Автор: Вероніка Гаврилюк
У сфері охорони здоров’я складно впровадити інновації. Занадто зарегульована галузь. Але саме вона потребує модернізації. Як українські стартапери пропонують вдосконалити деякі сфери охорони здоров’я?
«У пошуках лікаря»
В Україні пошук лікаря зводиться найчастіше до дзвінка друзям, посту в соціальних мережах з проханням порекомендувати кваліфікованого фахівця або читання спеціалізованих форумів.
Саме це підштовхнуло братів Сергія та Євгена Казанцевих створити онлайн сервіс – Doc.ua, який допомагає знайти лікаря та записатися до нього на прийом. До запуску проекту обидва більш як десять років працювали на керівних посадах у вітчизняних та міжнародних компаніях. У Сергія є досвід роботи у страховій та юридичній сфері, а у Євгена – в аграрному секторі. Розробкою проекту брати почали займатися у 2013 році, а запустили його у березні 2014 року.
У проект проінвестував бізнес-акселератор Леоніда Черновецького CIG Digital, який став мажоритарним власником стартапу. Суму інвестицій сторони не розкривають, крім суми статутного капіталу в розмірі 1,5 млн грн.
Сервіс працює за системою букінгу. Пацієнт обирає лікаря, виходячи з необхідних характеристик: місто, район, ціна, спеціалізація лікаря тощо. Зараз сервіс працює у 21 місті. Щодня сервіс відвідує 1 млн осіб, а кількість оформлених заявок на прийом до лікаря становить 2 тис. За словами Сергія Казанцева, якщо порівнювати рівень трафіку Dос.ua та рівень ринку, то сервіс можна порівняти з такими лідерами на міжнародному ринку, як ZocDoc, DocPlanner, DocDoc.
«База донорів крові та пацієнтів»
В Україні відсутній державний єдиний реєстр донорів крові, на відміну від інших європейських країн. Тому пацієнти повинні самостійно шукати донорів.
Для вирішення проблеми і був створений соціальний стартап ДонорUA, що запущений три роки тому ВМГО «Асоціацією молодих донорів України».
«Коли ми прийшли працювати над цим проектом, на той момент у асоціації була excel-таблиця зі списком донорів. І коли надходив запит про необхідний обсяг і групу крові, волонтери сідали та починали обдзвонювати донорів. Не зовсім ефективний спосіб», – розповідає CТO, Co-Founder DevRain Solutions і сo-founder ДонорUA Олександр Краковецький. По суті, зараз ДонорUA виконує функції державного реєстру донорів та пацієнтів, яким необхідне переливання.
Але крім них в базу внесено центри крові та медичні установи. Зараз в системі зареєстровано 14 тис. донорів, а з моменту її запуску допомогу отримали 1 тис. осіб.
«Для міст, де багато донорів, наприклад, Києва, ми скоротили середній час на пошук донорів з декількох днів до декількох годин», – підкреслює Краковецький.
ДонорUA розвивається на кошти засновників, а також завдяки матеріальній підтримці наданої «Фондом Східної Європи» та проект DOU.UA. За словами Краковецького, монетизувати проект планується завдяки партнерським проектам з соціально активним бізнесом, зокрема, за допомогою організації корпоративних днів донора та донорських акцій.
«Визначення причин болю не виходячи з дому»
У вересні цього року в Україні почав працювати застосунок – First Aid. Він допомагає визначити потенційні проблеми зі здоров’ям, з’ясувати можливі причини болю, вказуючи наскільки критично виявлене захворювання і до якого лікаря найкраще звернутися. First Aid не дає можливість повноцінної самостійної діагностики і не ставить діагнози. Але на підставі отриманної інформації користувач може зрозуміти, що робити далі та до якого лікаря звертатися.
«Ми не пропагуємо самолікування, і взагалі теми саме лікування ніяк не торкаємося», – підкреслює засновник програми, дизайнер Вадим Грінченка. Ідея створення First Aid прийшла до Вадима після того як йому невірно діагностували причину болей у грудях. Походивши по лікарях, він зрозумів наскільки важливим є правильне первинне діагностування.
На розробку застосунку уйшло два роки та €5 тис. Втілити задум йому допомагала сестра – лікар Лілія Курилець.
First Aid ставить користувачеві ті самі питання, що і лікар на прийомі: де болить, частота та інтенсивність болю та ін. Зараз застосунок може визначити на підставі симптомів 53 причини болю, від крепатури після спортзалу до інсульту.
У застосунку передбачена послуга – консультація з лікарем. Вона вже працює і абсолютно безкоштовна для українських користувачів. Додаток має стати доступним у всіх інших країнах вже на наступному тижні, але без функції консультацій. Засновники First Aid передбачили і можливість виклику швидкої допомоги в будь-якій країні світу за допомогою натискання однієї кнопки.
Йде розробка під Android-версію.
«У наших планах розвиток функцій, які допоможуть стежити за здоров’ям, вести зручну комунікацію з лікарем і, власне, потрапляти до лікарів якомога швидше, а не відкладати вирішення питання в довгий ящик», – розповідає Грінченка .
Бізнес-досвід: що українським стартаперам потрібно перейняти у американців
