Пружина процвітання: 4 книги про зв’язок технічного прогресу та економічного зростання

44
Funnyjunk
Як поява шестерень, прядок, пороху і коксу вплинула на людство

Одна з головних загадок історії – чому протягом довгих тисячоліть людство майже не розвивалося ані економічно, ані технічно, а потім буквально за два-три століття вибухово розмножилося, написало безліч книг, змусило служити собі водяну пару, електрику й атомну енергію, і до того ж розбагатіло. Нинішній пересічний городянин багатший за середньовічного короля (в останнього, наприклад, не було ні телевізора, ні навіть електричної лампочки). Науковці ламають голови і списи з приводу того, де тут причини, а де наслідки: чи то техніка приносить багатство, чи то через зростання багатства з’являються гроші на науку, а вона вже розвиває техніку? Чи відбувається спочатку революція в головах, а потім у цехах, чи все якраз навпаки?

Не претендуючи на знання відповідей, K.Fund Media вибрав чотири книги, що з різних боків висвітлюють розвиток техніки і його вплив на економіку.

«Рычаг богатства. Технологическая креативность и экономический прогресс» Джоель Мокір, 2014

The Level of Riches: Technological Creativity and Economic Progress

Джоель Мокір – професор економіки та історії Північно-Західного університету (США), професор школи економіки Тель-Авівського університету – спробував розібратися, як технологічна креативність впливає на економічний прогрес. Його теоретичні викладки не всім здаються переконливими. Натомість книга містить прекрасно структуровану історію техніки і змушує на багато що поглянути по-іншому. Наприклад, виявляється, що основні елементи сучасних механізмів – шестерні, шківи, кулачки, храповики, підшипники – були відомі ще в античному світі. Але використовувалися лише в іграшках або зрідка у військових машинах. Перша енергетична революція відбулася в Середньовіччі – саме тоді повсюдно поширилися водяні колеса і вітряки. А в Новий час «головною машиною» спочатку був не паровий двигун, а механічний годинник. Саме для їх виробництва довелося розвивати металургію і верстатний парк.

Російський переклад книги випустило «Издательство Института Гайдара» 2014 року.


«Британская промышленная революция в глобальной картине мира», Роберт Аллен, 2014

The British Industrial Revolution in Global Perspective

Роберт Аллен – професор економічної історії Оксфордського університету і член Британської академії. Саме Велика Британія в XIX столітті вважалася світовою майстернею. Там з’явилися три головні стовпи промислової революції – механічна прядка, паровий двигун і металургійна піч на коксі. Причому останній спочатку застосовувався… в пивоварінні.

Автор пояснює, чому саме Англія стала батьківщиною промислової революції. Там ручна праця була досить дорогою, зате вистачало дешевого вугілля. Перший промисловий паровий двигун Ньюкомена був неймовірно ненажерливим і годився лише для відкачування води із шахт. І тільки коли питоме споживання вугілля вдалося знизити втричі (шляхом численних удосконалень, привнесених, зокрема, Джоном Ваттом), парова машина вирушила на материк. На прикладах Ватта, Річарда Аркрайта (розробника ватермашини і прядильного верстата) та інших Аллен показує, як тодішні винахідники могли заробляти. Вони взаємодіяли із венчурними капіталістами, захищалися за допомогою патентів і заважали роботі конкурентів.

Російський переклад книги випустило «Издательство Института Гайдара» в 2014 році.


«В погоне за мощью. Технология, вооруженная сила и общество в XI-XX веках», Вільям Макнілл, 2008

The Pursuit of Power: Technology, Armed Force and Society Since A.D. 1000

Автор викладав в університеті Чикаго, був одним із піонерів впровадження політекономічного аналізу у світову військову історіографію. А під час Другої світової він командував батареєю, потім служив у розвідці. Не дивно, що історію технологій він вирішив розглядати під військовим кутом.

Одна з глав книги називається «Військове підприємництво в Європі» і описує складні відносини між торговцями, ремісниками і військовими, що освоїли «ринково-військову поведінку». Наприклад, в епоху пізнього Середньовіччя в Барселоні і Генуї змогли налагодити масове виробництво арбалетів – і це змінило розклади в усьому Середземномор’ї. Бронзові гармати замінили залізними – і лідерство перейшло від Південної і Центральної Європи (багатих на мідні руди) до Англії і Швеції, де чорна металургія розвивалася швидше.

Уся книга – аналіз взаємного впливу промислових технологій (обробка металів, гранулювання пороху, масове виробництво), технологій управління (бюрократична система плюс навчання солдатів) і економіки загалом. Причому починає автор із часів Месопотамії і Єгипту і закінчує післявоєнним періодом.

Російський переклад випустив видавничий дім «Территория будущего» у 2008 році.


«Порох. От алхимии до артиллерии: история вещества, которое изменило мир», Джек Келлі, 2005

Gunpowder. Alchemy, Bombards & Pyrotechnics: The History of the Explosive that Changed the World

Журналіст Джек Келлі написав історію лише однієї технології. Від китайців, які (всупереч поширеній думці) використовували порох не тільки для феєрверків, а й виготовляли бомби і навіть певний аналог рушниць, – і аж до сучасних атомних боєголовок.

Речовина ця і справді змінила світ. І посприяла розвитку цілої низки супутніх галузей. Снаряд у каналі ствола не надто відрізняється від поршня в циліндрі, тож збройові технології чимало допомогли появі і парової машини, і двигуна внутрішнього згоряння. Великий механік Християн Гюйгенс ще в 1680 році запропонував ідею мотора, в циліндрі якого згорав би порох.

Цікаво, що знаменитий сьогодні хімічний гігант DuPont починався як пороховий млин у 1802-му. До речі, тоді такі мануфактури регулярно вибухали, про що Келлі теж пише.

Російський переклад – видавництво «КоЛибри», 2005 рік.


Поділитися: