Тайм-менеджмент нового покоління: «Спершу найважливіше» Стівена Кові

1096
pixabay.com
Система, яка вчить управляти не лише часом, а й усім своїм життям
«Спершу найважливіше»

Є люди, які все життя пишуть одну книгу: кожна нова праця такого автора залишає післясмак «ті самі ідеї, тільки в профіль». Хоча ідеї ці, безумовно, важливі, корисні, про них слід час від часу собі нагадувати, розглядати їх під новим кутом (хоч би й у профіль).

Стівен Кові став мегапопулярним завдяки бестселеру «7 звичок надзвичайно ефективних людей», одній з 25 найвпливовіших бізнес-книг за версією журналу Time. «7 звичок» – про вміння розставляти пріоритети, діяти в стратегії «win-win», бути проактивним тощо. Але Кові писав також інші книги, в тому числі – «Спершу найважливіше. Жити, любити, вчитися, залишити слід» (український переклад 2018 року випустило видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля»).


Співавторами цієї його роботи стали відомий фахівець у сфері тайм-менеджменту Роджер Меррілл і його дружина Ребекка.

Можливо, книга «зайде» не всім: комусь викладені там думки, підходи і погляди на життя можуть видатися мудрими і глибокими, а хтось помітить, що все це він уже колись і десь читав. Хоча взагалі книгу подають як підручник з тайм-менеджменту.

Спочатку «навіщо», потім «коли»

Автори запевняють, що донедавна існувало три покоління тайм-менеджменту. Перше зводилося до «нагадувань», давало можливість плисти за течією, не забуваючи при цьому про важливі справи. Друге приділяло більше уваги плануванню. Третє – це «встановлювати пріоритети, планувати, контролювати». Для кожного покоління в книзі наводиться з десяток ознак, сильних і слабких сторін. Кові та співавтори стверджують, що розробили нові принципи – четверте покоління, «яке спирається на парадигми, здатні змінити якість життя» і яке включає переваги попередніх трьох, але без їхніх недоліків.

Перш ніж вирішувати, коли це робити, треба відповісти на питання навіщо
Перш ніж вирішувати, коли це робити, треба відповісти на питання навіщо. pixabay.com

Зокрема, вони згадують стару істину (формулювання приписують класику менеджменту Пітеру Друкеру): «Менеджмент – це вміння робити речі правильно; лідерство – вміння робити правильні речі».

В іншій інтерпретації: «Менеджмент – робота в системі, лідерство – робота із системою». Перш ніж дивитися на годинник, нагадують автори, слід поглянути на компас (метафора, повторювана в книзі багато разів). Іншими словами, треба частіше звіряти вчинки із заздалегідь виробленими цілями, принципами та підходами; перш ніж вирішувати, «коли це робити», відповісти на запитання «навіщо це робити».

Тому автори вводять у книзі два поняття часу – хронос і кайрос

Обидва слова в перекладі з давньогрецької означають «час». Але перше – це час лінійний, що тече хвилина за хвилиною. А друге – «слушний момент», «щасливий випадок», який треба не упустити. (Заради справедливості: не лише Кові використовує такий підхід в тайм-мененджмент. Подібний погляд можна знайти, зокрема, в книгах Гліба Архангельського.)

Оновлена класика

Крім мантр (або, якщо хочете, проповідей), які налаштовують на лідерство і «правильні речі», книга містить добротні рекомендації з тайм-менеджменту.
Є там і притча про посудину, в яку клали спочатку камені, потім пісок, а тоді воду – і кожного разу запитували «чи повна вона?» (її люблять, здається, усі бізнес-тренери світу).

термінові й важливі справи
K.Fund Media

Є класична таблиця 2 х 2, в яку потрібно вписувати справи, розділяючи їх на «термінові й важливі / термінові й неважливі / важливі й нетермінові / нетермінові й неважливі».

Є заклик виписати свої ролі в цьому житті: «управлінець», «батько», «чоловік», «син» тощо. Але на цю класику автори примудряються доповнити новими деталями. Наприклад, розповідають, як врівноважити ролі одна з одною або навіть як застосовувати прийоми з однієї сфери в іншій, скажімо, менеджмент – у сім’ї (з прикладами із сімейного життя самих авторів і з менеджерських практик компаній, які їм доводилося консультувати). Або радять, як мати справу зі «складним» начальником. Або, нарешті, наводять ту саму таблицю з чотирьох частин з відсотками розподілу справ для «типових» і «продуктивних» компаній, з якої видно, що останні найбільше працюють з «важливим і нетерміновим».

 

Читайте також 5 найкращих книг з тайм-менеджменту

Поділитися: