Танці з котируваннями: «Истории Уолл-стрит» Едвіна Лефевра

211
Gifer
Махінації, інсайдерська торгівля, стрімкі злети і падіння – за понад сто років в біржовій торгівлі нічого не змінилося, крім техніки
Истории Уолл-стрит

Є такий жанр в літературі – виробничий роман. Це коли всі пристрасті вирують на тлі будівництва електростанції, розливу сталі або гарячих жнив. Особливо він був популярний за радянських часів: відважні молоді передовики виробництва в короткий час між поцілунками винаходили нові методи токарного оброблення, а лиходії відкручували контргайки, перерізали дроти і сипали пісок у механізми, щоб підставити молодих передовиків і зірвати виконання плану.

«Истории Уолл-стрит» Едвіна Лефевра – теж свого роду виробничий роман. Щоправда, дія відбувається не в цеху, а на біржі, замість розплавленої сталі – котирування, акції та облігації.


А хто герой і хто злодій – взагалі не зрозуміти: молодий та талановитий юнак з одного сюжету виявляється безпринципним шахраєм в наступному, але все одно хочеться за нього вболівати.

8 найкращих книг про Волл-стріт

Класика і сучасність

Головне достоїнство книги Едвіна Лефевра – стиль, що балансує на межі серйозності й тонкої іронії: «Вони не жаліли ні вдів, ні сиріт. Вони нав’язували акції своїм близьким, друзям. Вони продавали за гроші те, що їм самі не вартувало нічого – цілком природно, що їм хотілося продати якомога більше». Найбільше це нагадує, мабуть, О. Генрі і Антона Чехова. Не дивно, адже американський журналіст і письменник Лефевр – співвітчизник О. Генрі, всі троє писали приблизно в один і той самий час. Уперше «Истории Уолл-стрит» вийшли 1901 року (переклад 2018 року випустило мінське видавництво «Попурі») – це був дебют Лефевра.

Тікер. wikipedia.org

Найвідоміша ж його книга, «Спогади біржового спекулянта», була опублікована 1925 року.

Але якщо не знати цього, то з перших сторінок книги з’являється підозра, чи не стилізація це під старовину: настільки жваво й сучасно описані біржові будні. Хіба що герої отримують інформацію про котирування не з комп’ютера, а з тікера – механічного пристрою, винайденого ще батьком лампи розжарювання Томасом Едісоном: «Тікерна стрічка розповідала найдивовижніші історії у світі, й усі вони були повною вигадкою».

Тягар пристрастей

Книга складається з восьми новел, що мало пов’язані одна з одною.

В одній жінка приходить до друга свого покійного чоловіка, який працює на біржі, і просить допомогти не втратити гроші. А потім зовсім не бажає слухати, що таке ринкова ціна: «Мені незрозуміло, чому я маю платити по 96,5 за ті самі облігації, які я минулого вівторка продала по 93. Якби це були якісь інші облігації, я б так сильно не заперечувала».

Мені незрозуміло, чому я маю платити по 96,5 за ті самі облігації, які я минулого вівторка продала по 93

А іншій клерк починає гру проти свого боса, бо той пообіцяв йому лише 10 тис. за участь в угоді, здатній принести 10 млн.

Починає, майже виграє, береться боса шантажувати – і отримує від нього пропозицію стати партнером з бізнесу: «Я давно хотів знайти таку людину, як ви. Але в наш час… молоді люди або шахраї, або дурні».

У третій два біржових торговця об’єдналися проти спільного ворога: «У яскравіші часи вони розрізали б маленького Наполеона на шматки й пустили б його смажене серце на тарілці по колу за бенкетним столом. Але в безбарвному ХIХ столітті їм довелося задовольнитися спробами відібрати у Грінера його залиті слізьми мільйони, для чого вони об’єднали свої власні осяяні усмішками мільйони – сім або вісім – і відкрили вогонь».

Уолл-стрит
Paramount Pictures

Щоправда, щоб розібратися у всіх цих бойових діях, потрібно трохи знати терміни (усі ці «бики», «ведмеді», «короткі позиції») і стежити за цифрами. У цьому ще одна користь книги: вона може стати майже підручником з біржової справи.


Про те, як на Волл-стріт 19 листопада 1987 року трапився Чорний понеділок і як він може відгукнутися в майбутньому, написала Діана Б. Енріке в книзі «Катастрофа першого класу».

Поділитися: