Скорочення робочого тижня: за і проти традиційних 8 годин

Shutterstock
Зберігає здоров'я співробітникам і турбує роботодавців

Скільки годин необхідно для виконання своїх обов’язків офісному співробітникові? Комусь не вистачає і стандартних 8, іншим досить і 5-6, а комусь взагалі доводиться «просиджувати» половину робочого часу в очікуванні завдань від керівництва або поки колеги не передадуть проект на доопрацювання. Проте, практично всі ці люди проводять в офісі по 8 годин, навіть не дивлячись на відсутність чіткої потреби в цьому. А все через стандартний п’ятиденний робочий тиждень. Тим часом в інших країнах є альтернатива – скорочений робочий тиждень. K.Fund Media з’ясовував, у чому полягають його сильні та слабкі сторони і чи приживеться така практика в Україні.

Час – гроші

Згідно з дослідженнями ATUS (American Time Use Survey), які було проведено в 2014 році, середній офісний працівник витрачає всього 45% робочого часу безпосередньо на роботу, решта часу йде на соціальні мережі, каву та наради. А згідно з дослідженнями 2016 року в день середній американець займається робочими питаннями не набагато більше ніж 3,5 години в день.

І це властиво не тільки американцям

У більшості українських офісів сьогодні панує приблизно така сама атмосфера: досить подивитися на зростаючу з кожним роком статистику замовлень на товари в кіберпонеділок, більшість з яких здійснюються з офісів у робочий час.

Скоротити не можна залишити

Для сучасних людей п’ятиденний робочий тиждень – це звична справа, а всього пару сотень років тому для звичайного європейця або американця він видавався чимось важко досяжним і практично нереальним.

Все почалося з промислової революції XVIII-XIX століть, коли люди перейшли від аграрної економіки до індустріального виробництва. З’явилися фабрики та мануфактури, роботу яких необхідно було регулювати. Так, перші працівники підприємств працювали протягом світлового дня, приблизно по 12 годин. Але з появою електрики роботодавець не хотів обмежуватися світловим днем, і це вилилося у протести. До того ж, єдиним вихідним у тогочасного європейця залишалася неділя, але і в цей день було заведено ходити до церкви.

Неділя - єдиний вихідний європейця XVIII століття. Shutterstock

У 1926 році засновник компанії Ford Motor Company Генрі Форд почав закривати свої заводи на суботу і неділю, і це стало прикладом для багатьох компаній. Але причиною таких позитивних змін стала зовсім не любов до своїх працівників, а скоріше – любов до себе.

До речі, до цього моменту кількість робочих годин на тиждень у США вже скоротилася з 80 до 50. Форд дійшов висновку, що такий обсяг простіше розділити на 5, а не на 6 днів, звільнивши більше часу для дозвілля – і зростання споживчого попиту, надавши можливість працівникові купити його товари.

Після повсюдного введення «п’ятиденки» заговорили про неминуче скорочення робочого тижня до 4 або навіть 3 днів завдяки розвиткові технологій і зростанню продуктивності праці. Наприклад, в 1930 економіст Джон Мейнард Кейнс запевняв, що до 2030 люди працюватимуть не більше ніж 15 годин на тиждень.

Робочі години в Україні

Восьмигодинний робочий день в Україні теж з’явився не відразу. Вперше він був введений 7 (20) листопада 1917 року з Третім Універсалом Української Центральної Ради. До того моменту графік роботи українців ніяк не був нормований  і міг складати і 10 або навіть 12 годин.

Батьки, що працюють: 4 способи полегшити перевантажений день

У 2012 році профспілки висунули вимогу скоротити робочі години для українців до 35 на тиждень зі збереженням зарплати. Однак, про «скасування» одного робочого дня не йшлося – профспілки хотіли скорочення кожного робочого дня на півтори години, що мало збільшити ефективність праці.

Від історії до практики

Скорочення робочого тижня – поки досить нова не тільки для України, але і для інших країн практика.

Однією з компаній, яка скоротила робочий тиждень для своїх співробітників до 32 годин на тиждень (4 робочих дні), була американська онлайн-школа Treehouse, що розташована в Портленді (Орегон). З 2011 до 2016 року компанія працювала в режимі 4-денного робочого тижня, але потім експеримент довелося припинити після скорочення штату, і п’ятниці знову стали робочими.

Скорочені години роботи покращують продуктивність співробітників. Shutterstock

Скорочення робочих годин без зменшення зарплати спробували і в Швеції, яка є однією з найщасливіших країн у світі. Одними з перших свій шестигодинний робочий день отримали медсестри.

Це дозволило залучити у професію більше людей, які й «закрили» втрачені робочі години. Протягом перших 18 місяців експерименту медсестри, що мали скорочений робочий тиждень, рідше йшли на лікарняний, повідомляли про поліпшення самопочуття та підвищили свою продуктивність, організувавши на 85% більше активності для своїх пацієнтів, від прогулянок на природі до співів. Проте проект був підданий жорсткій критиці: адже хоч експеримент зміг залишитися в межах бюджету, утім коштував місту майже 12 мільйонів крон.


Вікторія Павличенко HR Manager в компанії Admixer Technologies

Я не винайду велосипед, і, швидше за все, відповім передбачувано: якщо зовнішній світ (все, що за межами України), хоча б намагається проявляти ініціативу та залучати потенційних співробітників гнучким графіком і скороченням робочого часу, то в Україні з цим погано. Основний посил – не вичавлювати з людини останні соки, а створити середовище, в якому вона зможе ефективно виконувати завдання, без «відсиджування до останньої хвилини».

І це проблема не тільки роботодавців, але й людей. Нам прищепили своєрідну «покірність» з дитинства: батьки, які успадковували підхід минулої епохи, шкільна система освіти та університет. Це безумовний рефлекс, який міленіали намагаються відкинути, але роботодавці поки не готові змінювати те, що працювало десятиліттями.

Я часто спостерігаю, як до кінця робочого дня хтось дивиться YouTube, гортає 9gag, Instagram або переписується з друзями. Я питаю: «Чого ти чекаєш? Іди відпочивай», а у відповідь мені тільки знизують плечима і заперечно хитають головою. Непросто перевчити дорослу людину дивитися на старі речі під новим кутом.

Проте просте скорочення робочого тижня навряд чи зможе підвищити ефективність. Тут потрібен комплексний підхід. І починати варто зі зміни погляду людини на роботу,  ефективність і на життя загалом. Потрібно показувати цінність кожної витраченої хвилини, вчити розставляти пріоритети.


Тетяна Пашкіна HR-експерт порталу Rabota.ua

Історично склалося, що скоротити робочий тиждень можуть тільки вимушені обставини – простій і застій. Тобто якщо на підприємстві немає завантаженості на 100%, тоді співробітників відпускають у неоплачувані відпустки. Якщо продуктивність підприємства вище, ніж можуть продати його менеджери з продажу, або є сезонність у споживанні продукту, тоді працівників виробництва організовують на неповний тиждень. Зазвичай це робиться для того, щоб не втратити тих співробітників, які зараз не дуже залучені, але знадобляться, коли підприємство вийде на повну потужність. Правда, неповний тиждень, і, відповідно, неповний заробіток, не дуже мотивують фахівця, але на безриб’ї… особливо, якщо підприємство містоформуюче, й інших гідних альтернатив працевлаштування немає, а за кордон їхати ліниво або є інші обставини, що змушують залишатися вдома.

Рідко у яких організаціях керівництво вміє правильно поставити цілі, мотивувати на результат і виміряти ефективність роботи якщо не кожного співробітника, то більшості. Зазвичай, вимірюють «більшість загалом» – тому в місячну зарплатню офісного співробітника більше входить відсиджування  в офісі повний робочий день, ніж продуктивність щогодини та щодня. Саме з цієї причини роботодавці не зацікавлені у зменшенні робочих годин – а раптом співробітники знадобляться саме в цей час?

Поділитися: