«Тисячі жили без любові, ніхто – без води», – писав Вістен-Г’ю Оден. Де б на Землі ми не були, наше життя залежить від океану. Ми завдячуємо йому кожним вдихом і кожним ковтком води.
Десятиліттями людство сприймало його як безмежний простір, звідки можна брати стільки, скільки хочеш, і куди можна скинути – подалі від очей – усе, що тобі не треба, – від каналізаційних нечистот та мотлоху до відходів промисловості та радіоактивних матеріалів. Наслідки цього вже даються взнаки. І в поєднанні зі зміною клімату стають дедалі серйознішими.
Звіт Всесвітнього фонду дикої природи демонструє, що за період з 1970 року по 2012-тий суттєво зменшилося біорозмаїття океану, майже вдвічі скоротилася популяція риб, зникають коралові рифи, мангрові ліси та морські трави, які підтримують харчові мережі та забезпечують добробут багатьох людей.
Засилля пластику – одна з найнаочніших глобальних проблем, які є причиною загибелі багатьох видів.
Заснований 2013-го фонд The Ocean Cleanup Foundation цього року випробовує першу систему з ліквідації Великої – завбільшки з три Франції – тихоокеанської сміттєвої плями, що смертельним баластом гойдається на хвилях між Каліфорнією і Гаваями (США). Винахідник конструкції Боян Слат переконаний, що допоможе очистити від пластикових відходів 50% регіону протягом п’яти років. Зібраному непотребу планують дати раду на суші.
Що може зробити кожен з нас, щоб зупинити пластикову пошесть
Надія є. Але, крім поодиноких ініціатив підприємців, потрібна підтримка урядів. Редакція K.Fund Media вирішила нагадати про кілька важливих рішень з порятунку флори та фауни океану, до яких за останні кілька років вдалися держави.
Тихий океан
Один із найбільших у Тихому океані заповідників – морська національна пам’ятка «Папаханаумокуакеа» – прихисток для понад тисячі рідкісних видів, серед яких тюлень-монах, бісса та зелена черепаха. У 2016-му рішенням тодішньої адміністрації президента США він був розширений за рахунок прибереж Північно-західних Гавайських островів. Тепер цей заповідник охоплює більш як півтора мільйони кв. км.
У 2017 році парламент Островів Кука ухвалив рішення про створення морського заповідника, площа якого становить 1,9 мільйона кв. км.
Індійський океан
У 2018-му Сейшельські острови зобов’язалися збільшити розмір заповідних територій, що їх оточують, від 0,04% до 30% в обмін на списання частини свого суверенного боргу. Ініціатором безпрецедентної угоди стала американська благодійна організація захисту природи Nature Conservancy, а ключовим інвестором – фонд актора та активіста кліматичного руху Леонардо Ді Капріо. Документ передбачає, що до 2021-го біля берегів країни постане морський парк площею 210 тисяч кв. км.
Це допоможе вберегти, зокрема, кораловий атол Альдабра, де мешкають такі ендеміки, як альдабрська гігантська черепаха.
Атлантичний океан
У 2016-му за сприяння Барака Обами біля Нової Англії була створена морська національна пам’ятка «Північно-східні каньйони і підводні гори», що стала першим морським заповідником в Атлантичному океані. Її площа становить понад 13 тисяч кв. км.
Південний океан
Море Росса біля Південного полюсу виробляє 75% поживних речовин для підтримки життя в усьому світовому океані.
Це остання на планеті недоторкана морська екосистема і дім для більшості пінгвінів та китів.
Після п’яти років невдалих переговорів і протестів Китаю та Росії у 2016-му вона врешті отримало статус заповідного об’єкта, ставши першим морським парком, створеним в міжнародних водах. Наступні третину століття на цій території буде заборонена риболовля. Контролювати понад мільйон кв. км мерзлоти будуть 24 країни, серед яких і Україна, та Європейський Союз.
