Столітня війна за гроші: 5 книг про те, чому історія – це економіка

66
fee.org
Щоб уявити майбутнє, доводиться заглядати в минуле

Людство не тільки переживає економічну кризу – воно готується до набагато потужніших потрясінь через масове «вторгнення» найближчим часом штучного інтелекту, роботів, дронів, біотехнологій, 3D-принтерів та інших витворів науки. Технології загрожують змінити виробничу сферу і витіснити двоногих із ринку праці. Яким буде наше життя в цьому новому світі?

K Fund Media відібрав книги, завдяки яким можна поглянути на історію з економічних позицій, і дещо для себе зрозуміти.

«Прощай, нищета! Краткая экономическая история мира», Грегорі Кларк, 2012

A Farewell to Alms

Це аналіз колосальної кількості джерел від античності до наших днів: ділових угод, заповітів, договорів про найм, церковних книг тощо. Читач може дізнатися, як змінювалися доходи селян упродовж століть; скільки часу присвячували полюванню дикуни; скільки дітей народжувала англійська жінка в Середньовіччі; як багато парових двигунів було в Англії в середині XIX століття… Висновки часом виявляються контрінтуїтивними. Наприклад, «в доіндустріальному світі податки були переважно низькими».

Автор наводить кілька різних пояснень того, чому людство приблизно до 1800 року майже не розвивалося технологічно й економічно, а потім різко рвонуло. Жодна з теорій цілковито не влаштовує самого Кларка (він професор економіки Каліфорнійського університету в Дейвісі). Тому читач навряд чи дізнається точну відповідь на питання «чому?», зате отримає вичерпну інформацію про «як?».


«Ружья, микробы и сталь. Судьбы человеческих обществ», Джаред Даймонд, 2010

Guns, Germs, and Steel: The Fates of Human Societies

Автор – американський орнітолог і антрополог. Один новогвінеєць якось запитав його: «Чому ви, білі, накопичили стільки карго (товарів, благ – К. Fund Media) і привезли його на Нову Гвінею, а у нас, чорних, свого карго було так мало?»

Частину відповіді винесено в заголовок: у європейців були рушниці, сталь і стійкість до мікробів. Але справа не лише в цьому. Автор із цифрами і фактами розповідає про розвиток різних спільнот. Наприклад, за його словами, сільське господарство було винайдено незалежно не менше восьми разів, але лише в Родючому Півмісяці (регіон на Близькому Сході, що охоплює Стародавній Єгипет і Межиріччя) були найбільш підходящі для культивування рослини (пшениця, ячмінь, горох) і зручні для одомашнення тварини (віслюк, корова). Тому європейці й азіати могли використати чужу силу для оранки і перевезення вантажів. А в доколумбовій Америці людям доводилося покладатися виключно на свої м’язи.

Книга стала бестселером, а на автора почали нападати за «географічний детермінізм». Хоча Даймонд не зводить все до природних умов і чимало розповідає про долю різних винаходів – від вогнепальної зброї до двигуна внутрішнього згоряння.


«Цивилизация. Чем Запад отличается от остального мира», Ніл Фергюсон, 2014

Civilization: The West and the Rest 

Автор – професор історії в Гарвардському університеті. Відповіді на винесене в підзаголовок запитання він розкладає по кількох «поличках»: конкуренція, наука, майнові права, медицина, суспільство споживання, трудова етика. А потім на більш ніж 500 сторінках порівнює Захід із Китаєм та іншими потенційними центрами розвитку цивілізації. Справді, мусульманський Схід за часів Середньовіччя випереджав Європу в науці й техніці, але духовенство там обмежувало права вчених аж до ХХ століття. І так, китайські кораблі-«скарбниці» були в рази більшими і морехіднішими, ніж сучасні їм каравели Колумба і Магеллана. Але Китай замкнувся в собі, а європейські держави постійно конкурували одна з одною.

У заключній частині книги автор аналізує сучасний стан справ, зокрема конкуренцію Заходу з тим самим Китаєм. І описує різні сценарії розвитку.


«Sapiens. Краткая история человечества», Ювал Ной Харарі, 2016

Sapiens: a Brief History of Humankind

Харарі, ізраїльський військовий історик-медієвіст, професор історичного факультету Єврейського університету в Єрусалимі, викладає історію не хронологічно, а концептуально, вирізняючи основні чинники, що впливали на неї. Це і релігія, і гроші, і прагнення до експансії, і наука… Причому щодо кожного пункту він примудряється висловити несподівану думку. Наприклад, під визначення релігії підпадає комунізм. А наукова революція виявляється «не революцією знання, а революцією невігластва»: кожен учений насамперед розуміє, як багато він не знає.

На відміну від авторів інших книг зі списку, Харарі аж ніяк не є апологетом капіталізму і західної цивілізації. Одна з глав так і називається – «Капіталістичне пекло».

Наприкінці книги він наводить деякі міркування про майбутнє, про те, як біо- та комп’ютерні технології змінять людство. Повніше ці думки він викладає у своїй іншій книзі, Homo Deus (на жаль, ані українською, ані російською її ще не переклали). Там автор пророкує появу нового біологічного виду з новою мораллю і набагато ширшими можливостями. І це не фантастика, а науковий прогноз.


«Экономика добра и зла. В поисках смысла экономики от Гильгамеша до Уолл-Стрит», Томаш Седлачек, 2016

Economics of Good and Evil: The Quest for Economic Meaning From Gilgamesh to Wall Street

Томаш Седлачек, колишній економічний радник Вацлава Гавела, останнього президента Чехословаччини, в своїй книзі нападає на колег по цеху. Мовляв, вони в університетах вивчають безліч різних теорій, однак вирішуючи прикладні завдання, змушені більше орієнтуватися на досвід, а не науку. І це не злостивість, а спроба зрозуміти, як саме представники поважної професії будують прогнози і дають рекомендації сильним світу цього. Економіка, за Седлачеком, «часом поводиться як наука природна або точна, але все одно залишається дисципліною суспільною». Тому він і намагається намацати в ній моральне начало, досліджуючи міфи, релігійні догмати, філософські концепції і намагаючись зрозуміти, як поводиться людина, яка вірить в міфи і сповідує релігійні догмати.

Поділитися: