Сови у світі жайворонків: як «соціальний джетлаг» шкодить здоров’ю

617
Shutterstock
І чому пізній хронотип – це зовсім не показник безвідповідальності

Всі ми маємо визначений час для сну, так звані біологічні годинники. Є люди «ранкові» і «вечірні», а є ті, що посередині. Наша схильність до того чи іншого часового відрізку для сну називається хронотипом. Дослідники звертають все більше уваги на людей, біологічний годинник яких не відповідає загальноприйнятому.

Власне що відбувається тоді, коли людина, що звикла прокидатися пізно, живе у світі тих, хто прокидається рано?

Вчені продовжують повторювати одну тривожну відповідь на це питання: якщо ви відповідаєте «пізньому» хронотипові, то можливі реальні негативні наслідки для вашого здоров’я. Нещодавно дослідники Північно-західного Університету США і британського Університету в Суррей опублікували в журналі Chronobiology International велике дослідження, яке охопило більше 433 тис. дорослих громадян в Сполученому Королівстві. За їх станом здоров’я спостерігали в середньому протягом шести з половиною років. Згодом між ними було виявлено відповідність: у людей із більш пізнім хронотипом (тих, кого прийнято називати совами) ймовірність смерті підвищилася на 10% порівняно із людьми більш раннього хронотипу. Така закономірність простежувалася у людей різного віку і обох статей.

«Пізній» хронотип може нести негативні наслідки
«Пізній» хронотип може нести негативні наслідки. Shutterstock

Такі результати не варто розуміти як неминучу ранню смерть для сов. Але все ж вони змушують задуматися.

Аналіз результатів також показав у людей «вечірнього типу» підвищені показники серцево-судинних захворювань, діабету, захворювань дихальних шляхів, проблем шлунково-кишкового тракту і психологічного стресу.

Виникає наступна гіпотеза: коли наш біологічний годинник не синхронізовано з іншою частиною суспільства, біологічні процеси в нашому організмі збиваються з колії і багато сторін нашого життя викликають більше стресу. Мати пізній хронотип – це як постійно жити з синдромом зміни часового поясу (джетлаг), який негативно позначається на здоров’ї людини.

Хронотип – це улюблений час для сну

Людина зростом у сім футів – це рідкість. Так само досить рідко зустрічаєш людей, нездатних лягти спати раніше третьої години ночі. Більшість людей перебувають прямо посередині дзвоноподібної кривої хронотипів. В середньому люди сплять між 23:00 та 7:00, плюс-мінус година.

У всього лише 0,2% дорослих людей, тобто у однієї на 500 осіб зустрічається так звана затримка сонної фази.

Кожного дня наш біологічний годинник включає невелике перемотування назад, щоби не вибиватися з графіку

Ті, що страждають на подібну недугу, зазвичай не можуть заснути раніше, ніж о третій годині ночі. Найчастіше це зустрічається у підлітків, а з віком біогодинник поступово переходить у більш ранню пору доби.

Більше того, дослідження показує, що наш внутрішній годинник знаходиться під впливом генів і важко піддається зміні. Якщо ви не жайворонок, то ймовірно, ніколи ним і не станете, принаймні до того моменту, коли вік не почне брати своє. Коли ми старіємо, біологічний годинник змушує нас прокидатися все раніше і раніше.

Система добового ритму

Наше тіло – це оркестр з органів, кожен із яких забезпечує життєво важливу функцію. У цій метафорі добовий ритм – диригент.

Наш організм дотримується цього жорсткого розпорядку, намагаючись встигати за нашими діями. Оскільки зазвичай ми їмо після пробудження, то більшу частину інсуліну ми виробляємо в ранковий час. Організм налаштований на травлення ще до того, як ми починаємо жувати. Так процес метаболізму відбувається ефективніше. Для людей, що віддають перевагу ранньому ранкові або пізньому вечорові, вся система добового ритму піддається затримці та розсинхронізації.

Наш биологический цикл составляет около 24,3 часов
Наш биологический цикл составляет около 24,3 часов. Shutterstock

Наше тіло – це злагоджений механізм, але не ідеальний. Наш біологічний годинник не налаштовано в точності на 24-годинний цикл. Радше цикл становить близько 24,3 годин.

Тому кожного дня наш біологічний годинник включає невелике перемотування назад, щоби не вибиватися з графіку. Здебільшого цей процес забезпечує сонце. Яскраве світло стимулює головний мозковий годинник – супрахіазматичне ядро, щоби відмотати зайвих три десятих години. Втім, у «сов» в цьому процесі перезавантаження відбуваються певні втручання.

1

Гени. Супрахіазматичне ядро ​​– це головний мозковий годинник, але не єдиний. Кожна клітина організму має часові гени, фрагменти ДНК, які вмикаються і вимикаються протягом дня. Вчені дійшли висновку, що незначні зміни цих генів стають причиною пізніших або ранніх ритмів у тварин.

2

Також можливо, що у людей «вечірнього типу» біологічний годинник йде довше за звичайний. Годинник, який іде довше, означає, що супрахіазматичне ядро ​​змушене працювати більше, щоби пристосовуватися до нашого ритму. Коли це не вдається, час засинання відкладається на все більш пізній час.

3

Люди пізнього типу можуть також бути особливо чутливими до кількості освітлення. У давні часи це не було проблемою, адже захід сонця знаменував закінчення щоденного впливу світла. Зараз світло від комп’ютера і телевізора спонукає деяких сов не спати довше.

Менше сну через «розсинхрон» може зашкодити здоров’ю

Вчені придумали спеціальний термін для опису розсинхронізації організму із іншою частиною суспільства: «соціальний джетлаг». Згадайте, як ви почуваєтеся вранці понеділка. Після вихідних потрібно знову прокинутися на кілька годин раніше: це схоже на зміну часового поясу. Якщо ви відчуваєте подібне щодня, ваше тіло піддається стресу, який шкодить здоров’ю.

Недостача сну збільшує ризик серцево-судинних захворювань
Недостача сну збільшує ризик серцево-судинних захворювань. Shutterstock

У дослідженні 2012 року 24 здорових людини були під постійним контролем і піддавалися зміщенню сну на одну годину щодня (симулюючи джетлаг).

За три тижні показники їхнього здоров’я були схожі із переддіабетичним станом. Їхні показники обміну речовин впали на 8%. «Припустимо, що їхня життєва активність і харчування залишаться без змін, тоді в такому ритмі вони наберуть близько 5,5 кг ваги за рік», – йдеться у висновках дослідження, опублікованих в Science Translational Medicine у 2012 році.

У дослідженні 2015 року, в якому вчені стежили за сном 447 людей середнього віку протягом тижня, результати показали схожий тривожний сценарій. Вони виявили відповідність між соціальним джетлагом та порушенням чутливості до інсуліну, яка є передвісником діабету: падіння рівня холестерину, ліпопротеїнів високої щільності (сприятливий для організму вид холестерину), а також підвищення рівня тригліцеридів, збільшення окружності талії, підвищення індексу маси тіла.

Ці показники залишалися незмінними навіть після того, як піддослідні стали займатися спортом і обмежили вживання тютюну і алкоголю.

Якщо сови хочуть прокинутися рано, нерідко їх нібито вражає подвійний удар. По-перше, відсутність синхронізації із суспільством, по-друге, недосип. Дані досліджень висловлюються про це чіткіше: нестача сну є істотним чинником ризику набуття серцево-судинних захворювань, порушень обміну речовин, діабету та ожиріння.

Совам набридло терпіти дискримінацію

Нерідко люди припускають, що сови – це тусовщики, нероби, безвідповідальні люди, здатні дотримуватися найпростішого розпорядку. Але насправді це не так. Таким людям набрид осуд, якому вони піддаються за свою поведінку, яку їм нелегко тримати під контролем. Якщо вони не можуть змінити свого хронотипу, можливо, суспільству варто приймати їх такими, якими вони є.

Люди заслуговують на те, щоби спати тоді, коли їх тіло потребує сну
Люди заслуговують на те, щоби спати тоді, коли їх тіло потребує сну. Shutterstock

Адже люди заслуговують на те, щоби спати тоді, коли їхнє тіло потребує сну. Беручи до уваги потенційну шкоду для здоров’я, якій ми піддаємося, коли ігноруємо наш біологічний годинник, спроба приділити цьому належну увагу, очевидно, не зашкодить.

 

Джерело: Vox

Поділитися: