Рай для своїх: Дубай та Абу‑Дабі

425
Shutterstock
Два головних міста ОАЕ не тільки купаються в розкошах, а й відмінно заробляють на них

Життя корінних мешканців Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ) схоже на казку. Жителі Абу-Дабі поважного віку ще пам’ятають, як на початку 1960-х років розкішне нині місто було бідним рибальським селищем. А їхньою головною їжею в дитинстві роками залишалася спіймана в Перській затоці риба, яку треба було з’їсти, поки вона не зіпсувалася на дикій спеці. Дубай жив краще, оскільки був одним з великих портів Перської затоки, але теж багатством не відрізнявся. Знайдена тут нафта, експорт якої в 1980 році становив 73% ВВП федерації із семи маленьких, але гордих абсолютних монархій, змінила все.

Своїм – усе, чужакам – зарплатню

Зазвичай розповідь про країну починають із економіки, але ОАЕ – особливий випадок. Соціальна політика тут вражає навіть у порівнянні з іншими стрімко розбагатілими за рахунок нафти і газу країнами-сусідами Еміратів.

При вступі в шлюб молода сім’я громадян ОАЕ отримує від держави котедж, земельну ділянку та державну субсидію у розмірі близько $20 тис. Вища освіта і медичне обслуговування – безкоштовні, включаючи навчання в університетах, стипендію та лікування в клініках за кордоном. До речі, в самій країні медицина знаходиться на дуже високому рівні.

Згідно з конституцією ОАЕ, жінка може здобувати освіту і працювати нарівні з чоловіком. Майнові питання при розлученні вирішуються просто: вони прописані в шлюбному контракті, підписанням якого супроводжуються майже всі шлюби в країні.

У дружини-іноземки шансів залишитися після розлучення з дітьми вкрай мало.
У дружини-іноземки шансів залишитися після розлучення з дітьми вкрай мало. Shutterstock

Але, на відміну від західної юридичної практики, діти при розлученні, як правило, залишаються у чоловіка. Навіть якщо обоє з подружжя – корінні жителі ОАЕ. У дружини-іноземки шансів залишитися після розлучення з дітьми вкрай мало.

Середня зарплатня становить близько $4 тис. на місяць, і це враховуючи, що корінні жителі Еміратів надриватися на роботі не люблять, вважаючи за краще державну службу, де для них спеціально створюються робочі місця. На пенсію можна вийти після 20 років трудового стажу. Але доступ до неї отримують після досягнення віку 55 років у чоловіків та 50 років у жінок. Зарплатню та пенсію одночасно отримувати не можна. Хтось вибирає зарплату, а хтось пенсію. Її мінімальний базовий розмір – $2780 на місяць. Причому кожен рік роботи після досягнення 20-річного стажу збільшує пенсію на 2%.

Приїжджі з Азії працюють зазвичай в сфері послуг і на будівництві, з США та Європи – на управлінських посадах

Вартість комунальних послуг на 90% покривається державними субсидіями. При цьому при доходах, які можна порівняти із найбагатшими європейськими країнами, ціни тут цілком прийнятні – наприклад, літр молока або десяток яєць коштує $1,5.

Перериваючи перерахування всіх цих благ, треба відразу сказати, що ґрунтуються вони не тільки на вуглеводневому багатстві і навіть не тільки на диверсифікації економіки, а й на розважливій ​​державній політиці. Більше 80% робочої сили в Еміратах – іноземці. З більш ніж 9 млн населення, що проживає в Еміратах, лише 1,74 млн – громадяни ОАЕ. У той же час в країні живуть і працюють 2,9 млн індусів, 1,1 млн пакистанців, 1,1 млн осіб з Бангладеш, сотні тисяч єгиптян, філіппінців, іранців, йорданців і т.д.

Приїжджі з Азії працюють зазвичай в сфері послуг і на будівництві, з США та Європи – на управлінських посадах. Причому дуже добре оплачуваних: більше $10 тис. на місяць, і витрати на проживання та транспорт бере на себе компанія, що запросила іноземця на роботу. Робітники з Азії отримують набагато менше. Так, у 70% експатів зарплатня становить близько $800 на місяць – майже копійки в порівнянні з вищеназваними цифрами, але дуже хороша зарплата у них на батьківщині. Ніяких програм натуралізації, на відміну від західних країн, в ОАЕ немає. Відпрацював термін контракту – ласкаво просимо додому.

Життя після нафти

Скептик, звичайно, може запитати – а що ці звиклі жити в нафтовому раю емірати будуть робити, коли нафта закінчиться? І буде осоромлений, оскільки в Еміратах готуються до цього давно і всерйоз. В цілому по ОАЕ гроші від продажу нафти становлять сьогодні всього 29% загальних доходів, а в еміраті Дубай – 6%. І зроблено це за рахунок продуманої диверсифікації економіки.

Доходи від нафти кожен емірат отримує відповідно до свого видобутку
Доходи від нафти кожен емірат отримує відповідно до свого видобутку. Shutterstock

Справа ще й у тому, що в ОАЕ доходи від вуглеводнів кожен емірат отримує відповідно до свого видобутку. Найбільшим він є в еміраті Абу-Дабі із однойменною столицею (вона ж – столиця ОАЕ).

В еміраті Дубай доходи від нафти набагато менші, так що його столиця волею-неволею повинна була перейматися диверсифікацією активніше за інших.

Здавалося б, наприклад – навіщо місту із населенням 2,7 млн ​​осіб найвищий в світі хмарочос Бурдж-Халіфа із його 828 метрами від землі до верхівки шпиля, готелями, офісами, квартирами і ресторанами, на будівництво якого було витрачено $1,5 млрд? Але, по-перше, він вже приносить дохід, і не тільки за рахунок оренди (наприклад, весь сотий поверх купив під три своїх квартири індійський мільярдер Б.Р. Шетті), а, по-друге, є приманкою для туристів.

Те ж саме можна сказати і про один з найвищих, розкішних і дорогих готелів в світі дубайський Бурдж-аль-Араб. Найдешевший номер у ньому коштує від $1000 на добу, а найдорожчий – $28 тис. Бурдж-аль-Араб навіть присвоїв собі категорію семизіркового готелю, хоча за офіційною світовою класифікацією зірок може бути максимум п’ять. Не зупинитися там хоча б раз для світових знаменитостей або просто багатих людей – просто некомільфо.

Ловля туристів на блешню

Навіщо все це «най, най, най»? А для того, що інакше в колишнє провінційне містечко в пустелі не приїжджали би сьогодні більше 20 млн туристів на рік, що залишають тут мільярди доларів. При цьому готелі – це лише частина інфраструктури. Штучний архіпелаг The World, що складається із насипних островів, які повторюють своєю формою континенти, теж вражає відвідувачів країни. За цінами 2004 року архіпелаг обійшовся в $2 млрд, а вже в 2008 році 70% елітної житлової площі в ньому було розпродано.

Шикарні готелі і розваги - найкраща приманка для туристів
Шикарні готелі і розваги - найкраща приманка для туристів. Shutterstock

Але і ці $2 млрд – не так вже й багато у порівнянні з $5,5 млрд, витраченими на будівництво міжнародного аеропорту Дубай із пропускною спроможністю понад 70 млн пасажирів на рік (для порівняння – це дев’ять київських аеропортів «Бориспіль»).

Абу-Дабі із населенням 1,2 млн осіб, хоч з прозваний за свої хмарочоси «Мангеттеном», розмірами менше за Дубай. Так, через місцевий аеропорт тут проходять за рік «всього» близько 15 млн пасажирів. Але і тут, звичайно, є своє «най-най у світі». Наприклад, найбільший в світі критий парк Ferrari World на штучно створеному острові Yas Island, де у відвідувачів більше 20 атракціонів захоплює дух, наприклад, від найбільш швидкісних (240 км/год) американських гірок у світі Formula Rossa.

Сонце пустелі

Із пустелі ОАЕ теж змогла створити справжній рай. Всього десь за $80 можна провести цілий день в дубайському критому парку розваг і гірськолижному комплексі Ski Dubai площею близько 22,5 тис. кв. м. Тут увесь рік лежить сніг і постійно мінусова температура. Установки штучного клімату працюють в торгових центрах і навіть на спеціально обладнаних для цього зупинках громадського транспорту. За відгуками експатів, це навіть спочатку створює проблеми:

Організму доводиться адаптуватися до постійних перепадів температури від +20 до більш +40 і назад

Більш серйозною проблемою Еміратів є дефіцит прісної води, який ліквідують декількома шляхами. У країні працюють близько 100 заводів з опріснення морської води, які виробляють близько 30% споживаної прісної. Іншу прісну воду дають підземні джерела плюс вторинна переробка. Під пустелею Ліва в Абу-Дабі на глибині до 80 м створений найбільший в світі резервуар прісної води, будівництво якого обійшлося в $435 млн.

Серйозною проблемою Еміратів є дефіцит прісної води
Серйозною проблемою Еміратів є дефіцит прісної води. Shutterstock

Крім побутових потреб, прісна вода потрібна і для рослин, що висаджуються фактично в умовах пустелі. Так, до всесвітньої виставки ЕКПО-2020, яка відбудеться в Дубаї, площа зелених насаджень у вигляді садів, парків, клумб і газонів в місті виросте до 12200 га. В цілому по країні, згідно з вимогами федеральних влад ОАЕ, близько 25% території кожного нового інфраструктурного проекту повинні відводитися під зелені зони.

Це далеко не весь перелік того, що ОАЕ робить для створення впевненого майбутнього на кілька поколінь вперед. Навіть пустеля може стати комфортним місцем для життя, якщо ресурси будуть використовуватися розсудливо. Дубай і Абу-Дабі – кращі цьому приклади.

 

Читайте також: Завдяки грязі – в князі: як кілька сіл Катару перетворилися на столицю

Поділитися: