«Речі, що змінили світ» Тіма Гарфорда: історія паперу

203
Shutterstock
Як китайське ноу-хау сприяло поширенню знань на Заході і до чого тут ягнята, ганчір’я та оси
«Речі, що змінили світ»

Тім Гарфорд – економіст та колумніст видання Financial Times, автор книжки «Шкереберть» про користь ситуацій, за яких усе виходить з-під контролю. Його остання праця 50 Things That Made the Modern Economy – про півсотні винаходів, які визначальним чином вплинули на розвиток нашої цивілізації та економіки . Її український переклад 2018 року вийшов у видавництві «Наш Формат» під назвою «Речі, що змінили світ. Історія економіки у 50 винаходах». Автор одразу попереджає, що не включив до списку прядильну машину, паровий двигун, аероплан та комп’ютер. Про це, мовляв, вже багато сказано.

Ми вирішили обрати для огляду винахід, що сприяв поширенню читання.


Винайдений у 1440 році друкарський верстат ювеліра Йоганна Ґутенберґа з Майнца дав поштовх Реформації, появі періодики, розвитку науки, літератури та поширенню освіти. Та всього цього не сталося би без іншого винаходу, який часто залишається поза увагою, зазначає Гарфорд. Йдеться про папір. Про нього й поговоримо.

Важкий запах прогресу

Китайці винайшли його майже два тисячоліття тому, європейці ж почали використовувати лише у XV столітті. До цього їх влаштовував пергамент, який вони виготовляли зі шкури тварин. Збереження знань тоді вимагало багатьох жертв. Приміром, на створення однієї Біблії потрібно було зарізати близько 250 ягнят.

Європейські папірні викликали асоціації з немилосердним смородом
Європейські папірні викликали асоціації з немилосердним смородом. wikipedia.org

Зі збільшенням чисельності верстви купців посилювався запит на недорогий матеріал для укладання угод і ведення звітності. На той час китайське ноу-хау активно використовували араби. Європейці перейняли їхній досвід.

Процес був енергомістким. Папір виготовляли з конопляного або лляного лахміття, вимочуючи його у ванні із сечі для утворення целюлозної пульпи, тож впродовж століть європейські папірні викликали асоціації з немилосердним смородом. Потім подрібнену целюлозу виливали на рівну поверхню, даючи застигнути.

4 книги про зв’язок технологічного прогресу та економічного процвітання

Згодом з’явилися спеціальні папероробні машини, вибілювачі й домішки, які мали на меті прискорити й здешевити виробництво та зробити продукт доступним для середнього класу. Папір використовували для будівництва, фасування та декорування. Його поява зробила книгодрукування вигідною справою: витрати на підготовку книжки до друку компенсували прибутки від великих накладів. Книголюби більше не загрожували ягнятам.

Оса його зна

На 1702 рік папір був уже досить дешевий (з точки зору як ціни, так і якості), щоб робити з нього те, що не шкода викинути за 24 години. Того ж року почала виходити перша щоденна газета.

«Щоденні куранти» – перша у світі щоденна газета
«Щоденні куранти» – перша у світі щоденна газета. rarenewspapers.com

Згодом дрантя забракло – й настала криза сировини. Китайці вміли переробляти деревину на целюлозу ще за сивої давнини. Європа до цього прийшла значно пізніше.

У 1719 році французький біолог Рене Антуан Фершо де Реомюр написав наукову статтю, у якій доводив, що оскільки оси здатні робити папір для своїх гнізд із пережованого дерева, то й люди могли б узяти з них приклад.

Його пропозицію тоді зустріли з млявим ентузіазмом

Деревина стала основним джерелом целюлози для паперової промисловості Заходу тільки в середині ХІХ століття.

Нині папір нерідко виробляють з макулатури (той самий сирець використовують до семи разів, доки його волокна внаслідок сушіння не стануть крихкими). Лідер у цій індустрії – КНР.

Без паперу

Комп’ютеризація робочих місць, що почалася у 1970-х роках, сприяла розвитку ідеї «офісу без паперу». Вона була однією з улюблених у репертуарі тогочасних футурологів. Тривалий час їхній прогноз усе ніяк не міг справдитися. Сьогодні у США, пише Гарфорд, папером для ксероксів, принтерів та факсів, який накопичується в офісах протягом п’яти років, можна вкрити всю країну. Але у 2013-му його споживання досягло свого апогею й відтоді потроху йде на спад.

Комп’ютеризація робочих місць сприяла розвитку ідеї «офісу без паперу»
Комп’ютеризація робочих місць сприяла розвитку ідеї «офісу без паперу». wikimedia.org

І все ж, на думку, Гарфорда, прощатися з папером найближчим часом не доведеться, бо він не просто носій видатних напрацювань нашої цивілізації, а й дотепер важлива річ повсякденного вжитку. Щоб переконатися у могутності її банальності, уявіть собі, що завтра настане жорсткий дефіцит виготовлених з нього засобів гігієни. Той, хто вигадає їм просту й естетичну заміну, вочевидь, серйозно змінить наш світ.


На доповнення теми читайте про те, як Європа стала промисловим і науковим лідером світу.

Поділитися: