Герої популярного мультсеріалу «Сімпсони» дають цінні уроки, як можна угробити свій бізнес. Одним з головних прикладів стає батько жовтого сімейства – Гомер Сімпсон.
K.Fund Media вирішив докладно розібрати кілька випадків Гомерового провалу.
Урок 1: Містер Плуг (Сезон 4, серія 9)
Цей епізод буквально «напханий» уроками для горе-бізнесменів.
Всім відомо, що реклама – двигун торгівлі. Завдяки яскравому роликові, що легко запам’ятовується, а також абсолютно порожній ніші у Гомера Сімпсона вийшло почати свій маленький бізнес – прибирання снігу перед будинками своїх сусідів. І доти, доки на ринку не з’являється конкурент, справи у Гомера йдуть просто чудово.
Після появи конкурента у Гомера не залишається клієнтів. Все просто, реклама у Барні, який назвав себе Королем Плугів, запам’ятовувалася краще.
Але справа не тільки в цьому, один з колишніх клієнтів Гомера визнається «у мене була робота для вас 40 хвилин тому», тобто конкурент виявився банально швидшим і ефективніше виконував свою роботу.
Зрештою, настає весна і всі учасники бізнес-гонки залишаються «в дурнях». Адже ані Гомер, ані Барні не врахували, що прибирання снігу – сезонний бізнес, і не мали запасного плану на випадок відсутності необхідних погодних умов.
Урок 2: Барт катається на слоні (Сезон 5, серія 17)
У сім’ї Сімпсонів з’являється новий домашній улюбленець – слон Туптало, після чого Гомер вигадує стартап – він отримує гроші за дві опції «подивитися на слона» і «покататися на слоні». Спочатку ціна становить $1 та $2 відповідно. Так Гомер заробляє цілих $54 і дуже пишається собою.
Однак пізніше, коли з’ясовується, що харчування для Туптала на день обходиться у $300, він вирішує підняти «тарифи» до $100 за перегляд і $300 за катання, і втрачає всіх клієнтів.
У цій серії мова йде про ціноутворення та прибуток від продажу товару або надання послуги. З одного боку, прибуток повинен покривати витрати, які несе підприємець, а з іншого, бути доступним для потенційного споживача.
Урок 3: Автобус (Сезон 9, серія 14)
Гомер вирішує почати бізнес в інтернеті. Все б нічого, але на той момент інтернет ще є чимось малозрозумілим. Та й швидкість залишає бажати кращого.
Сам Гомер, звичайно ж, не вирішив, що саме він буде робити в інтернеті, але бізнес відкрив. Ця серія іронічно кепкує із доткомів – компаній, що немов гриби після дощу, почали з’являтися в мережі. Однак сьогодні іронію серії можна «приміряти» на будь-який високотехнологічний стартап.
Сімпсони вчать: починаючи бізнес в новому для себе напрямку, максимально вивчіть його, інакше з роботою можна і не впоратися.
Ще один висновок, який уважний глядач може зробити: не варто гнатися за модними тенденціями, якщо вони безпосередньо не пов’язані із вашою справою.
Урок 4: Будиночок жахів на дереві 23 (24 сезон, серія 2)
У Спрінгфілді в результаті експериментів професора Фрінк утворюється маленька чорна дірка. У неї засмоктує Ральфа і Нельсона, після чого Ліза з метою убезпечити місто забирає дірку додому і просить домочадців нічого не кидати до неї, щоби та не збільшувалася.
Однак Гомер, Барт і Мардж використовують її як відро для сміття. А Гомер і зовсім відкриває сумнівний бізнес – дозволяє скидати сміття до дірки іншим спрінгфілдцям.
Дірка, як і передбачалося, збільшується і всмоктує всіх і все в себе, спрінгфілдці виявляються на незвіданій планеті, жителі якої стали поклонятися їх сміттю.
Звичайно ж, ні про яку чорну дірку в нашому світі не йдеться. Це той випадок, коли урок не варто сприймати настільки буквально. Однак, помилка бізнес-стратегії Гомера в цьому епізоді – свідоме ігнорування ризиків для себе, своєї сім’ї та інших навколишніх людей. Знайомо, чи не так?
Урок 5: Горючий Мо (3 сезон, серія 10)
У цій серії Мо та його паб переживають серйозні фінансові труднощі. Після того як у бармена закінчилося пиво, Гомер відкриває йому рецепт придуманого ним напою, який називається «Горючий Гомер».
Мо краде рецепт Гомера і починає продавати коктейль під назвою «Горючий Мо», видаючи його за свій власний винахід. Скоро коктейль стає дуже популярним серед жителів міста. Гомер розлютився на Мо і заприсягався ніколи більше не з’являтися в його таверні. Мо і його зрада стали нав’язливою ідеєю Гомера. Тим часом власники мережі ресторанів, зацікавлені в покупці рецепту, пообіцяли Мо $1 млн за нього, проте Гомер в практично шаленому стані видає привселюдно секретний інгредієнт коктейлю – дитячий сироп від кашлю.
Через кілька днів уже всі ресторани в Спрінгфілді починають продавати «Горючого Мо», тільки під зміненими назвами, на зразок «Знаменитий Мо» і «Горючий Му».
Тут Гомер і Мо потрапляють до однієї і тієї ж пастки. Спочатку Гомер, а потім і Мо не патентують оригінальної ідеї, тим самим дозволяючи стороннім користуватися їх рецептом. Згадайте, як ретельно охороняється секретний інгредієнт Coca-Сola, і ви все зрозумієте. Гомер взагалі на самому початку видає рецепт свого винаходу людині, яка потенційно може вигідно ним скористатися (оскільки має всі ресурси – приміщення, доступні інгредієнти) – Мо.
