Пророки по науці: «Суперпрогнозування» Філіпа Тетлока і Дена Ґарднера

297
inverse.com
Як люди передбачають майбутнє і в кого це виходить краще за інших

У багатьох бізнес-книгах, наприклад, у «Фрікомисленні» Стівена Левітта і Стівена Дабнера, трапляється одна і та сама історія. Якийсь учений років 20 збирав прогнози політиків, політологів, економістів із найрізноманітніших приводів – війни, вибори, технологічні прориви, курси цінних паперів… Збирав і перевіряв. Виявилося, що в середньому точність таких прогнозів не вища, ніж у шимпанзе, який кидає дротики в таблицю з цифрами можливих відповідей.

Цим вченим був Філіп Тетлок, професор психології Пенсільванського університету і автор книги «Суперпрогнозування. Мистецтво та наука передбачення». Вона стала бестселером за версією New York Times, а журнал The Economist назвав її найкращою книгою року в 2015-му. Український переклад у 2018-му випустило видавництво «Наш Формат».

Але автор зовсім не хоче сказати, що прогнози – справа безнадійна.

Ден Ґарднер
Ден Ґарднер. jeffjacobsonagency.com

По-перше, «в середньому» – досить розпливчасте поняття, і він сам уточнює, що потрібно ретельніше поглянути на результати і на терміни прогнозування: передбачення на рік набагато точніше, ніж на три роки.

По-друге, він сам проводив змагання між прогнозистами-непрофесіоналами. Індивідуально або в групах звичайні люди – пенсіонери, інженери і навіть безробітні – з цікавості створювали прогнози за найрізноманітнішими темами: як зміниться курс акцій компанії Х; чим закінчиться політична криза в Гані; підтвердять або спростують дослідження в Швейцарії і Франції факт отруєння полонієм лідера Організації Визволення Палестини Ясіра Арафата… Учасники конкурсу майже нічого не знали ні про Гану, ні про полоній. Але могли користуватися будь-якими джерелами. Користувалися – і були точнішими за експертів-профі.

Захоплива помилкологія: 5 книг для перфекціоністів

Поворожи, красуне

Чималу частину книги автори присвячують дослідженню того, як людина думає, вірніше, як ставить собі запитання і як відповідає на них – або не на них, а на схожі, але легші. Замість «чи потрібно мені хвилюватися через тіні у високій траві» йде відповідь на легше запитання «а чи можу я легко згадати, як лев атакує когось з високої трави». Під час опису цих феноменів автори активно посилаються на Даніеля Канемана, Річарда Талера і Нассіма Талеба. Не дивно – Тетлок працював разом із ними.

А ще автори пишуть про те, як у пресі й навіть у серйозніших організаціях – у розвідці, наприклад – сприймають прогнози.

Виявляється, майже ніхто й ніколи не веде реєстрів – які прогнози справдилися, які ні й чому

І навіть не намагається розібратися в мові провісників – що означають всі ці «не виключено», «можливо» і «цілком ймовірно». Історик і професійний розвідник Шерман Кент якось спробував запровадити таблицю значень: «93% плюс-мінус 6 п.п. – майже безумовно; 75% плюс-мінус 12 п.п. – імовірно» тощо. Це викликало спротив як прогнозистів, так і потенційні споживачі прогнозів. І вони, між іншим, наводили цілком здорові аргументи.

Уміння працювати з цифрами – одна з психологічних особливостей суперпрогнозистів
Уміння працювати з цифрами – одна з психологічних особливостей суперпрогнозистів. Rhythm оf the Home

Крутий і ще крутіший

Однак суперпрогнозисти – ті, що вигравали змагання, – як раз охоче користувалися мовою відсотків для визначення ймовірностей. Уміння працювати з цифрами – одна з психологічних особливостей цієї категорії людей. При цьому вони зовсім не є математичними геніями. Так само як і просто геніями – їхній IQ вищий за середній, але не винятковий.

А ще вони люблять споживати великі обсяги інформації і вміють не зациклюватися на раніше отриманих висновках або усталених ідеях.

З’явилися нові дані – це привід переглянути прогноз або навіть змінити свою думку

Але головне, за Тетлоком, – ці якості можна в собі розвинути, тобто вміння давати прогнози – не таємничий вроджений талант, а навик, що розвивається. Але, на жаль, «не існує жодного способу робити точні прогнози». Вони завжди залишаться ймовірнісними.

Поділитися: