Sotheby’s проти фейків: боротьба за справжність

281
New York Times
Сучасні технології допомагають експертам-мистецтвознавцям розпізнавати навіть, здавалося б, ідеальні підробки

У наш час у шахраїв з’явився величезний стимул ставати майстрами підробок. Лише 30 років тому найвища аукціонна ціна за картину становила $10,4 млн, а у 2017 році ставки зросли до $450 млн: саме за таку ціну купили картину Леонардо да Вінчі Salvator Mundi («Спаситель світу»). Більше того, дев’ятизначні цінники на роботи експресіоністів та імпресіоністів, що «підривають» аукціони, стали вже звичними. Одне вміло виконане замовлення на полотно старих майстрів – і фальсифікаторам забезпечена небідна старість.

Однак паралельно із зростанням майстерності підробок покращилися й експертні технології. Аукціонні доми й музеї сьогодні не шкодують коштів на викриття злочинців.

Джефф Кунс: художник на мільярд

Досконалості немає меж

У 2016 році Sotheby’s, який дає п’ятирічну гарантію щодо можливості повернення придбаного твору мистецтва, якщо об’єкт виявиться підробленим, віддав на перевірку справжності два полотна, раніше продані приватним колекціонерам. Мистецтвознавчу експертизу проводила лабораторія Orion Analytical (штат Массачусетс, США), заснована колишнім співробітником ФБР криміналістом Джеймсом Мартіном. За кілька днів експерти встановили, що обидві картини – підробки. Синтетичні пігменти, виявлені на них, аж ніяк не могли бути використані художниками в XVII столітті, оскільки були вперше отримані кількома століттями пізніше.

Sotheby's

Sotheby’s відшкодував покупцям збитки і подав до суду на продавців, а в грудні 2016-го здійснив безпрецедентний крок: купив лабораторію Orion Analytical і став першим у світі аукціонним домом із власним аналітичним підрозділом.

У 2017 році лабораторія Мартіна перевірила справжність творів мистецтва загальною вартістю понад $100 млн, і лише після цього вони пішли з молотка.

Мартін і його команда стали, по суті, детективами в світі мистецтва, чий професіоналізм визнають навіть самі злочинці. Німецький художник Вольфганг Бельтраккі, засуджений до шести років ув’язнення за підробку картин вартістю $45 млн, добре пам’ятає Мартіна і вважає, що його звіти містять «найточніші результати і позбавлені домислів».

Сучасні шахраї вдосконалюють свої методики. Наприклад, знаходять старовинні дерев’яні меблі і перетворюють їх на рами, які можна датувати роком підроблюваної картини. Щоправда, трюк зі старими матеріалами не новий – ще в XVII столітті шахрай Теренціо да Урбіно, очистивши близько 50 старих полотен, перетворив їх на «картини Рафаеля». А той самий Бельтраккі досліджував хімічний склад фарб у полотнах за допомогою рентгенівських променів.
Джорджина Адам, автор книги «Темна сторона буму» про скандали арт-ринку, розповіла, що шахраї свідомо обирають для підроблювання художників ХХ століття. Адже вони використовували фарби та полотна, які досі можна знайти. Крім того, абстракції легше імітувати. «Технічна майстерність, необхідна для створення полотен Леонардо, колосальна, але, наприклад, з Модільяні все не так складно», – визнає експерт. Під час нещодавньої виставки Модільяні в Генуї було виявлено, що 20 з 21 картин – підробки.

Шлях експерта

За інших обставин Джеймс Мартін і сам міг би стати відмінним фальсифікатором. Коли йому було 13, батько подарував йому мікроскоп, набір для занять хімією і оплатив уроки живопису, яким хлопець цікавився з дитинства. Можна сказати, що це й зумовило кар’єру майбутнього експерта.

Пізніше, закінчивши художню школу, Мартін став реставратором у музеї Вінтертур у Делавері. За кілька років він дізнався, що коли роботодавці побачили його портфоліо, включаючи копії відомих творів мистецтва, вони майже відкинули його кандидатуру, побоюючись, що талановитий юнак, осягнувши всі секрети майстерності реставраторів, неодмінно стане підробляти картини.

The New York Times

«У мене була дуже хороша техніка, але, як і всім фальсифікаторам, мені бракувало креативності», – розповідав сам Мартін.

У 1990 році, коли Джеймс Мартін розпочинав кар’єру, обладнання для аналізу полотен було величезною рідкістю, яку мали далеко не всі імениті музеї. Якщо реставраторам потрібне було серйозне дослідження, їм доводилося звертатися до Метрополітен Музею (Нью-Йорк), а співробітники невеликих музеїв навіть носили полотна у ветеринарні кабінети, щоб поглянути на них за допомогою рентген-променів.

Цінність справжності

У 2000 році Мартін заснував лабораторію Orion, ставши одним з піонерів у цій сфері. За роки роботи він мав справу з музеями, колекціонерами і злочинцями, але «найжорсткіший» досвід отримав під час юридичної битви за долю найстарішої в Нью-Йорку галереї Кнодлер. У 2011 році галерея закрилася після публікації звіту Мартіна про те, що продана нею за $17 млн ​​картина Джексона Поллока була підробкою. І це виявилося лише вершиною айсберга. За 15 років галереєю пройшло більше 40 картин загальною вартістю $80 млн, справжність яких була сумнівною.

Ставки на арт-ринку високі, зростає і тиск на тих, від кого залежить успіх угоди

Далі були судові позови від клієнтів, низка експертиз, виявлення злочинної схеми «фальсифікатор – арт-дилер – галерея» та запекла битва в суді з адвокатами галереї, які намагалися дискредитувати Мартіна й оскаржити істинність його висновків.

«Ставки на арт-ринку високі, зростає і тиск на тих, від кого залежить успіх угоди. Учений не має бути залучений до такого», – коментував Мартін. По завершенні процесу з галереєю Кнодлер він прийняв пропозицію Sotheby’s про придбання лабораторії, вирішивши проводити експертизу творів мистецтва перед продажем, а не після.

theguardian.com

Мартін цінує думки експертів, вважаючи їх доповненням до його власних навичок. Його тести можуть точно визначити, що картина НЕ належить пензлю того чи іншого майстра, але вони не можуть встановити авторство, за винятком рідкісних випадків.

У значенні автентичності в історії мистецтва є і філософський підтекст: якщо підробка настільки хороша, що навіть після найретельнішого і вартого довіри дослідження її справжність все одно є сумнівною, чи можливо і її саму назвати витвором мистецтва?

 

Читайте також Як стати справжнім знавцем сучасного мистецтва

Поділитися: