Терпіти, втікати чи боротися: «Как выжить среди мудаков» Роберта Саттона

5067
Автор світового бестселера «Мудакам тут не місце» у своїй новій книзі детально викладає стратегії протидії негідникам на роботі

Після виходу в 2007 році легкої і веселої книги «Мудакам тут не місце» її автора – доктора наук у сфері організаційної психології та викладача Стенфордського університету Роберта Саттона – засипали листами, в яких просили про практичні поради щодо спілкування з asshole (мудак – найкоректніший переклад цього сленгового слова). Довелося йому писати ще одну працю на цю тему, яка вийшла англійською у 2017 році, а російською – у 2018-му видавництві «Манн, Иванов и Фербер».

Нова книга, яка в російському перекладі називається «Как выжить среди мудаков», читається залпом і потребує лише одного доповнення. При тому що робота Саттона добре структурована, її можна було б розділити ще на три головні частини, скориставшись при цьому класифікацією видатного французького біолога Анрі Лаборі, який, вивчаючи реакції всіх живих організмів на зовнішній світ, звів їх до трьох варіантів – пасивність, втеча, боротьба.

Пасивність

Найгірша реакція на зовнішню агресію для будь-якого живого організму, згідно з Лаборі, – пасивність. Найгірша – тому що в цьому випадку пасивний об’єкт несвідомо спрямовує свою нереалізовану реакцію на агресію на себе, отримуючи в результаті серцеві захворювання, виразку шлунка та інші негативні ефекти.

Мовчки терпіти поведінку негідників шкідливо для здоров'я та кар'єри
Мовчки терпіти поведінку негідників шкідливо для здоров'я та кар'єри. Shutterstock

Саттон присвячує такій реакції на «мудаків» цілий розділ, описуючи випадки, коли співробітник замість того, щоб відповісти кривдникові (найчастіше своєму начальнику) або піти від ньго, продовжує працювати під його керівництвом або поруч із ним роками.

При цьому він завдає шкоди не лише своєму психічному і фізичному здоров’ю, а й кар’єрі, оскільки втрачає рік за роком під впливом «мудака» самоповагу і мотивацію замість того, щоб рухатися вперед.

Найцікавіше, що самовиправдання «потерпілого» зазвичай настільки хитро замасковані, що здаються на перший погляд цілком раціональними. Саттон в своєму переліку «10 самообманів» наводить, зокрема, марні сподівання («усе владнається дуже скоро»), вмовляння себе щодо отримуваного досвіду – професійного («я багато чого вчуся і налагоджую важливі зв’язки, тож варто потерпіти») і життєвого («мене цим не зламати») та інше.

Бос-маніпулятор: як розпізнати, пристосуватися або знешкодити

Однак все це не більше ніж самовиправдання своєї пасивності, які шкідливі ще й тим, що привчають людей думати про себе так, як до них ставляться їхні тирани.

Втеча

Лаборі вважає втечу від зовнішньої агресії цілком природною і логічною реакцією. І якщо ви все ж вирішили звільнитися через начальника-самодура або колеги-мерзотника, не варто сприймати це як особисту поразку.

Однак Саттон наводить багато прикладів (його книга особливо цінна саме практичною спрямованістю) того, як «втечу» можна здійснити менш радикальними способами. Одна з глав у нього так і називається – «Техніки ухилення».

Втікати від джерела неприємностей необов'язково – можно ухилятися
Втікати від джерела неприємностей необов'язково – можно ухилятися. Shutterstock

Наприклад, іноді достатньо дистанціюватися від «мудака» в прямому сенсі. Ще в 1970-ті роки, пише Саттон, професор Том Аллен дослідним шляхом довів, що чим ближче люди сидять один до одного, тим частіше вони спілкуються.

Експерименти показали: якщо люди перебувають в офісі на відстані 50 м одне від одного, то спілкуються вони – якщо робота не вимагає іншого – так рідко, якби жили б у різних містах.

Ще одна техніка, рекомендована Саттоном, називається «Уповільнити темп»

Якщо не реагувати, наприклад, на образливі письмові зауваження начальника або колегії одразу, як того вимагають емоції, – то вони з’являтимуться дедалі рідше. У соціальних мережах така стратегія називається «не годувати троля».

Боротьба

На основі своїх досліджень Саттон вважає боротьбу найменш оптимальним способом протидії «мудакам». Цій темі в книзі присвячено останні глави, одна з яких так і називається «Даючи здачі». І Саттон виділяє два аспекти такої стратегії – емоційний і раціональний.

Не варто боротися з негідниками їхніми методами
Не варто боротися з негідниками їхніми методами. Shutterstock

Емоційний аспект зводиться до того, що «мудаки», як пише Саттон, можуть заражати оточуючих, як хворі. Варто почати боротися з ними їхніми ж засобами – і скоро весь підрозділ або фірма поводитиметься «як мудаки». А це зробить роботу зовсім нестерпною.

Раціональний аспект Саттон звів у «Сім методів, які можуть зіграти проти вас»

Перше, що треба обдумати тому, хто вступає в боротьбу, – чи має він для цього необхідні ресурси. Зокрема – підтримку вищого над керівником-«мудаком» начальства. І це дуже мудра порада, адже більшість «мудаків» вміють подати «нагорі» свою агресію щодо підлеглих і колег як турботу про благо компанії.

Поділитися: