Сивий тигр: міська агломерація Токіо й досі є найбільшою у світі

5994
Shutterstock
Попри економічну рецесію у Японії, її столиця розвивається і навіть змінюється

Якщо написати історію найбільших міст світу за останні тридцять років, то в Токіо вона буде, напевно, найбільш драматичною. В 80-ті роки минулого століття економіка Японії вважалася найперспективнішою у світі. Почала стрімко підніматися в ціні нерухомість. Ділянка землі в центрі Токіо коштувала дорожче, ніж вистелені на ній у кілька десятків шарів стодоларові купюри.

Довго така фінансова бульбашка надуватися не могла. У 1991-му році вона лопнула, зануривши Японію, а разом з нею і Токіо, в рецесію, з якою країна не може вибратися досі. У 2009 році в результаті світової фінансово-економічної кризи її наздогнав другий удар.

На арену вийшли нові «азійські тигри»

Однак запас, зароблений важкою працею японців в 1960-1980 роки, був настільки великим, що Японія залишається третьою (за номінальним значенням ВВП) або четвертою (за ВВП із урахуванням паритету купівельної спроможності) економікою в світі. А токійська міська агломерація (префектури Токіо, Канагава і Тіба), що налічує 37,9 млн жителів, є найбільшою за населенням і обсягом економіки серед аналогічних структур в світі. Що ж таке Токіо насправді?

Місто, якого немає

Офіційно міста Токіо немає вже з 1943 року. Замість нього існує префектура Токіо, що включає 23 спеціальних райони і так званий Західний Токіо, що складається із 29 міст. Cпецрайони складають Токіо так само, як райони Києва складають столицю України. Різниця в тому, що кожен з цих токійських районів має офіційний статус міста і функціонує як місто, передавши «наверх», в столичний уряд округу Токіо, лише окремі управлінські повноваження.

Кожен з районів Токіо має статус міста
Кожен з районів Токіо має статус міста. Shutterstock

Західний Токіо – це міста, які можна назвати спальними районами для тих, хто працює в центральному Токіо.

Правда, для тих, хто затримався на роботі настільки, що їхати в свій спальний район немає сенсу, в центральному Токіо відкриті капсульні готелі з номерами розміром два на один метр і заввишки 1, 25 м. Вартість – від $20 до $40 за ніч.

Точно визначити, скільки людей мешкає в Токіо, досить складно

У префектурі Токіо їх приблизно 13,7 млн ​​осіб, з них у спеціальних районах – 9,5 млн осіб. При цьому під час робочого дня кількість мешканців, наприклад, трьох центральних спеціальних районів збільшується майже у вісім разів. Зате можна точно сказати, що столиця Японії неухильно старішає – пенсіонери у віці понад 65 років складають в ній 20% населення. Ця проблема досягла серйозних загальнодержавних масштабів – японці живуть довго, пенсії у них великі, і економіка країни, яка вже третє десятиліття не може піднятися, насилу витягує це навантаження.

Вдень – офіси, ввечері – розваги

Одначе, незважаючи на рецесію, Токіо продовжує змінюватися. Так, один із 23 спеціальних районів, Тюо, в якому розташований знаменитий квартал Гіндза, поступився званням головного торгового і розважального центру спеціальним районам Сіндзюку та Сібуя. Туристи, які живуть старими уявленнями про столицю Японії, з подивом відзначають, що вечірня Гіндза стала темнішою і навіть похмурішою – менше реклами та перехожих.

Вечорами офісні райони перетворюються на квартали розваг
Вечорами офісні райони перетворюються на квартали розваг. Shutterstock

Сьогодні, щоби розважитися ввечері в Токіо, треба їхати в Сіндзюку з його ресторанами, кінотеатрами та Кабукі-тьо – найбільшим розважальним кварталом Японії.

Але це не скасовує того, що вдень ​у Сіндзюку працюють офіси найбільших японських та іноземних корпорацій, наприклад, Apple. А вокзал Сіндзюку є найбільш жвавою залізничною станцією в світі. Протягом доби через нього проходять 3,64 млн осіб.

Головним торговим центром столиці Японії став спеціальний район Сібуя. Найбільш супермодний квартал в Сібуя – Харадзюку, де вулична мода набула таких екстравагантних форм, до яких далеко Нью-Йорку та Лондону. Але це, як і у випадку з Сіндзюку, не заважає тому, що в Сібуя розташовані офіси Google та інших провідних іноземних та японських компаній.

Через перенесення великих заводів за межі столиці Токіо пішов з першого місця в Японії за обсягами промислового виробництва

Хоча через перенесення великих заводів за межі столиці Токіо пішов з першого місця в Японії за обсягами промислового виробництва, в ньому залишилися підприємства з виробництва електро- та високотехнологічних товарів – фотоапаратів, годинників, оптичних лінз тощо.

Половину всієї друкованої продукції в Японії випускають токійські видавництва. Сильні позиції харчової та текстильної промисловості, активно розвивається фешн-бізнес.

Новий поштовх розвитку Токіо дало рішення про проведення в ньому в 2020 році літніх Олімпійських ігор. Витрати на їх проведення оцінюються сьогодні в $12 млрд. У рейтингу Power Global Сity 2017, що оцінює привабливість міст для залучення творчих особистостей та підприємств, Токіо посів третє місце після Лондона та Нью-Йорка. Обігнавши нарешті Париж, якому програвав попередні вісім років.

Примари минулого

Тим не менше, деякі явища минулого японцям поки не вдалося подолати. Наприклад в Японії в цілому та в її столиці, зокрема, продовжує існувати «кароші» – смерть на робочому місці від перевтоми. Місцева влада в Токіо з цієї причини вже заборонила своїм муніципальним службовцям залишатися на роботі після 19:00 – 20:00. Однак комерційним підприємствам вони не указ.

Рядовий японець не може піти з роботи раніше керівника
Рядовий японець не може піти з роботи раніше керівника. Shutterstock

Там співробітники нерідко затримуються в офісах не через підвищене навантаження, а й через прийняте в Японії неписане правило, що підлеглий не може піти з роботи раніше свого начальника. Швидше за все, великою мірою із перевтомою на роботі пов’язаний і той факт, що японці, згідно з опитуваннями, займають сьогодні провідне місце в світі за асексуальністю.

Про те, як мешканці Токіо живуть в цих умовах, про їхній побут – у другій частині статті.

Поділитися: