Райдужні перспективи: «Компанії майбутнього» Фредеріка Лалу

dsvload.net
Про те, як еволюціонували системи управління бізнесом – в бестселері бізнес-тренера і екс-партнера McKinsey & Company

«Найважливіша та надзвичайно надихаюча книга про бізнес серед усіх, що я колись читав» – так охарактеризував «Компанії майбутнього» оглядач New York Times Тоні Шварц – до речі, він також автор кількох бестселерів.
Книга Фредеріка Лалу завоювала величезну популярність після виходу в 2014 році та стала бестселером New York Times. Цього році робота Фредеріка Лалу вийшла друком українською мовою у видавництві КСД.

Введене автором поняття «бірюзова організація» активно увійшло в лексику бізнес-тренерів і продвинутих керівників.


Чому бірюзова? Лалу створив шкалу еволюції компаній, і привласнив кожному етапу умовний кольоровий код.

Червона організація – щось на кшталт банди, у якій вождь постійно демонструє агресивність, щоб тримати інших в підпорядкуванні. Жовта організація нагадує армію, тут присутня жорстка ієрархія, ролі чітко розписані.

Головна цінність – стабільність. Помаранчева організація – машина, заточена на інновації. Там управління спрямоване на цілі, а не на процеси, головне – бути попереду всієї планети.

Фредерик Лалу. reinventingorganizations.com

Зелена організація зорієнтована на людські цінності, широко делегує повноваження і нагадує сім’ю. Майже ідеал. Далі йде загадкова бірюза.

Бірюзові організації, якщо вірити Лалу, продвинуті настільки, що для них «конкуренція – дурниця», і навіть прибуток є лише побічним продуктом добре зробленої роботи. Ієрархії в них практично немає, управління організовується за допомогою незалежних команд, які самі вирішують, коли працювати і що для цього закуповувати.

Звучить утопічно. Але подібні компанії існують. Однією з перших була Semco Рікардо Семлера. Лалу про неї згадує, але як основні приклади розглядає інші організації: нідерландське об’єднання догляду за хворими Buurtzorg, французький мідноплавильний завод FAVI, швейну фабрику Patagonia з США, міжнародного виробника електроенергії AES. Вся книга – узагальнення їх досвіду і, мабуть, найбільше цінна саме цим, а не дещо захопленими розмірковуваннями Лалу про майбутнє.

Бірюзові організації продвинуті настільки, що для них «конкуренція – дурниця», і навіть прибуток є лише побічним продуктом добре зробленої роботи

Наприклад, в FAVI немає менеджерів середньої ланки, проте є спеціальний інженер, що забезпечує зв’язок між автономними командами заради обміну досвідом.

Одна з них три роки билася над технологією лиття, щоб отримати вироби з чистої міді, а не зі сплаву. Ринок сприйняв новинку прихильно: деталі роторів мали кращі електротехнічні властивості. В AES придумали, як визначати максимальний розмір команд: добре, якщо всі учасники ще пам’ятають імена один одного і можуть вести невимушені бесіди. В Sun Hydraulics, що випускає гідравлічне обладнання, відмовилися від планування.

Але головне – в компаніях порушується освячений десятиліттями бізнес-підхід: «Є структура бізнесу, людина повинна займати в ній певну ланку». У бірюзових все навпаки: «Люди не створені для того, щоб бути відповідними до робочих місць».

plastiz.com

Там навіть відмовляються від термінів «робітник» і «менеджер». Залишаються «колеги», які вирішують питання шляхом консультацій. Як саме – автор детально описує, причому в різних ситуаціях: найм співробітника, встановлення зарплат, вирішення конфліктів і багато інших принципових нюансів.

Нагадує чи то анархізм, чи то комунізм. Але працює. Правда, в книзі є і приклади того, як «бірюзові» управлінські структури ламалися під впливом зовнішніх факторів.

Поділитися: