок-землянок, які могли б із ним зустрічатися. Але все не так погано, переконана його колега Ганна Фрай.

Можливо, "Математика кохання" допомогла б Маленькому Принцу знайти авантюрнішу пасію. eyeni.info

Просто Пітер трішки крутив носом. За її розрахунками, якби до його вимог не входили, скажімо, лондонська прописка та вища освіта потенційної обраниці, це примножило б його шанси.

Як показує практика, коли ми тривалий час самі, то схильні завищувати свої вимоги до тих, із ким хотіли би бути. Наука, якої чимало людей бояться ще зі школи (і дарма), дає нам важливий урок: критерії мають неабияке значення, тож мають бути реалістичними. Так-так, спитайте Пітера. Він їх переглянув – і у 2014-му одружився.


«Не встоїш: психологія зваблення – як спіймати і втримати свого ідеального партнера», Рай Персод, 2007

Simply Irresistible: The Psychology Of Seduction – How To Catch And Keep Your Perfect Partner

З ким побратися – ключове рішення, переконаний Рай Персод. Як психіатр, він добре знає: бути щасливим із тим, хто поруч, хоче кожен, і це вкрай важливо для нашого психічного здоров’я. У всіх нас є знайомі, які, як нам здається, прекрасні люди, але чомусь самотні. Чому? Імовірно, вони вміють підтримувати зв’язок, але звернути на себе увагу й викликати інтерес співрозмовника їм значно складніше, припускає Персод. Він пропонує майстер-клас від Казанови, в якого, щоправда, не склалося з першим, а от із другим і третім все було на вищому рівні: намагаючись звабити вродливу актрису, яка не вимовляла «р», той написав для неї п’єсу, де були лише слова, що не містили цієї літери.

Кожен здатен стати звабливішим. eyeni.info

Він міг би найняти для неї логопеда, але замість цього своїм жестом дав зрозуміти, що з нею все гаразд і він хоче, щоб завдяки його зусиллям це зрозуміли й інші.

Найуспішніші звабники уважні, вони дають об’єкту симпатії щось ексклюзивне, що водночас демонструє прийняття його таким, як є, і підкреслює винятковість. Посилаючись на останні дослідження у сфері соціальної психології, Персод демонструє, що кожен здатен стати звабливішим. І якщо ви одружені – це зовсім не привід розслаблятися.


«Стан справ: переосмислюючи невірність», Естер Перел, 2017

The State Of Affairs: Rethinking Infidelity

Ми всі знаємо, що невірність існує, але сперечаємося з приводу того, чи вона повинна бути. Ми говоримо про секс значно відкритіше, ніж наші батьки, однак тема подружньої зради продовжує залишатися за завісою сорому й таємничості. Це спонукало психотерапевтку Естер Перел, до якої за порадою приходили як зраджені, так і ті, хто зраджував, порушити табу. Адже замовчування цієї важкої і болючої для багатьох теми, на її думку, заважає нам зрозуміти, чого бракує нам і нашим стосункам, та що і як можна змінити, щоб зробити їх міцнішими та повноціннішими. Авторка цієї книги переконана, що подружня зрада – не обов’язково кінець усьому, що було між двома.

Зрада не обов'язково кінець всьому, що було між двома. Flickr

Але коли її запитують, чи зрада, бува, не її рецепт для пар, що переживають кризу, вона відповідає так: «Є свідчення того, що життя деяких людей покращується після тяжкої хвороби.

Рекомендувати комусь завести роман було б не ліпше за рекомендацію завести рак». Почуття не вічні. За них доведеться боротися, щоразу по-новому відкриваючи себе й свого партнера. Сьогодні, пише Перел, люди на Заході мають в середньому три довготривалі союзи, дехто – з однією й тією самою людиною. Коли подружжя, уражені невірністю, приходять до неї поговорити про те, як жити далі, вона їм каже: «Ваш перший шлюб скінчився. Чи хочете створити другий разом?»


Вам буде цікаво: Голова – предмет темний: 5 книг про зв’язок мозку, гормонів та свідомості
Поділитися: