Правила життя у стилі Workation: як поєднувати роботу та мандри

Workation
Про досвід 11 років життя у форматі «працевідпустка»

Мені взагалі подобається переїжджати. Формат працевідпустки спробував дуже давно. Перш ніж вирушити в Азію, я багато їздив по Україні. У мене є правило: всі речі вміщаються у наплічник і нічщо не тримає в певному місті. Спочатку я жив у Китаї (Ханчжоу, Гонконг), потім у Таїланді. Після довелося повернутися до Харкова та поновити візу. Потім знову відправився до Китаю (Гуанчжоу). Загалом я живу в різних містах України та різних країнах вже 11 років, з них два роки – в Азії.

Весь цей час зарплата приходила на банківську карту

З проблемами ми зіткнулися тільки один раз, взимку 2014-2015, коли в Україні почався Євромайдан. Також раніше через зняття грошей у різних країнах могли заблокувати карту. Тепер існує функція мобільного банкінгу, яка дозволяє не блокувати карту при знятті грошей в певних країнах у певні дати. Я працюю з декількома проектами на постійній основі, а замовники теж нерідко перебувають за кордоном.

Бути білою вороною

Менталітет китайців в різних частинах країни відрізняється. Наприклад, на півночі (Ханчжоу) дуже багато людей не те що англійської не знає, вони іноземців бояться! Не можна навіть просто підійти щось у них запитати. Іноді люди взагалі показують на тебе пальцем або фотографують, надто незвичні для них європейці. У Гуанчжоу простіше – місто знаходиться недалеко від Гонконгу, він більш європеїзований.

У Китаї незважаючи на просунутість, іноді бояться іноземців
У Китаї незважаючи на просунутість, іноді бояться іноземців. Shutterstock

Гонконг раніше був колонією Великобританії й тому там, наприклад, зовсім інший китайський діалект. Там китайців менше, ніж індусів.

В азіатських країнах, щойно побачать іноземця, всі ціни різко підіймаються в два або навіть три рази. Тому потрібно торгуватися, або якщо ви не вмієте, закуповуватися виключно в мережевих магазинах і супермаркетах з фіксованими цінами.

Бути в мережі

Специфіка моєї професії – необхідність бути онлайн. А в Азії не завжди є доступ до інтернету. Потрібно планувати час так, щоб встигнути зробити роботу, поки є підключення. Наприклад, в Starbucks купуєш чашку кави і сидиш працюєш, тебе ніхто не виганяє.

З інтернетом в Китаї взагалі цікава історія

У них свої месенджери, своя пошукова система. А Google, на якому в мене зав’язана вся робота, – заблокований. Так само як Facebook. Обмеження допомагають обійти VPN-сервіси, анонімайзери. Саме там я скористався ними вперше, мене навчив місцевий житель. У нас тоді не було «моди на блокування» і мало хто знав, що з цим робити.

У Таїланді проблем зі швидкістю інтернету не було, як і з обмеженням. А ось в Китаї – були.

Чи не почитати книгу, поки завантажується китайський інтернет?
Чи не почитати книгу, поки завантажується китайський інтернет? Shutterstock

Тут є державний проект «Золотий щит», його ще називають «Великий китайський фаєрвол». Він примудряється блокувати навіть найбільш анонімізуючий браузер Tor.

Мало того, що VPN уповільнює, так ще й «рідна» швидкість там, м’яко кажучи, не дуже. Це пов’язано з багаторівневими блокуваннями і держмонополією на надання доступу до інтернету. Найбільшими провайдерами в країні є China Telecom, China Unicom і China Mobile, що надають як послуги домашнього підключення, так і стільникового зв’язку. Всі вони так чи інакше пов’язані з державою. Плюс у певний час люди повертаються з офісів і починають грати в онлайн-ігри.

Бути готовим до несподіванок

Ми подорожували разом з дівчиною. Вона працювала моделлю в Китаї. А оскільки у мене немає прив’язки до офісу, я поїхав разом з нею. У найпершу поїздку у нас трапився казус. Я купував квитки і не вгледів, що в Шанхаї згідно з квитками ми пересідаємо на автобус, а не на літак. І приїжджаємо на автовокзал, а не в аеропорт, де нас мали зустріти.

У нас не було місцевих грошей (а в Китаї просто так обміняти валюту не можна, ця процедура триває годину і проходить лише в банку) і знання мови.

Шукали банк, знімали готівку. І все це з валізами. Добралися до аеропорту на таксі. І тут з’ясовується, що китайці уважніше читали наш квиток і чекали нас на автобусній станції, з якої ми щойно поїхали! Довелося жестами попросити незнайомого китайця зателефонувати нашим зустрічаючим і забрати нас з аеропорту.

1

Подбайте про здоров’я

Не забувайте про страховку. Подовжуйте її за можливості. Хворіти, наприклад в Таїланді, моторошно дорого. У мене дівчина захворіла, а страховка закінчилася за пару днів до цього.

Збирайте аптечку під себе. Якщо проблеми зі шлунком, тиском, головний біль або часті застуди – краще взяти більше ліків від вашої «хроні». На кордоні у нас не було проблем з перевезенням великої кількості ліків, ми ж їдемо на кілька місяців, усі розуміють.

2

Заряджайте телефони та «павербанки» при першій-ліпшій можливості

Девайси мають властивість розряджатися у «найзручніший» момент. В аеропорту при пересадці у вас є дві години, значить, підійшли до спеціальної стійки та зарядилися. Навіть якщо у вас батарея заповнена на 90%, ці 10% можуть зіграти вирішальну роль.

Заряджайте гаджети навіть в аеропорту
Заряджайте гаджети навіть в аеропорту. Shutterstock

3

Не втрачайте можливості підзаробити у країні, де ви знаходитесь

Наприклад, в Китаї можна працювати іноземцями. Тут приїжджим доплачують за те, що вони проводять час у місцевих нічних клубах, при цьому вхід у клуб і коктейлі в барі для вас – теж безкоштовні. Так за ніч можна заробити близько $50. Це в прямому сенсі «робота білою людиною», адже наявність іноземців підвищує рейтинг клубу серед місцевих жителів.

Поділитися: