Потрібні психи: 4 способи розпізнати на співбесіді «ненормального» генія

Shutterstock
Чому на роботу потрібно брати людей, що схожі на божевільних

Григорій влаштовувався на роботу маркетологом у велику компанію. Вже на фінальній співбесіді, на якій були ейчар та генеральний директор,  молодика запитали, чи зможе він упоратися з поставленими завданнями. Григорій чесно відповів, що не знає.

Потенційне керівництво здивувалося і запитало, чому він не впевнений і що його лякає. Григорій зізнався, що лякають його чимало речей, що він – людина, яка сумнівається у собі, і щоб щось вийшло, потрібно спочатку спробувати, а вже потім говорити точно, вийде чи ні.

Shutterstock

Хлопця взяли до штату великої компанії, де він і працює вже майже два роки. Перевагу віддали сповненому сумнівів Григорію, а не самовпевненим кандидатам, які заявляли, що зможуть зробити все і навіть більше.

У психіатрів є вираз: «ваша так звана норма». Тобто, вони не говорять «в нормі», описуючи що-небудь, а саме так – трішки знущаючись. І в цьому психіатричному формулюванні є особлива мудрість: межі норми розмиті.

Неврози змушують людей придумувати виходи із, здавалося б, безвихідних ситуацій

Люди, що поводяться ненормально з точки зору більшості, часто знаходять рішення, яких інші не бачать. Взяти, наприклад, тривожний розлад.

Професор кафедри психології Прінстонського університету Рональд Комер у своїй книзі «Основи патопсихології» стверджує, що люди, які страждають на генералізований тривожний розлад (ГТР), живуть у власному світі, що відрізняється від світу інших людей, і тому часто пропонують несподівані, сміливі та незвичні рішення.

Shutterstock

Особливо це проявляється у  стресових ситуаціях, у яких більшість губиться, а «тривожні» можуть діяти в своєму «звичному режимі».

Те ж саме стверджує і знаменитий американський психолог Карен Хорні в своїй роботі «Внутрішні конфлікти. Конструктивна теорія неврозів», яка вже понад півстоліття є однією з кращих книг про неврози. Неврози змушують людей придумувати виходи із, здавалося б, безвихідних ситуацій.

Чим більш незвичайним є середовище, в якому розвивається особистість, тим більше незвичайними будуть її рішення в тих чи інших ситуаціях

Американський психолог Ерік Еріксон досліджував безліч соціальних груп різних народностей і в своїй книзі «Дитинство і суспільство» описав, як люди застосовували «ненормальні» для незвичного їм оточення рішення і досягали успіху.

1

Наймайте особистість, а не працівника

Присвячуйте на співбесіді більше часу особистості, а не спеціалісту. Якщо людина вже на співбесіді, отже, вона приблизно відповідає заданим параметрам спеціаліста і вважає себе компетентною. Чим більше людина в бесіді використовує кліше, тим більш нормальною вона хоче виглядати.

Shutterstock

Чим менше кліше і чим більше незвичайного, тим менше кандидат прив’язаний до стереотипів і тим самостійнішим є його мислення. Той, хто не прив’язаний до стереотипів, сам їх створює. А хто створює стереотипи, той керує ситуацією.

2

Примусьте кандидатів проявити емоції

Емоція – найшвидший механізм реагування нервової системи на навколишнє або внутрішнє середовище. Людина, що дозволяє емоціям проявитися в незвичному середовищі або ситуації, наприклад, на співбесіді – внутрішньо вільна людина.

Вона не витрачає ресурси на те, щоб заховати емоцію або замаскувати її під іншу.

Цю енергію вона витратить на вирішення проблеми. Можливо, матюкнеться при цьому, але завдання вирішить.

3

Ставте будь-які питання

Які хочете і якщо вважаєте за потрібне – навіть найдивніші і найнесподіваніші. Реакція на нестандартні питання викличе емоцію і допоможе краще зрозуміти, хто перед вами. Спостерігаючи реакцію кандидата, ви зможете розібратися, який локус контролю у людини – зовнішній («У всьому винні «вони») або внутрішній («Я сам несу відповідальність»).

Shutterstock

4

Дослухайтсь до інтуїції

Звучить банально, але це правда: інтуїція – чудовий інструмент емоційного інтелекту, ваша найнадійніша зброя у прийнятті рішень. З вимогами і KPI зійшлись? Чудово, нехай тепер розум відійде в сторону, дайте інтуїції можливість відповісти на просте запитання: подобається вам кандидат чи ні?

За різними оцінками, людей, які не вписуються до «так званої норми» не так вже й багато: від 5% до 15%. Тож готуйтеся – знайти «ненормального» досить складно. Але немає нічого неможливого.

Поділитися: