Революція на задвірках: як Європа стала промисловим і науковим лідером світу

mitchell-dryers.ru
Чому Європа ось уже 300 років задає тон цивілізаційного розвитку

«Європа – всього лише маленький ріг азіатського континенту», – говорив французький поет і мислитель Поль Валері. Проте, Китай і арабський Схід, поки Європа продиралася крізь Темні часи, втратили шанси стати цивілізаційними лідерами. Але чому ж у неї вийшло?

Дивує навіть не те, що роздерта внутрішніми протиріччями і не дуже освічена Європа зуміла створити сучасну цивілізацію з її машинами, наукою, масовим виробництвом. Дивує те, що це вдалося зробити майже миттєво з історичної точки зору. Грубо кажучи, технології X і ХIII століть майже не відрізнялися.

А з XVII по XX століття людство зробило колосальний ривок. Чому?

Версій багато, одна доповнює іншу. Можливо, найцікавіша – про те, як різко подорожчала ручна праця. Велика Чума 1346-1353 років викосила майже половину населення. Різко змінився клімат (Малий льодовиковий період з XIV – початок XIX століття), все це супроводжувалося голодом і війнами – від Столітньої (1337-1453) аж до Наполеонівських.

Рук не вистачає

Європі бракувало робочих рук. Тому почали запрягати вітер і воду. Перша лісопилка на водяній тязі з’явилася в 1242 році на півночі Франції. Але масово застосовувати воду і вітер в обробній промисловості почали голландці. Народу-мореплавцю були потрібні дошки для кораблів і папір для карт, тому запрацювали лісопилки і паперові машини. А ще виникла потреба у лінзах для біноклів, точних приладах для навігації, парусині  та канатах… Технології доповнювали одна одну, а голландці, скинувши іспанське панування, активно освоювали морську торгівлю – колонізували Полінезію, Південно-Східну Азію, Південну Америку.

Заморськими колоніями обзавелись Іспанія і Португалія, Нідерланди і Франція… Проте володаркою морів стала Англія. І саме в Англії з’явився новий символ прогресу – паровий двигун.

Чому? Роберт Аллен в книзі «Британська промислова революція у глобальній картині світу» стверджує: в країні була настільки дорога людська праця і настільки дешеве вугілля, що довелося вчитися отримувати енергію з палива.

Перший двигун Томаса Ньюкомена (1712 г.) виконував зворотно-поступальні рухи і споживав занадто багато вугілля, тому був придатний лише для відкачування води з шахт. Потім його сумістили з водяним колесом, щоб піднімати воду назад, з нижнього резервуара у верхній.

«Головний батько» парової машини Джеймс Ватт спочатку намагався вдосконалити агрегат Ньюкомена – і лише потім створив власну схему. Та після низки удосконалень виявилася настільки вдалою, що врешті-решт була скопійована країнами, у яких вугілля було суттєво менш доступним. Перші парові машини Ньюкомена споживали 45 фунтів палива на 1 к. с* год.; кращі суднові двигуни XIX століття – менше одного фунта.

Науковий центр світу

Саме в Англії навчилися плавити чавун, використовуючи кокс замість деревного вугілля (причому спочатку кокс застосовувався у пивоварінні).

Там саме заклали основу сучасного механічного виробництва тканин – створили літаючий човник, механічну прядку «Дженні», мюль-машину (прядильна машина). Зараз ці винаходи видаються не дуже важливими. Проте це була справжня революція. Як пишуть Дарон Аджемоґлу і Джеймс Робінсон в книзі «Чому нації занепадають. Походження влади, багатства та бідності», на початку XVIII століття прядильники витрачали 50 тис. годин, щоб спрясти сто фунтів бавовни. Завдяки водяному млину Аркрайта цю роботу можна було виконати за 300 годин, а за допомогою автоматичної мюль-машини – за 135.
Втім, на прикладах Китаю і арабського Сходу видно, що наявність влучних винаходів не гарантує економічних проривів.

У Європі технічний прогрес йшов пліч-о-пліч з прогресом інституціональним

Винахідник отримав патентний захист, тобто міг розраховувати, що прибуток від його роботи отримає він сам, а не інші.

У нього був доступ до зовнішнього фінансування. Роботи Ватта оплачував «прожектер» (так тоді називали венчурних капіталістів) Джозеф Блек.

Нарешті, саме тоді відбувалося зближення науки і техніки. Ньюкомен надихався науковими відкриттями XVII століття. Британія була тоді найважливішим науковим центром світу: Ісаак Ньютон, Роберт Гук, Роберт Бойль були членами Лондонського Королівського товариства (тодішня академія наук).

Прагнення багатства перестало вважатися чимось ганебним – всупереч біблійному «Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому увійти в Царство Боже». Найімовірніше, позначився вплив Реформації: адже і в Голландії, і в Британії домінували різні форми протестантизму (подібно «протестантській трудовій етиці» Макса Вебера).

Таким чином «машинний капіталізм» отримав релігійну підтримку

А ще – політичну. В Англії питаннями податків завідував парламент (на відміну від Іспанії, у якій фіскали підпорядковувалися королю). Тому власникам мануфактур було простіше лобіювати ухвалення потрібних законів. Текстильна промисловість країни розвивалася в умовах жорсткого протекціонізму: заборонялося ввезення готових тканин і вивіз вовни для їх виробництва, зате заохочувався імпорт сировини. Самі виробники з усієї сили зловживали монопольним становищем на внутрішньому ринку. До речі, точно такою схемою значно пізніше скористалася, приміром, Південна Корея щодо випуску автомобілів.

Про те, як мусульманський світ поступився першістю Європі до початку Хрестових походів, читайте у матеріалі «Арабська ніч».

 

Поділитися: