Скарби Аккри: столиця Гани прямує до рівня східноєвропейських міст

271
Shutterstock
Традиційна «опора на власні сили» не завжди є оптимальною стратегією розвитку

Прабатьківщина Homo sapiens Африка, з якої наші предки розбрелися по всьому світу, давно вже стала «слабкою ланкою» серед інших континентів. Мільйони людей щорічно тут вмирають від голоду та хвороб, з якими решта людства вже впоралося. Існують навіть економічні теорії, згідно з якими «чорний континент» за винятком ПАР і країн Магрибу в  майбутньому так і залишиться чорною дірою, через яку будуть витікати всі зароблені ним гроші.

Тим цікавіше розглянути приклади, коли міста і країни поступово і наполегливо, з чужою допомогою, до якої сьогодні активно долучився Китай, вибираються з трясовини злиднів на твердий ґрунт  відносного добробуту. Наприклад – столиця Гани Аккра. На «чорному континенті» є місця і успішніші, але ми обрали саме її, оскільки ця історія типова для Африки на південь від Сахари.

Золотий берег зі сміттєвою начинкою

Прибережна держава на Заході Африки, Гана, багата на золото (до 1957 року вона так і називалася – Золотий Берег) і алмази. Тому, починаючи з XV століття, вона переходила від одних європейських завойовників до інших, закінчивши свою колоніальну історію в чіпких британських руках. До незалежності країна з населенням близько 30 млн осіб підійшла з не найкращими підсумками. Оскільки прибуток від експорту не реінвестувався, а вивозився за кордон, сама Гана жила коштом сільського господарства, яке досі є основним сектором її економіки. Експлуатація землі для вирощування сільськогосподарських культур привела до знищення більшої частини флори і фауни – зараз дві третини території країни займає савана.

Shutterstock

Про те, як ставилися колонізатори до самого населення, говорить те, що за три століття з Гани було вивезено 7 млн ​​майбутніх рабів.

Наслідки колоніального минулого не викорінені повністю і досі. У Гані дотепер існують «села відьом», куди жінок, яких підозрюють у чаклунстві, їхні односельці просто виганяють. Існує туристичний бізнес, що пропонкє відвідування таких сіл – індивідуальний тур з Аккри обійдеться в $700. Щоправда, туристи очікують побачити влаштовані за західними зразками етнографічні музеї просто неба, а їх привозять в реальні резервації, у котрих жінки різного віку живуть практично у злиднях.

Втім, за екзотикою не обов'язково їздити за світ очі

Під боком у столиці Гани знаходиться поселення Аґбоґблоші – найбільше в світі звалище електроніки. Сюди звозять комп’ютерний мотлох з усього світу, оскільки утилізувати його в країнах «золотого мільярда» в десятки разів дорожче, ніж заплатити колишньому Золотому берегу за використання цього берега як звалища. Розчаруємо тих, хто уявляє собі Аґбоґблоші у вигляді величезного секонд-хенду – 20 тисяч приїжджих з убогої сільської глибинки, метушаться на звалищі як мурахи у мурашнику (схожість підсилюється ще тим, що вони саме там, орендуючи халупи без зручностей, і живуть), розкручують комп’ютерний утиль до останнього гвинтика. З того, що інакше не використаєш, виплавляють на звичайних вогнищах кольорові метали. Повітря отруєне, люди хворіють. Аґбоґблоші годує, якщо врахувати ефект мультиплікатора, 200 тис. осіб і приносить країні $100-250 млн щороку. Втім, це дані екологів, які схильні перебільшувати – що, звичайно, не скасовує сам сумний факт.

Залежна незалежність

Проте, не дивлячись на два вищенаведених приклади, не треба вважати Гану суцільною резервацією. Досить сказати, що за даними Міжнародної організації праці у 2018 році середня зарплата в країні склала $316 в місяць, вища, ніж в Узбекистані, Грузії та Україні. Просто прибутки ці розподіляються нерівномірно. Це помітно і по двохмільйонній Аккрі, котра ділиться на дві частини: комфортабельну, що частково дісталася ще від англійців (до 1923 року в місті існувала расова сегрегація), і міські нетрі.

Shutterstock

Нетрі зобов’язані своїм походженням саме тому, що сільські мігранти тривалий час селилися на околицях Аккри, які не були включені в її адміністративні кордони, і тому не контролювалися міською адміністрацією.

Працюють мігранти переважно у Великій Аккрі (агломерації з населенням 4 млн осіб) де знаходяться підприємства нафтопереробної, текстильної, харчової, автомобілебудівної, деревообробної та фармацевтичної галузей. Система доріг столиці Гани при приблизно співмірному з Києвом населенням всього вдвічі менша, ніж у столиці України. У місті функціонують морський порт, аеропорт, розвинена торгова та туристична інфраструктури, включаючи одні з найбільших в Африці торгові центри і п’ятизіркові готелі, стадіон на 40 тис. місць, почався бум нерухомості.

Характерний приклад розвитку Аккри – відкриття ще в 2008 році торгово-розважального комплексу West Hill Mall, до якого  доклала руку компанія Delico Property Development і Фонд соціального та національного страхування Гани. Будівництво комплексу обійшлось у $93 млн.

Попри те, що золото, нафту і какао-боби досі складають більшу частину вартості експорту Гани, акцент переноситься на боксити

Крім усього іншого, одних тільки магазинів світових і місцевих брендів у ньому близько сотні плюс концертний зал на 1500 місць. Сьогодні в Гані побудовані вже три подібні комплекси такого масштабу, з них два в Аккрі.

У $95 млн доларів обійшлося будівництво, виконане бразильською будівельною компанією Queiroz Galvao, нової ділянки дороги і естакад для окружної дороги, що зв’язує Аккру з її околицями і пропускною спроможністю 85 тис. автомобілів на день (машин в столиці Гани вже стільки, що місто в години пік стоїть у заторах). Не дивно, що ціни на товар і продукти в Аккрі вже практично східноєвропейські.

А стала столиця Гани нехай і поки не дуже багатим, але цілком східноєвропейським за рівнем доходів населення містом завдяки, в першу чергу, іноземному капіталу. Раніше – британському та ліванському, а сьогодні ще й китайському. Наприклад, згідно з підписаною минулого року угодою між Ганою і Китаєм, Піднебесна інвестує в розвиток бокситових родовищ Гани $10 млрд, включаючи будівництво глиноземних комбінатів і залізничної інфраструктури.

Shutterstock

Попри те, що золото, нафту і какао-боби досі складають більшу частину вартості експорту Гани, акцент переноситься на боксити, запаси яких оцінюються в країні за умови їх переробки та експорту майже в $0,5 трлн. Ще $2 млрд Китай вкладе в сільське господарство та інші галузі. З огляду на те, що 70% промислового, зокрема і переробного, потенціалу країни зосереджено у Великий Аккрі, солідна частина цих інвестицій піде у столицю.

До слова зауважу, буквально днями китайський лідер Сі Цзіньпін заявив, що КНР найближчим часом виділить на розвиток Африки $60 млрд у вигляді грантів, позик і кредитних ліній.

Країна, яка заробила сотні мільярдів на своїх тоді ще дешевих трудових ресурсах, тепер вкладає ці мільярди в розробку світової комори корисних копалин, якими сама багата менше, ніж людьми.

Ну і на завершення не обійтися без розвінчання міфу про «хижацький характер» діяльності транснаціональних корпорацій (ТНК) в країнах третього світу. Багато економістів вважають, що в «африканському випадку» без ТНК просто не обійтися. У африканських країнах, що мають найбільшу динаміку розвитку, серед яких і Гана, такі корпорації контролюють від 50% до 80% промислового виробництва, що говорить про загрозу економічної незалежності. Але, за даними, які були наведені цими економістами, саме «зовнішній компонент» забезпечує до 2/3 (в Гані – від 30% до 50%) середньорічного приросту ВВП цих африканських країн.

Поділитися: